Наприкінці 2025 року українці отримають «новорічний подарунок» від уряду – оновлену програму «Зимова підтримка». Цьогоріч владні обіцянки не обмежуються тисячею гривень, як минулої зими: уряд також анонсував безкоштовний проїзд «Укрзалізницею» до 3000 кілометрів для кожного українця та низку інших ініціатив. Вже нині стало відомо, що пілотну програму запустять із 1 грудня, передусім для прифронтових територій. А в січні вона має запрацювати для всіх. Безкоштовні рейси можна буде відстежувати у мобільному застосунку.
Загалом на програму «Зимова підтримка» уряд виділяє понад 14 мільярдів гривень. За прогнозами уряду, нею скористаються щонайменше 10 мільйонів українців. Звідки візьмуть кошти на цей «щедрий бенкет» і що це насправді: підтримка громадян у скруті чи радше політичний піар? Про це у матеріалі.
Це було вже: 1000 гривень знову повертається
Про оновлену «Зимову підтримку» президент Володимир Зеленський заявив на початку листопада. За його словами, цьогоріч програма передбачатиме кілька напрямів допомоги: одноразову виплату 1000 гривень для кожного українця, ще по 6 500 гривень – для вразливих категорій. У програмі також медичні послуги та фіксовані тарифи на енергоносії.
Виплата тисячі гривень для українців не нова. «Зимову єПідтримку» президент запровадив минулої зими як допомогу людям у складний зимовий період. Тоді кожен українець міг отримати 1000 гривень, яку у народі назвали «тисячею Зеленського». Спочатку Кабмін виділив на це 3,86 мільярдів гривень, але через високий попит сума зросла до понад 10 мільярдів. За підсумками, ініціативою за три місяці дії програми скористалися 14,4 мільйона громадян.
Попри гучну критику, ініціативу вирішили відновити у 2025-му. Цьогоріч подати заяву на виплату 1000 гривень можна буде з 15 листопада до 15 грудня, уточнив міністр соціальної політики Денис Улютін. У Кабміні очікують, що за допомогою звернуться від 10 мільйонів громадян, на ці виплати у бюджеті Мінсоцполітики вже закладено 10 мільярдів гривень.
Денис Улютін, міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України. 3 листопада 2025 року
Урядову програму обговорюють і в кулуарах парламенту. Народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк називає чергову тисячу від влади абсурдною.
«Ми за 10 мільярдів гривень платників податків, які забираємо з фонду соцстраху, фактично запроваджуємо субсидію на поповнення мобільного рахунку чи інтернету. Це гарна ідея у четвертий рік повномасштабної війни? Коли бракує грошей на фронт і медицину – це питання не економіки, а політичної етики», – зауважив Железняк.
«Під акомпанемент Банкової з бюджету Києва забрали 8 мільярдів гривень, прикриваючись реальними потребами «Укрзалізниці» та Сил оборони. А тепер ці кошти хочуть використати на черговий PR-продукт», – написала у соцмережах Іванна Климпуш-Цинцадзе з «Європейської солідарності».
Минулого року, коли вперше запровадили програму одноразової виплати тисячі гривень українцям, «звучала не менша критика» – зауважила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко на зустрічі із журналістами. Звинувачення у популізмі урядовиця відкидає.
«Я не вважаю це популізмом. Війна триває, ми заможнішими не стаємо, ця програма має підтримати людей у зимовий період», – сказала Свириденко.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Уряд прогнозує, що 10 мільйонів українців скористаються державною допомогою у 1000 гривеньУ тому, що програма має сенс як тимчасова соціальна підтримка впевненість висловлює і депутат від «Слуги народу» Олексій Мовчан.
«Подібні програми – це не роздача грошей, а інструмент стабільності. Їх можна витратити на ліки, комунальні послуги чи базові потреби. Це кошти, які залишаються в українській економіці», – зазначив депутат у коментарі Радіо Свобода.
«УЗ-3000»: чи вигідний залізниці безкоштовний проїзд?
Найбільше обговорень, зокрема, обурення та критики, у соцмережах викликала програма «УЗ-3000». Ініціатива дозволить кожному українцю безкоштовно проїхати до трьох тисяч кілометрів залізницею. Відстань у 3000 км обрали не випадково – це приблизно залізничний маршрут Запоріжжя–Ужгород туди й назад.
У п’ятницю «Укрзалізниця» детально розповіла про те, як працюватиме програма. Пасажири зможуть оплачувати поїздки «накопиченими» кілометрами у мобільному застосунку. Пілотний запуск програми заплановано на грудень 2025 року для прифронтових територій, а повний, для усіх – на початку 2026 року.
«В середньому можна буде використати до чотирьох поїздок, але ми ще це вирішуємо. Подорожі можна розрахувати в калькуляторі, який уже є в застосунку. Фокус буде на позапікових рейсах, які будуть доступні в певній кількості на конкретні напрямки», – пояснив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський.
В «Укрзалізниці» додають: мета програми – розвантажити систему під час пікових періодів і стимулювати пасажиропотік у менш популярні дати.
Додаткових бюджетних витрат програма не потребуватиме – запевняють у компанії. Безкоштовні квитки надаватимуться за рахунок місць, які залишаються порожніми у періоди низького попиту. Також частину потенційних втрат компанія планує компенсувати за рахунок підвищення тарифів у преміум-сегменті, зокрема перший клас та СВ.
«Компанія ще розраховує суму ціни квитка преміум-сегменту, купленого в останній період. Ми думаємо, щоб в перші дні продажу квитки були більш-менш співмірні нинішньому тарифу. А останні квитки можуть зрости до 60-70%. Але водночас не хочемо створити різкого зростання цін на преміум-сегмент», – пояснив Олександр Перцовський.
Про деталі програми із трибуни Верховної Ради також розповідав Сергій Лещенко, заступник голови наглядової ради «Укрзалізниці», якого нардепи викликали до парламенту. За його словами, програма «УЗ-3000» діятиме «лише там і тоді, де є вільні місця». Українцям пропонуватимуть планувати подорожі у «зручний час»:
«Пропонуємо період низької мобільності. Хто хоче – перенесе поїздку і поїде безкоштовно. Це своєрідний бонус від залізниці», – заявив із трибуни Сергій Лещенко.
«В середньому можна буде використати до чотирьох поїздок, але ми ще це вирішуємо» – голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський
Довідатися більше деталей у депутатів не було можливості – попри запит від нардепів, спікер Руслан Стефанчук можливість поставити питання Лещенку обмежив, аргументуючи це регламентом Верховної Ради.
Народна депутатка від «Голосу» Юлія Сірко у коментарі Радіо Свобода застерігає: якщо безкоштовні поїздки стимулюватимуть попит на й так перевантажені напрямки, це лише погіршить ситуацію з фінансовим становищем компанії.
«Ця програма чистої води популізм, який буде коштувати кожному громадянину України. Їздить він потягом чи ні – все одно заплатить зі своїх податків. Якщо справді програму впровадять, це означатиме банкрутство «Укрзалізниці». Може, не у 2026-му, але у 2027 році – цілком можливо», – вважає народна обраниця.
Те, що збиткові маршрути прибутковими не стануть, вважає і економіст Ілля Несходовський.
«Якщо є вибір – заплатити або поїхати безплатно, більшість оберуть безкоштовний варіант. А це означає, що неприбуткові напрямки стануть ще більш збитковими», – каже він.
Механізм реалізації «УЗ-3000» все ще на етапі розробки, заявляють в «Укрзалізниці». На тлі запровадження програми, у соцмережах користувачі натомість скаржаться на численні проблеми української залізниці, зокрема, на постійну відсутність квитків та низькі зарплати залізничників.
Проблеми «Укрзалізниці» — системні
Натомість, у самій залізниці заявляють про збиткові пасажирські перевезення. Про це народним обранцям із трибуни заявив Сергій Лещенко.
«Внутрішні резерви залізниці для компенсації збитків пасажирських перевезень вичерпані. Або ми всі почнемо вживати для цього заходів, або втратимо нашу компанію. Для цього нам потрібна допомога платників податків України. Рятуйте залізницю, вона всім ще нам знадобиться», – звернувся до нардепів представник наглядової ради УЗ.
У 2025-му доходи від дальнього слідування пасажирських перевезень становлять близько 7 мільярдів гривень, а видатки компанії близько 20 мільярдів, за даними голови правління «УЗ» Олександра Перцовського.
Найбільших втрат компанія зазнала у перевезенні металургії та вугілля, що раніше становило понад 60% обсягу вантажів, які перевозила «Укрзалізниця».
Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський. 3 листопада 2025 року
Раніше збиткові пасажирські перевезення покривалися доходами від вантажних перевезень. Але після початку масштабної війни обсяги вантажів скоротилися майже наполовину. І цьогоріч вперше утворився суттєвий дисбаланс, кажуть в уряді.
Зважаючи на ситуацію, у 2025-му Кабмін виділить на «Укрзалізницю» 13 мільярдів гривень, у 2026-му сума має зрости до 16 мільярдів. «Всі 16 мільярдів – це різниця квитка в касі і його собівартості», – зазначила Юлія Свириденко.
Попри державні дотації, реальна собівартість квитків зростає, а доходи – падають, кажуть депутати.
«Собівартість квитка всередині країни втричі вища за ту ціну, яку платить пасажир. Різницю покриваємо ми з вами – з державного бюджету. 85% рухомого складу – зношений. А росіяни щодня знищують вокзали, підстанції, вагони. І відновлювати це просто немає за що», – вважає народна депутатка Юлія Сірко.
«Росіяни щодня знищують вокзали, підстанції, вагони. І відновлювати це просто немає за що» – народна депутатка Юлія Сірко
Проблеми залізниці, за словами народної обраниці, у неефективному управлінні компанією.
«У компанії немає навіть елементарного обліку пасажирів – на станціях, де проходить пів мільйона людей, не знають, скільки реально куплено квитків. Держава не має реєстру транспортних пільговиків. Ми навіть не розуміємо, скільки реально витрачаємо на пільгові перевезення. Водночас пільгами користується 40% населення. І ці пільги з державного бюджету не покриваються», – сказала народна депутатка.
Щоб стабілізувати ситуацію із залізницею, Сергій Лещенко поділився із депутатами планами компанії. Там, зокрема, планують підвищувати ціни на вантажні перевезення.
«Ми плануємо поступову індексацію вантажних тарифів у два етапи – спочатку на 27%, а потім ще на 11%. З урахуванням зростання цін виробників це може дати близько 22 мільярдів гривень додаткових надходжень», – зазначив Лещенко.
Ще одна проблема збитковості державної компанії – корупція, вважає керівник напрямку скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки України Володимир Ланда. За його словами, «Укрзалізниця» є привабливим поживним середовищем для нечистих на руку співробітників на різних рівнях корпоративної ієрархії та наближених до них підприємців.
«Правоохоронні органи регулярно виявляють в «Укрзалізниці» корупційні схеми, причому абсолютно різного характеру – пов'язані і з пасажирськими перевезеннями по території України, і з транскордонними перевезеннями, і з вантажними перевезеннями, і з закупівлями, і з ремонтними роботами. Якщо в державній компанії працює майже 200 000 працівників, то, звісно, є великий простір для польоту фантазії організаторів тіньових схем».
На думку Володимира Ланди, ініціатива «3000 км» не врятує «Укрзалізницю». Покращити становище національного перевізника можуть структурні зміни: системна боротьба з корупцією всередині компанії, гнучке ціноутворення на залізничні квитки, оновлення рухомого складу, будівництво євроколії для інтеграції з європейською залізничною системою.
«Ініціатива «3000 км» не врятує «Укрзалізницю», – Володимир Ланда
Водночас, на думку експерта, залізниця не приречена, але потребує стратегічної модернізації, а не разових популістичних ініціатив.
«Це питання не однієї точкової державної ініціативи, а системної реформи. Якщо держава ухвалює рішення фінансово підтримати «Укрзалізницю», існує чимало шляхів зробити це більш ефективно, ніж розмазати підтримку тонким шаром по мільйонах пасажирів без жодного намагання усунути причини існуючих проблем», – вважає Ланда.
Інші ініціативи на підтримку малозабезпечених
Окрім згаданих програм, уряд анонсував комплекс виплат і пільг для вразливих категорій. Серед них одноразова допомога у вигляді 6500 гривень для ВПО, малозабезпечених родин і тих, хто втратив роботу. Загалом, за даними міністра соцполітики Дениса Улютіна, на це передбачено 4,4 мільярда гривень.
«Мінсоцполітики зосереджене на підтримці людей у складних обставинах, сімей з дітьми, людей з інвалідністю та старшого віку. Це допомога на ліки, тепло й базові потреби», – пояснив міністр.
Окрім цього, МОЗ готує національну програму комплексних медичних перевірок для людей 40+. Українці віком від 40 років зможуть обрати клініку, отримати консультацію та пройти низку лабораторних досліджень. Якщо лікарі знайдуть проблеми зі здоров’ям, пацієнт отримає електронний рецепт на безоплатні ліки. Запрацює програма у 2026-му.
Уряд також зберігає фіксовані тарифи на газ і світло, субсидії, компенсації ОСББ і мораторій на відключення у прифронтових районах.
Вечірній Київ під час вимушеної економії електроенергії, 11 жовтня 2022 року
Звідки йдуть гроші?
Наприкінці року уряд проводить перерозподіл коштів, частина програм не виконується, і невикористані ресурси спрямовані на соціальні ініціативи, зокрема на «Зимову підтримку» – так джерела фінансування урядових ініціатив пояснив Радіо Свобода народний депутат від «Слуги народу» Олексій Мовчан.
На його думку, понад 14 мільярдів гривень, виділених на програми, не створюють загрози для фінансової стабільності держави, сказав він Радіо Свобода.
«Ми зараз живемо за кошти платників податків інших держав, бо всі наші податки йдуть на фінансування оборони. Але такі програми – питання гуманітарної стабільності. Щоб не допустити нової хвилі бідності чи міграції, ці видатки є виправданими», – зауважив Мовчан.
За інформацією ще одного народного обранця від провладної більшості Богдана Кицака, частина коштів на програму 3000 «безкоштовних кілометрів» буде йти з резервного фонду, інша частина у 2026 році – за рахунок міжнародних ресурсів. Про це він заявив в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода Live»).
«Ці кошти будуть переспярмовуватися за рахунок того, що їх використовуватиме населення. Це буде йти в погашення дефіциту і боргів компанії», – зазначив нардеп.
І з такою позицією не погоджуються депутати від опозиції..
«Це все кошти навіть не якихось ефемерних міжнародних партнерів, які теоретично не хочуть фінансувати армію, а готові профінансувати популізм, що теж неправильно. Ви заплатите за це своїми податками, зростанням інфляції та девальвацією гривні», – вважає Ярослав Железняк із «Голосу».
Звичайний чи передвиборчий популізм?
Ще до старту «Зимової підтримки», урядова програма викликала суперечки серед політиків, експертів, журналістів та пересічних українців, які висловлювали свої думки у соціальних мережах. Одні називають її соціальною допомогою, інші – політичним піаром.
Експерти застерігають: за красивими обіцянками турботи про громадян може ховатися звичайний передвиборчий популізм.
Політолог Ігор Рейтерович пояснює: такі ініціативи не просто розхитують економіку, а й створюють небезпечну залежність суспільства від «подарунків» влади.
«Те, що влада говорить, що вона до виборів не готується, не означає, що в реальності вона цього не робить. Ця ініціатива, безумовно, має вигляд передвиборчого маневру, розрахованого на певні категорії виборців, що оцінять таку допомогу в умовах складної економічної ситуації. Це небезпечно, бо формує залежність громадян від «подачок» і підмінює реальну соціальну політику електоральними бонусами», – стверджує Ігор Рейтерович.
«Те, що влада говорить, що вона до виборів не готується, не означає, що в реальності вона цього не робить» – Ігор Рейтерович
Така політика соціальних «подарунків» може мати й міжнародні наслідки. На думку політолога, якщо українська влада продовжить витрачати ресурси на популістичні ініціативи, донори можуть поставити під сумнів доцільність подальшої підтримки України.
«У Європі немає такої роздачі грошей. Там є адресні програми, адресна підтримка. Я не думаю, що вони (європейці – ред.) зрозуміють, як можна роздати пару десятків мільярдів гривень у країні, яка не може забезпечити більш-менш пристойну зарплату своїм військовим… У цьому плані у європейців буде дуже багато питань, і ці питання будуть не надто приємні для нас», – додав політолог Рейтерович.
І він не єдиний, хто висловив таку думку. Економісти та політичні аналітики, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, вважають, що насправді основними бенефіціарами цієї програми можуть стати не так громадяни, як влада, що таким чином намагається створити враження турботи про народ.
«Це називається передвиборчі обіцянки. Раніше роздавали гречку, а тепер вже гречка в Україні росте гірше, тому роздають державні кошти. Замість популістських роздач держава повинна шукати способи збільшення бюджетних надходжень, а не витрачати кошти на сумнівні програм», – каже народна депутатка Юлія Сірко.
Більшість співрозмовників Радіо Свобода поділяють думку, що кошти на програму «Зимової підтримки» доцільно було б виділити лише тим, хто справді цього потребує.
Експерти впевнені: попри те, що деякі українці й справді отримають певну допомогу, реальна потреба в глибоких економічних реформах і структурних змінах у державних компаніях, таких як «Укрзалізниця», залишається невирішеною.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «У застосунку будуть окремі безкоштовні рейси» – голова правління про програму «УЗ-3000»