«І тут - скид позаду машини»: медики ЗСУ розповідають, як на них полюють військові РФ
Цілять у «швидкі», намагаються вбити екіпаж: медики та медичні автомобілі на цій війні стали одними з першочергових цілей для військ РФ.
Про це Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) розповіли бойові медики 154-ї ОМБр, яких журналісти заустріли Олександрівському (Новопавлівському) напрямку. Тому найперша потреба медеваків (екіпажів, які вивозять поранених) – засоби РЕБ і додатковий захист броні.
Переказуємо вам свідчення медиків про те, як їхні авто переслідували російські скиди та FPV.
Далі читайте тут
«Ще ефективніше ніж західні санкції». Чого досягає Україна ударами по нафтовій галузі Росії?
Цього року – особливо останні три місяці – Україна систематично б’є по російських нафтопереробних заводах, а також інших підприємствах нафтової галузі. За даними СБУ, удари безпілотників вивели з ладу біля 37% нафтопереробних потужностей Росії. Це може порівнятися хіба що з успішною кампанію зі знищення кораблів Чорноморського флоту Росії, потенціал якого теж вдалося зменшити на понад третину завдяки морським дронам і ракетним ударам. Але яка стратегічна мета дронових ударів по нафтовій галузі Росії, яка вже понад три з половиною роки веде відкриту агресію проти України?
…Ніч на 4 листопада 2025 року. У Кстово Нижньогородської області Росії після атаки дронів виникла пожежа в промисловій зоні в районі нафтобази «Лукойла» і нафтохімічного заводу. Одночасно у російському місті Стерлітамак (Республіка Башкортостан) на тлі загрози атаки безпілотників лунали вибухи і обвалився цех нафтохімічного заводу.
За добу до цього, в ніч на 3 листопада Сили оборони України вразили Саратовський нафтопереробний завод. Зафіксовано влучання в об'єкт та пожежу в районі комплексу нафтопереробних установок.
Перед цим українські дрони вразили нафтовий термінал у російському чорноморському порту Туапсе, пошкодивши танкер та портову інфраструктуру…
Це типові повідомлення останніх трьох місяців. І хоча Україна завдавала ударів по нафтовій і нафтопереробній галузі Росії десь із кінця минулого року, але ті удари були епізодичними.
Системно, прицільно такі удари здійснюються в останні три місяці – з серпня 2025 року.
Далі читайте тут
ОВА: війська РФ вдарили по селищу на Дніпропетровщині, є загиблі та постраждалі
Через російський удар по селищу на Дніпропетровщині загинули двоє людей, ще четверо – постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
За його даними, вдень війська РФ вдарили по центру селища у Покровській громаді Синельниківщини – загинули чоловіки 47 і 35 років, також постраждали четверо людей. На місці влучання сталася пожежа, яку вже загасили.
«Також гучно було у Петропавлівській громаді. Туди росіяни скерували КАБи та БпЛА. Зайнявся приватний будинок, ще 3 побиті. Потрощені господарські споруди та машини», – написав він у телеграмі.
Також, як повідомляють в ОВА, сили РФ атакували з важкої артилерії та FPV-дронами Нікополь і Покровську громаду – є пошкодження, але люди не постраждали.
Покровськ доведеться залишити? Чому влада заговорила про «чіткі терміни служби»?
Віцепрем’єр Кулеба розповів про захист енергооб’єктів та зміну тактики атак по енергетиці
Уряд виділив додатково 6 мільярдів гривень на захист близько 120 об’єктів енергетики. Фізичним захистом цих об’єктів опікуватиметься Агентство з відновлення, повідомив віцепрем’єр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба під час спілкування з журналістами 4 листопада.
За словами урядовця, це рішення було ухвалене через те, що Росія змінила тактику ударів, наростила атаки «Шахедами» і почала бити десятками цих дронів в одну точку по невеликих підстанціях.
«Ворог щоразу міняє тактику ударів, відповідно до цього адаптуються й наші рішення. Не всі вони є публічними з безпекових причин», – зазначив Олексій Кулеба.
Урядовець також розповів, що будівництво захисту енергооб’єктів триває постійно з 2023 року, відколи Росія стала прицільно бити по критичній інфраструктурі України.
«У 2023 році було рішення захистити найбільші енергетичні об’єкти Укренерго комплексом заходів, зокрема і фізичним. Усього це близько сотні великих елементів, які потребували захисту. З цього числа 46 елементів на 22 підстанціях захищало Агентство відновлення. З них – 38 елементів повністю виконані. Ще вісім готові на 90% та будуть виконані до кінця року», – так ситуацію із захистом об’єктів енергетики пояснив віцепрем’єр.
Зеленський відвідав пункт управління корпусу «Азов» на Добропільському напрямку
Президент України Володимир Зеленський відвідав пункт управління 1-го корпусу Нацгвардії України «Азов», який разом із суміжними підрозділами веде оборону на Добропільському напрямку.
За повідомленням, оприлюдненим удень 4 листопада, глава держави обговорив з бійцями ситуацію на передовій та вручив державні нагороди.
«Заслухав доповіді військових, обговорили ситуацію на передовій і найактуальніші потреби, багато уваги приділили питанням зброї, масштабуванню виробництва дронів, потребам бригад, досвіду 1-го корпусу НГУ «Азов» та інших», – зазначив Зеленський у повідомленні на фейсбуці.
«Гроші сп**жені»: НАБУ екстрадувало з Німеччини власника фірми-підрядника, яка будувала ядерне сховище в Чорнобилі
Національне антикорупційне бюро України екстрадувало з Німеччини до України власника та ексдиректора фірми-генпідрядника, яка здійснювала будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження.
У НАБУ не повідомляють імені затриманого, але з контексту можна зрозуміти, що йдеться про Дмитра Нестерука – власника та колишнього директора компанії «БК КБР», підрядника будівництва. Нині він разом з посадовцями НАЕК «Енергоатом» є обвинуваченим у справі щодо завдання збитків на 100 мільйонів гривень державному підприємству.
«У змові зі службовцями «Енергоатому» він постачав обладнання системи радіаційного контролю за завищеними у три рази цінами. Різницю учасники групи привласнили», – повідомили в НАБУ.
Прокуратура: російські військові вбили цивільних на Харківщині, попри білий прапор
Російські загарбники вбили двох цивільних у Харківській області, повідомив Офіс генерального прокурора 4 листопада.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин, що призвів до загибелі людей.
За даними слідства, 3 листопада неподалік села Кругляківка Куп’янського району російські військові завдали удари FPV-дронами по двох беззбройних цивільних:
«Потерпілі йшли дорогою, тримаючи білий прапор, що свідчило про їхній небойовий статус. Внаслідок цілеспрямованої атаки вони та їх собака загинули на місці».
Прокуратура зазначає, що поблизу місця влучання не було жодних військових об’єктів чи позицій.
«Цей цинічний злочин є черговим свідченням систематичного ігнорування російськими військовими норм міжнародного гуманітарного права та права на життя цивільного населення», – коментує відомство.
Згідно з доповіддю Незалежної міжнародної розслідувальної комісії з прав людини щодо України, яку було представлено Генеральній асамблеї ООН в жовтні, регулярні напади російських збройних сил на прифронтові райони в Україні призвели до загибелі та поранень мирних жителів, масштабних руйнувань, а також змусили тисячі людей тікати.
Читайте також: Вирізав Z на чолі полоненого: СБУ ідентифікувала російського військового, підозрюваного в катуваннях
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, рятувальники ДСНС регулярно потрапляють під повторні удари.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЄС надає Україні п’ятий транш за програмою Ukraine Facility
Рада Європейського Союзу схвалила п’ятий платіж Києву на суму понад 1,8 мільярда євро за програмою Ukraine Facility.
«Україна отримає понад 1,8 мільярда євро фінансування після того, як Рада ухвалила рішення про п’ятий черговий транш підтримки в рамках механізму підтримки України. Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок із четвертого траншу», – йдеться в повідомленні пресслужби Ради ЄС, оприлюдненому 4 листопада.
У Раді ЄС указали, що фінансування спрямоване переважно на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку безперервної роботи її державного управління.
Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років.
Програма передбачає стабільне фінансування у вигляді грантів та позик на суму до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік.
Понад 250 білорусів звернулися до України в пошуках родичів, які воювали на боці Росії
Щонайменше 250 громадян Білорусі звернулися до українського проєкту «Хочу знайти», який реалізує Координаційний штаб України з питань поводження з військовополоненими, з проханням допомогти знайти своїх родичів, які пішли воювати на боці Росії, але зв’язок з ними втрачено. Про це білоруській службі Радіо Свобода повідомили в проєкті «Хочу жити».
«До проєкту звернулося понад 250 заявників (з січня 2024 року – ред.) і повідомили, що вони з Білорусі. Ймовірно, загальна кількість буде більшою, оскільки не всі відповідають на запитання про свій регіон», — йдеться у відповіді.
Водночас співрозмовник Радыё Свабода відмовився уточнити кількість громадян Білорусі, яких Україна утримує в полоні. За даними редакції, в українському полоні перебуває щонайменше 14 громадян Білорусі.
Читайте також: Білорусь поскаржилася в ООН на закриття прикордонних переходів із країнами ЄС
Раніше українська сторона повідомляла, що лише у жовтні в рамках проєкту «Хочу знайти» надійшло 9 243 заявки на пошук зниклих безвісти російських військовослужбовців, а з початку проєкту (з січня 2024 року по листопад 2025 року) надійшло 144 138 заявок.
Співробітникам проєкту вдалося з’ясувати долю 3 155 російських військовослужбовців: 3 017 із них знайшли в полоні, а 138 було ідентифіковано серед тіл загиблих. Серед знайдених лише 2% мають вищу освіту, 53% – середню, а деякі закінчили лише кілька класів школи.
У проєкті зазначалося, що громадяни Казахстану, Узбекистану та Єгипту також подають заявки на пошук родичів.
Громадяни Білорусі воюють як на боці Росії, так і України. Їх точна кількість невідома.
Читайте також: Представник Збройних сил Білорусі заявив про можливу участь білоруських миротворців в Україні
За час повномасштабної війни, за різними оцінками, в Україні загинуло понад 80 громадян Білорусі та етнічних білорусів з українським громадянством, які воювали проти Росії, а також понад 300, які воювали на боці Росії. Імена низки загиблих учасників війни на боці України не розголошують для безпеки їхніх родичів у Білорусі.
Влада Білорусі фактично підтримала агресію Росії 24 лютого 2022 року, дозволивши використовувати білоруську військову інфраструктуру та повітряний простір для вторгнення російської армії та обстрілу мирних міст України.
Згідно з критеріями Женевської конвенції, Білорусь не є учасницею російської агресії проти України, оскільки на території України немає збройних сил Білорусі. Однак, за наявності інших доказів (допомога з боку військової промисловості, лікування поранених російських військовослужбовців), міжнародний суд може визнати Білорусь співагресором.
Генштаб Польщі: Росія намагається розпалити «антиукраїнські настрої» серед поляків
У Польщі спостерігаються «інтенсивні психологічні операції проти України», вважає Генеральний штаб Польщі. Про це йдеться в заяві командування увечері 3 листопада.
«Російські наративні операції створюють атмосферу страху та тривоги щодо претензій з боку українців у Польщі; здійснюються дії, спрямовані на руйнування позитивних польсько-українських емоційних відносин; у Польщі розпалюються антиукраїнські настрої», – перераховує штаб.
Військові згадують як фізичні дії – підпали українських автомобілів або замальовування антивоєнних муралів – так і операції онлайн із просування ворожості щодо України.
«Спостерігається зростання антиукраїнської поведінки в місцях, де відбувається передача зброї або підтримка України, що воює (наприклад, Гдиня, Гданськ)», – йдеться в повідомленні.
Командування називає єдиною метою таких дій «вселити страх та відчуття загрози в наше суспільство через присутність українців у Польщі».
Водночас, вважають у штабі, Кремль намагається представити своє вторгнення в Україною актом підтримки поляків у відповідь на Волинську трагедію, а українців – більшою загрозою для Польщі, ніж Росія.
«Мета полягає в тому, щоб спрямувати емоції на Україну – громадяни Польщі, бажаючи повернутися до своєї зони комфорту, можуть тиснути на уряд, щоб той ухвалював рішення, несумісні з державною метою», – зазначають військові.
Командування закликає польських громадян не піддаватися емоціям, оскільки вони «не викликані щиро». Випадки диверсій, за повідомленням, є частиною скоординованих дій російських служб і не мають нічого спільного з цілеспрямованими діями всієї української нації.
«Пам’ятаймо, що на цьому етапі розрив між злочинцем і жертвою чіткий: агресор на сході – і це Росія; відокремлення Польщі від України полегшить тягар ведення війни для Росії; будь-які дії, що підривають підтримку України (наративні, емоційні), підтримують агресію Росії», – наголошує Генштаб Польщі.
У жовтні в Польщі затримали двох громадян України за підозрою в розвідувальній діяльності. Перед цим щонайменше двом українським громадянам повідомили про підозру в роботі на російські спецслужби.
Ставлення польських громадян до мігрантів з України погіршилося за останні шість місяців. 50% поляків вважають, що допомога їхньої країни для українців є надмірною. А 8% українців заявили, що стикалися із дискримінацією за національною ознакою – зокрема через мову у Польщі.
Повітряні сили: російська армія запустила ракети і 130 дронів протягом ночі, є влучання
Російські війська атакували Україну ракетою «Іскандер-М» із Ростовської області й шістьма зенітними керованими ракетами С-300 із Курської області протягом ночі на 4 листопада, повідомляє командування Повітряних сил вранці в середу.
Також армія РФ запустила 130 ударних БПЛА Shahed, «Гербера» і інших типів із напрямків Курська, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також мису Чауда в окупованому Криму.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 92 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.
Читайте також: ДСНС: армія Росії вдарила по автомобілю «швидкої», троє постраждалих
Військові зафіксували влучання ракет та 31 ударного БпЛА на 14 локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ДСНС: армія Росії вдарила по автомобілю «швидкої», троє постраждалих
Російські військові атакували карету швидкої допомоги, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій вранці 4 листопада:
«У Нікополі на Дніпропетровщині російські окупанти цілеспрямовано вдарили по автомобілю «швидкої», який транспортував хвору людину до лікарні».
Служба уточнює, що троє медиків зазнали травм, пацієнт не постраждав.
Рятувальники доправили поранених до лікувального закладу.
Читайте також: На Чернігівщині під час польових робіт здетонував російський дрон, дві людини загинули – ДСНС
За даними голови області Владислава Гайваненка на ранок 4 листопада, через російську атаку на Синельниківський район загинула 65-річна жінка. Ще вісім людей постраждали, в тому числі 15-річний хлопець і п’ятирічна дівчинка, її госпіталізували у важкому стані.
У серпні 2025 року ДСНС повідомляла про російський удар по кареті «швидкої» в Бериславському районі Херсонської області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Командування повідомляє про 163 боєзіткнення за добу, більшість – на трьох напрямках
Протягом попередньої доби Генеральний штаб Збройних сил України зафіксував на фронті 163 бойових зіткнення, йдеться в ранковому зведенні 4 листопада.
Одне з них мало місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, шість – на Південно-Слобожанському.
На Куп’янському напрямку відбулося 14 бойових зіткнень – Сили оборони зупинили російські штурмові дії в районі населеного пункту Петропавлівка та в напрямку Піщаного, Новоосинового й Курилівки.
На Лиманському напрямку російські загарбники атакували 11 разів, намагаючись вклинитися в оборону в районах Мирного, Новоселівки, в бік Дробишевого, Ставків, Коров’його Яру. Ще сім наступальних дій зафіксовані на Слов’янському напрямку.
На Костянтинівському напрямку армія РФ здійснила 17 атак в районах населених пунктів Олександро-Шультине, Плещіївка, Софіївка, Іванопілля, Щербинівка, Русин Яр. Один бій, зазначає штаб, досі триває.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 55 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Володимирівка, Іванівка, Никанорівка, Новоекономічне, Федорівка, Нове Шахове, Мирноград, Родинське, Разіне, Червоний Лиман, Новопавлівка, Сухий Яр, Покровськ, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне», – йдеться в зведенні.
Російські війська 19 разів атакували на Олександрівському напрямку в районах Січневого, Вороного, Степового, Олексіївки, Вербового, Нововасилівського, Павлівки, Цегельного, Успенівки та Красногірського.
ЗСУ зупинили сім російських спроб просунутися вперед на Гуляйпільському напрямку, дві – на Оріхівському і ще два штурми на Придніпровському.
Читайте також: «Зараз дуже складно». Полювання на російські дрони та загроза майбутнього – робота 5-ї штурмової
Як повідомляє Інститут дослідження війни, російські війська продовжують просування на Покровському напрямку й діють «із дедалі більшим комфортом» всередині самого міста. Водночас українські війська продовжують оборонні зусилля та контратаки на Покровському напрямку, а також звільнили значну частину території, куди проникли війська РФ, на Добропільському напрямку.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 3 листопада, що українські військові збільшують тиск на Добропільському виступі. За його словами, це змушує армію РФ розпорошувати сили й унеможливлює концентрацію основних зусиль у районі Покровська.
На Покровський напрямок припадає близько третини від усіх бойових дій на фронті, а також 50% від усіх застосувань російськими військами керованих авіабомб, повідомив президент Володимир Зеленський.
ISW: російські війська просуваються на Покровському напрямку, контрнаступ ЗСУ в районі Добропілля триває
Російські війська продовжують просування на Покровському напрямку й діють «із дедалі більшим комфортом» всередині самого міста, повідомляє американський Інститут дослідження війни в звіті від 3 листопада.
Аналітики посилаються на кадри з геолокацією від 3 листопада, які свідчать про просування російських підрозділів на півдні Мирнограда, що на схід від Покровська, а також у східному Родинському (на північ від міста).
ISW цитує джерело, ймовірно пов’язане з українською військовою розвідкою, яке 1 листопада повідомило, що російські війська продовжують проникати до Покровська з району Звірове-Шевченко-Новопавлівка та накопичуються на північно-східній околиці Покровська поблизу Рівного та на північній околиці Покровська.
Водночас українські війська продовжують оборонні зусилля та контратаки на Покровському напрямку. Геолоковані відеозаписи, опубліковані 3 листопада, свідчать про те, що українські сили нещодавно просунулися у східному Родинському, де, за попередніми даними російських джерел, зберігалася присутність російських військ.
«7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ України повідомив, що українські сили «створили можливості» для поповнення запасів та підсилення військ на Покровському напрямку протягом останніх кількох днів. Корпус заявив, що українські сили перешкодили російським силам подальшому просуванню у північному Покровську та перерізанню автомагістралі H-32 Покровськ-Мирноград», – цитує Інститут.
Аналітики додають, що українські сили звільнили значну частину території, куди проникли війська РФ на Добропільському напрямку, на східному фланзі Покровської операції:
«Українські сили протягом останніх тижнів стабільно звільняють та зачищують російське проникнення поблизу Добропілля».
Також, за звітом, російські та українські джерела нещодавно повідомляли про бої та українські контратаки біля основи виступу поблизу Маяка та Заповідного, обидва – на південний схід від Добропілля. При цьому не було повідомлень про бої під час проникнення на північний схід та схід від Добропілля, що «свідчить про те, що ці райони більше не є спірними».
«Українські зусилля відрізати російський виступ на схід від Добропілля, ймовірно, створюють тактичний вплив на зусилля Росії оточити українську «кишеню» поблизу Покровська», – зазначають автори звіту.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 3 листопада, що українські військові збільшують тиск на Добропільському виступі. За його словами, це змушує армію РФ розпорошувати сили й унеможливлює концентрацію основних зусиль у районі Покровська.
22 жовтня командування Десантно-штурмових військ ЗСУ повідомило про звільнення Кучеревого Яру на Добропільському напрямку.
На Покровський напрямок припадає близько третини від усіх бойових дій на фронті, а також 50% від усіх застосувань російськими військами керованих авіабомб, повідомив президент Володимир Зеленський.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії на війні перевищили 1,145 мільйона військових
Російська армія втратила близько 840 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 4 листопада.
Командування оцінює загальні втрати Росії в близько 1 145 670 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 11 326 танків (+5 за добу)
- 23 532 бойові броньовані машини (+1)
- 34 249 артилерійських систем (+42)
- 1 535 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 235 засобів протиповітряної оборони
- 428 літаків
- 346 гелікоптерів
- 77 860 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+425)
- 3 918 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 66 504 автомобілі і автоцистерни (+93)
- 3 990 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Читайте також: «Заїхати в Покровськ – уже можна давати «За мужність». Найбільші загрози і виклики для Сил оборони
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Росія: влада Стерлітамаку заявляє про вибух на нафтохімічному заводі
На нафтохімічному заводі в Стерлітамаку, російська республіка Башкортостан, пролунав вибух – про це рано вранці 4 листопада повідомила адміністрація міста.
За її заявою, внаслідок вибуху на Стерлітамакському нафтохімічному заводі частково обвалився цех водоочищення. В ньому працювали п’ятеро людей, попередньо, ніхто з них не постраждав.
«На цей час всі аварійні служби виїхали на місце. Причини вибуху встановлюються», – заявила міська влада.
Читайте також: Генштаб ЗСУ підтвердив черговий удар по Саратовському НПЗ у Росії
Згодом виконувач обов’язків голови Башкортостану Радій Хабіров заявив, що промисловий комплекс Стерлітамаку зазнав «терористичної атаки двома БПЛА». За його словами, обидва дрони нібито збили, уламки впали в промисловій зоні в районі допоміжного цеху.
«Підприємство працює в штатному режимі», – заявив Хабіров.
У жовтні в Стерлітамаку стався вибух у цеху виробництва вибухових речовин завожу «Авангард». Підприємство спеціалізується на розробці та виробництві обладнання, деталей та інструментів для нафтової та газової галузі. Одним із напрямів його діяльності є виробництво вибухівки.
На фронті від початку доби було понад півтори сотні боєзіткнень – Генштаб
На фронті від початку доби відбулося 151 бойове зіткнення, повідомив Генштаб ЗСУ станом на 22:00 3 листопада. Понад третину російських штурмів було на Покровському напрямку.
«На Покровському напрямку загарбницькі підрозділи 57 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Шахове, Володимирівка, Іванівка, Никанорівка, Новоекономічне, Федорівка, Нове Шахове, Мирноград, Родинське, Разіне, Червоний Лиман, Новопавлівка, Сухий Яр, Покровськ, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне. Три боєзіткнення в даний час тривають», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, також бойові дії тривали на Олександрівському, Костянтинівському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському, Північно-Слобожанському і Курському, а також Південно-Слобожанському напрямках.
«Сьогодні окупанти завдали трьох ракетних ударів, застосувавши дев’ять ракет, 53 авіаційних удари, скинули 103 керовані авіабомби. Крім цього, росіяни залучили до ураження 3251 дрон-камікадзе і здійснили 2875 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
3 листопада президент Володимир Зеленський за підсумками Ставки верховного головнокомандувача повідомив, що на Покровський напрямок припадає близько третини від усіх бойових дій на фронті, а також 50% від усіх застосувань російськими військами керованих авіабомб.
Перед цим головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українські військові збільшують тиск на Добропільському виступі, продовжують звільнення й зачистку територій, «що змушує ворога розпорошувати сили й унеможливлює концентрацію основних зусиль у районі Покровська».
26 жовтня Генштаб ЗСУ підтвердив проникнення російських військових до Покровська.
Покровськ – місто з населенням близько 1260 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
«Укренерго»: 4 листопада в окремих регіонах плануються обмеження споживання електроенергії
«Укренерго» анонсує обмеження споживання електроенергії в окремих регіонах 4 листопада як для населення, так і для промисловості через наслідки масованих російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти.
Графіки погодинних відключень будуть застосовуватися з 08:00 до 11:00 і з 15:00 до 22:00, обсягом від 0,5 до 1,5 черги, графіки обмеження потужності: з 08:00 до 11:00 та з 15:00 до 22:00 – для промислових споживачів.
У компанії попередили, що час й обсяг застосування обмежень можуть змінитися.
Обмеження електроспоживання в «Укренерго» анонсували і на 3 листопада, але згодом скасували ці заходи.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
У серпні Міненерго повідомляло, що від березня 2025 року російські сили здійснили понад 2900 атак на енергетичну інфраструктуру України.
У Міноборони анонсували нові контракти для військових із «чіткими термінами служби»
У Міністерстві оборони України заявили, що за дорученням президента почали підготовку нових типів контрактів для військовослужбовців і відповідні зміни до законодавства.
«Головна новація – це гарантовані чіткі терміни служби. Контракти будуть від 1 до 5 років. Для контрактів на 2–5 років передбачено річну відстрочку від мобілізації по завершенні контракту. Після ухвалення законодавчих змін контракти зможуть підписати всі захисники і захисниці. І ті, хто вже є частиною війська, і ті, хто буде долучатися до нього в майбутньому», – повідомив міністр оборони Денис Шмигаль.
За його словами, планується, що нові контракти будуть також включати збільшення щомісячних виплат, бонуси за підписання, розширення соціального пакета.