«Говорю по-русски». Чому школярі Києва більше спілкуються російською?

Хвилю обговорення у соціальних мережах підняли оприлюднені Державною службою якості освіти України спільно з Уповноваженим із захисту державної мови результати опитування, проведеного навесні 2025 року. Згідно з ним:

• 66% учнів київських шкіл спілкуються російською мовою на уроках,
• 82% – на перервах.

Заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко, презентуючи це дослідження, назвав Київ «зросійщеним».

Чому на четвертому році розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України, у столиці, яка чи не щоночі зазнає повітряних атак, в середовищі підлітків, школярів домінує російська мова? Які причини цього явища і як на це реагувати? Як можна змінити ситуацію? Чим загрожує національній безпеці нехтування державною мовою?

Киянка Юлія С. (жінка просила не називати номер школи і своє прізвище через побоювання щодо цькування дітей) – мама двох підлітків, 11 і 14 років. До повномасштабної війни ця сім’я розмовляла російською мовою. Але 24 лютого 2022 року, масовані обстріли Києва, численні жертви, воєнні злочини російських солдат проти цивільних змінили ставлення до російської мови у цій родині.

І вдома, і в публічному просторі вони вирішили розмовляти лише українською. Юлія зізнається, що хтось із членів родини може сказати речення-друге російською, але цієї звички стараються позбутися. Щоб діти перебували в українському середовищі, утверджувались в українській ідентичності, вона записала їх у «Пласт».

«Сини сміються з російських назв і мені подобається, що вони починають пишатися милозвучністю української мови, що вона їх цікавить», – каже Юлія.

Але ситуація у школі відрізняється. На уроках її сини розмовляють українською. А ось на перервах – російською.

«Я зауважила, що у їхній школі 80% дітей на перервах розмовляють російською, як і вчителі. Хочу вірити, що це більше через лінь, а небажання вникнути у питання. У школі не переймаються мовним питанням. Учителі легко переходять на російську чи суржик навіть на уроках. Багато вчителів, 40-річних, що дуже дивує, живуть якимись радянськими спогадами», ‒ ділиться Юлія.

Результати дослідження

Слова мами київських підлітків підтверджують результати моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі. А згідно з ними, учні та вчителі у школах Києва більше розмовляють російською мовою не лише на перервах, але й під час уроків.

Фахівці опитували школярів і це дослідження показало, що

• 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерви порушують мовний закон – використовують російську мову.
• По Україні середня цифра менша, аніж у Києві: 14% – на уроках і 21% – на перервах.
• У столичних школах 66% учнів спілкуються російською мовою на уроках і 82% – на перервах
• По Україні: на уроках – 40%, на перервах – 52%.
• Лише 18% школярів київських шкіл говорять винятково українською мовою.

За роки повномасштабної війни у Києві, здається, зменшилася кількість учнів, їхніх батьків і вчителів, які вважають українську мову рідною. Цю ситуацію зауважують поодинокі педагоги в столичних школах.

Оксана Т. (мама цього хлопчика теж просила не називали ані номер школи, ані прізвище з побоювань, що можуть цькувати дитину) розповіла Радіо Свобода, що днями вчителька запросила батьків четвертокласників на збори і першим було мовне питання.

«Вчителька розповіла, що ситуація з українською мовою не те що складна, а критична. Нам вчителька сказала, що наші діти не говорять і не знають українську. У реченні з 5 слів три слова кажуть російською, не можуть висловлюватися українською. Вони не знають слів і не можуть відповідати на уроках українською. Вчителька просила батьків подумати над цим і це був крик душі.

Ми дізнались, що 15 % дітей говорять українською, тобто у нашому класі ‒ це 3 школярі. Ніхто не говорить на перерві українською. І вже мій син, який спілкується тільки українською, починає використовувати російські слова, а інколи переходить таки на російську. Ніхто з батьків не промовив ані слова і нічого не запитав. А коли перейшли до інших питань на зборах, то батьки перепитували російською. І маю інший приклад, у спортивному клубі, який відвідує мій син, тренер вибачився, коли емоційно щось пояснює і не може українською підібрати слова», ‒ каже Радіо Свобода мама учня київської школи.

Радіо Свобода запитало перехожих на вулицях Києва про те, якою мовою спілкуються вони у сім’ях і їхні діти у школі. Отримали ось такі відповіді::

–Щиро вірю, що мої діти розмовляють українською, принаймні, вимагаю вдома. Старший син у 9-му класі і точно розмовляє українською у школі. Бо вчитель стежить за мовою. Менший – у 3-му класі і приносить багато російських слів. Попри те, що вчитель контролює і просить відповідати українською. На перервах, напевно, говорить російською. Мені доводиться йому казати вдома, що я не розумію твою мову, що ми живемо в Україні.

– Вдома розмовляють українською, у школі говорять російською. При мені тільки спілкуються українською.

– Удома українською, а в школі російською. Переконували, тато сварить їх. Однокласники спілкуються російською і вони так.

– Не знаю, як у школі дитина спілкується. Вдома тільки українською. Але я «відловлювала» на вулиці, як мій син-підліток розмовляв російською. Не дивуюся, чесно, бо дивиться російський ютуб, Телеграм-канали і, вочевидь, для них це не проблема.

– Ми спілкуємося українською, а в школі більшість дітей говорять на перервах російською, на уроках – українською.

– Вдома – тільки українська мова, і я нав’язую дитині скрізь говорити українською.

У 2022 році 46% дітей користувалися українською постійно, у 2023-му – 55%, у 2024-му – 49%. 33% підлітків спілкуються російською через звичку, 20% – бо у родині переважає російськомовне спілкування, 13% скаржаться на відсутність україномовного середовища поза школою.

Такі дані оприлюднила 30 жовтня цього року на форумі у Києві «Українська ‒ мова сильних» заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Коновалова.

Проблема з мовою у Києві ‒ не нова

Проблема щодо порушенням мовного законодавства у київських школах не є новою і про неї фахівці говорять не перший рік.

Такі дослідження у середній загальноосвітній школі були ініційовані мовним омбудсменом у 2022 році, говорить у коментарі Радіо Свобода колишній Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Тарас Кремінь

Як розповів Тарас Кремінь, до 2022 року понад 100 тисяч учнів навчалися російською мовою у Києві, Львові, не кажучи про Харків, Запоріжжя, Дніпро, Миколаїв, Одесу.

Російська була мовою освітнього процесу, мовою за вибором, російська література майже на 50% була у шкільній програмі.

Українську мову або інші дисципліни викладали переважно, або в тому числі, ті вчителі, які донедавна навчали російській літературі і мові.

Тобто і засадничо, і концептуально, і в мовному контексті ситуація була неймовірно складною.

Дослідження дало можливість оцінити стан дотримання мовного законодавства в освіті, але, що важливо, побачити тенденції функціонування української мови в Україні.

«Повномасштабне вторгнення розставило крапки на «і», але навчальний рік тривав і, де дозволяла безпека, ми провели дослідження. Опрацювали і затвердили місцеві мовні програми. Це при тому, що був закон, але не було державної мовної програми. У Міністерстві культури навіть не було структурного підрозділу, який би займався формуванням та реалізацією державної мовної політики. Батьки просили допомогти з мовними курсами, вчителі ‒ підвищити престиж їхньої праці. А діти потребували відповідного українського мовного середовища. Освітнє середовище – найкраще, в якому може сформуватися стійка мовна культура, поведінка.

Прикро визнавати, що за ці всі роки я не побачив великих активностей з боку Міністерства освіти виконувати рекомендації. А вони прості: роз'яснення, рекомендації, додатковий контроль, можливості, підвищення престижу і, звичайно, реагування на виявлені порушення», – каже Тарас Кремінь.

Від 2022 року було затверджено 500 місцевих мовних програм.

За словами Тараса Кременя, у всіх обласних і районних центрах, але Київ цю програму проігнорував. І Тарас Кремінь вважає, що київська влада винна у тому, що зросла присутність російської мови серед молоді.

«Найбільша кількість користувачів російського контенту у столиці. Київ став центром, де опинилися внутрішні переміщені особи зі зросійщених регіонів. Я рекомендував сформувати у Києві стійку мовну ситуацію, як в інших рівнях. Наприклад, у Харкові ситуація змінилась кардинально. Багато свідомих одеситів реагують на порушення своїх мовних прав. У нас свідомість Києва надзвичайно висока, але має проводитися ще й постійна робота. Бо від цього залежить, якою мовою розмовлятиме Україна через 10-20 років», – наголосив Тарас Кремінь.

Згідно з законом про освіту, саме керівник школи, ліцеї, гімназії, відповідає за виконання законодавства в освітньому закладі. Це є передбачено у контракті, який підписує посадова особа. Це – вимога, але мовного законодавства, як показало дослідження, в київських школах не дотримуються.

А що каже Департамент освіти КМДА?

Радіо Свобода звернулось по коментар до Київської міської державної адміністрації з проханням надати відповідь про те, якою є реакція на результати дослідження про мовну ситуацію у школах столиці і що планує КМДА робити з проблемою.

КМДА відповіло на запит Радіо Свобода і повідомило на 5 сторінках, що у столиці розроблена«Концепція ствердження української мови в ycix сферах суспільного життя Києва на 2023-2025 роки» і назвало заходи, які вживаються для її реалізації.

Відповідь Київської міської державної адміністрації щодо спілкування учнів російською мовою у школах (сторінка 1)

Відповідь КМДА щодо спілкування учнів російською мовою у школах

Реакції у соціальних мережах

Результати дослідження, кілька оприлюднених цифр, про мовну ситуацію у школах Києва спричинили хвилю обговорення у соціальних мережах.

Це позитивно, що люди не байдужі до проблеми мови в країні. А, з іншого боку, за такою реакцією мала б бути дія.

Український письменник Андрій Кокотюха зауважує, що джерело проблеми російськомовності серед учнів – удома.

І розповів про власний досвід спілкування зі школярами. Каже, що для нього не є новиною те, що української мови у київських школах чути менше.

Зреагувала в соціальних мережах на ситуацію з українською мовою у школах Києва і мама, українська поетеса, волонтерка, військовослужбовиця, бойова медикиня Ярина Чорногуз.

Вона розповіла, що її донька через присутність російської мови змінила дві школи, що її україномовна дитина не розуміє, чому її ровесники на перерві переходять на російську.

Український есеїст, перекладач, доктор політичних студій Володимир Єрмоленко у своєму дописі зауважив, що «російськомовні українці» мають нарешті зрозуміти, що «російськомовними українцями» вони можуть бути тільки в Україні.

Бо, якщо сюди прийде Росія, а вона вже прийшла на окуповані українські землі, ніяких українців тут не буде, ані україномовних, ані російськомовних, ані будь-яких інших.

Причини

Учні, які взяли участь в опитуванні, назвали чинники, які впливають на використання російської мови серед українських школярів:

• мова контенту в інтернеті (35% батьків);
• спілкування вдома російською (30% батьків, 81% учителів, 49% учнів);
• недостатній рівень володіння українською (24% учителів, 33% учнів);
• спілкування російською поза школою (38% батьків);
• відсутність україномовного середовища (10% учителів, 39% учнів);
• упереджене ставлення до української мови (22% учнів).

Тим часом батьки причиною, що підлітки спілкуються російською називають соціальні мережі і страх говорити суржиком. Тому їм легше перейти на російську.

«Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це ознака серйозного впливу країни-агресора. Через інтернет, соціальні мережі Росія впливає на українських дітей, на формування мовних звичок», – наголосив заступник керівника секретаріату Уповноваженої із захисту державної мови Сергій Сиротенко.

Він говорить про необхідність внести зміни до законодавства про використання мови у освітньому процесі, системній роботі з вчителями і учнями, а також ретельнішому контролі в системі освіти.

Як витіснити російську мову і що зробити, щоб українською спілкувалося більше дітей та молоді? Хто винен: батьки, учні, вчителі, соціальні мережі, суспільство? У соціальних мережах є чимало різних відповідей на ці питання.

Дехто називає дієвим кроком запровадити приватні, платні, школи для тих учнів, які хочуть розмовляти в українській школі російською. Хтось радить встановити штрафи для педагогів, які порушують мовний закон.

А хтось наголошує, що саме кожен громадянин України несе відповідальність за рішення, якою мовою говорить і важливим є, передусім, бажання і середовище для спілкування. Бо саме людина повинна змінити російську мову на українську. Хтось вважає, що слід заборонити в Україні Телеграм-канали, обмежити доступ неповнолітніх до соцмереж.

Тарас Кремінь у коментарі Радіо Свобода наголосив, що є три основні рецепти, щоб змінити ситуацію у мовному питанні. А це оголосити школу територією української мови. Відтак потрібно подбати про рекламу, контролювати освітній процес, запровадити мовні курси для тих, хто цього хоче. Друге, створити розгалужену мережу доступних курсів з української мови для різних категорій освіти. А третій важливий компонент – медіа.

«Це блокування або обмеження застосування тих соціальних ресурсів, які походять із країни-агресора. І, звичайно, обмеження або заборона користування соціальними мережами українцями віком до 15 років. Це, фактично, така ж ініціатива, яка зараз активно реалізується у багатьох країнах Європи, скажімо, Данія пропонує такий формат. Методи обмеження або заборони ворожих ресурсів повинні бути на найвищому рівні. Я вважаю, що те, що відбувається із засиллям російських наративів і пропаганди, воно має обговорюватись на засіданні РНБО», ‒ говорить Тарас Кремінь.

Росія вважає російською мову зброєю

У 2022 році, коли почалась велика війна, ставлення до української мови змінилось в Україні і українці стрімко переходили на українську мову. Але тоді мовознавці попереджали про можливий інерційний процес, тобто інерційне повернення до російської. І пояснювали, що війна триває, нові виклики з’являються, як і нові засоби з боку країни-агресора.

За роки ведення повномасштабної війни Росія затвердила чимало документів щодо мовної політики і виділяє фінансування, щоб тимчасово окуповані російські території якомога швидше зросійщувати. Фахівці в Україні наголошують, що Росія контролює сторінки у соцмережах, Телеграм-канали, вивчає настрої серед українців, а відкат мовного законодавства в Україні – мрія країни-агресора. Тому протидія цим діям має бути ефективна, державна мовна програма має дотримуватись, потрібно збільшити фінансування на освіту.

У Міністерстві освіти не відповіли на прохання Радіо Свобода прокоментувати ситуацію щодо дотримання мовного закону в освітніх закладах і як цю проблему будуть вирішувати.

Не вперше в Україні спостерігається, хвиля переходу на українську мову, яка потім відкочується назад. Таке було після проголошення Незалежності, після Майданів. І кожен період має своє пояснення, теперішній ‒ це комплексне питання, вважає експерт з мовної політики Тарас Марусик.

«Перший момент – це те, що найвищі органи державної влади, починаючи від Президента, недостатньо комунікують на цю тему. Може, тому що вони недооцінюють це питання. Але, з іншого боку, можливо, готуються до виборів і не хочуть втрачати електорат. Є відповідальні органи влади за мовну політику, які не працюють послідовно.

Другий момент – батьки, з якими, практично, ніхто не працює. Батькам треба просто постійно пояснювати і повторювати, що Кремль, зокрема, Путін каже, що Росія там, де російська мова. І друга теза, що в Росії великі простори, в Росії немає сталих кордонів. Йдуть Буча, Маріуполь.

Є й недопрацювання суспільства. Якби не громадські організації, я думаю, що закон Колісниченка-Ківалова не був би скасований. І не був би ухвалений новий мовний закон. Громадські активісти, які захищали мову, нині або ж на фронті, або ж загинули. Громадський сектор послаблений і це відчувається», – каже Тарас Марусик.

Українська мова сьогодні, наголошують експерти, це, передусім, про національну безпеку України. І вже в секретаріаті мовного омбудсмена говорять про те, що сьогодні Україна втрачає покоління.

Водночас, за час повномасштабної війни українці купують і читають більше українських книжок, українською мовою. У книгарнях величезний вибір якісних книг для дітей і підлітків українською мовою. А це означає, що є попит на українську книжку.