Доступність посилання

Військовослужбовці 93-ї омбр ЗСУ забирають тіло загиблого побратима, повертаючись з бойового завдання. Донеччина Україна, 24 жовтня 2025 року.
Військовослужбовці 93-ї омбр ЗСУ забирають тіло загиблого побратима, повертаючись з бойового завдання. Донеччина Україна, 24 жовтня 2025 року.

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Генштаб повідомив про понад пів сотні російських атак на фронті від початку доби

Від початку доби на фронті відбулося 56 бойових зіткнень, повідомив у зведенні станом на 16:00 український Генштаб.

«На Покровському напрямку 20 разів протягом доби розпочиналися зіткнення різної інтенсивності поблизу населених пунктів Володимирівка, Мирноград, Новоекономічне, Червоний Лиман, Котлине, Удачне, Молодецьке і Філія. П’ять бойових зіткнень тривають дотепер. На Олександрівському напрямку агресор 10 разів намагався просунутися в районах населених пунктів Андріївка-Клевцове, Соснівка, Вербове, Привільне, Нововасилівка і Новогригорівка. Шість бойових зіткнень ще тривають», – йдеться в повідомленні.

За даними командування ЗСУ, бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.

Раніше Генштаб повідомляв, що на території Покровського району Донецької області українські сили звільнили 182,8 квадратних кілометра, ще 230,1 квадратних кілометра зачистили від ДГР противника.

У британській розвідці нещодавно вкотре заявили, що Покровськ, ймовірно, залишається пріоритетним для Росії напрямком, із найбільшою часткою тут російських атак порівняно з рештою лінії фронту.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.

Цимбалюк: ТСК перевірить, чи знала влада Тернопільщини про дії військових, підозрюваних у катуванні людей

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування можливих порушень законодавства під час заходів з оборони держави з’ясовуватиме, чи знали керівники Тернопільської області про дії військовослужбовців, яких підозрюють у незаконному позбавленні волі, катуваннях і вимаганні грошей. Про це в коментарі Радіо Свобода повідомив народний депутат від «Батьківщини», заступник голови ТСК Михайло Цимбалюк.

«Найближчим часом ми запросимо в більш вузькому колі, поки що в закритому режимі, керівника Тернопільської обласної військової адміністрації, виконувача обов’язків керівника тернопільського ТЦК, а також керівництво Сухопутних військ України і Національної поліції», – сказав Цимбалюк.

За його словами, комісія хоче встановити, чи знали про ці події керівник штабу оборони області та голова військової адміністрації, адже, за наявною інформацією, в області регулярно відбувалися координаційні наради за участі представників ТЦК.

«Мене цікавить роль керівника штабу оборони області, голови військової адміністрації до цих процесів. Бо наскільки мені відомо, щотижнево проводилася нарада, в тому числі з представником (ТЦК)», – зазначив депутат у етері програми «Свобода Live».

Народний депутат додав, що ТСК перевірить усі обставини, зокрема, саму ініціативу Тернопільського ТЦК щодо залучення бойових підрозділів до роботи в області, а також дії правоохоронних органів. Адже, як наголосив депутат, він не знає «жодного нормативного документу, який це дозволяє».

15 жовтня поліція Тернопільщини повідомила про затримання семи військовослужбовців, яких підозрюють у викраденні, катуванні та вимаганні грошей. За даними слідства, серед потерпілих були і цивільні, і військові, що перебували на реабілітації. Поліція не вказала, до якого підрозділу належать військові, але згодом у соцмережах Третьої окремої штурмової бригади з’явилось повідомлення про те, що бригада відкрита до співпраці з правоохоронними органами.

«Укренерго»: в усіх регіонах, де були аварійні вимкнення світла, запроваджують погодинні

Оператор енергосистеми «Укренерго» повідомляє, що з метою заживлення довготривало знеструмлених споживачів в усіх регіонах України, де раніше застосовувалися аварійні відключення, з 16:00 будуть запроваджені графіки погодинних відключень.

«Обсяг застосування ГПВ – до трьох черг одночасно. Дізнатися час і тривалість відключень за вашою адресою – можете на офіційних сторінках оператора системи розподілу (обленерго) у вашому регіоні. Також з 16:00 до 22:00 в усіх регіонах України діятимуть графіки обмеження потужності для промислових споживачів», – йдеться в повідомленні.

Вранці в «Укренерго» заявили, що внаслідок масованої ракетно-дронової російської атаки на енергетичну інфраструктуру в більшості областей України запроваджені аварійні відключення. Перед цим про екстрені відключення повідомляли в Сумській, Полтавській, Київській, Дніпропетровській областях і в Києві.

Російська армія завдала чергового масованого удару по Україні вночі і вранці 22 жовтня. За даними Повітряних сил, військові РФ застосували 405 дронів і 28 ракет, 15 із них – балістичні.

За словами президента Володимира Зеленського, під російськими ударами вночі проти 22 жовтня в основному була енергетика, але є багато влучань і в житлові будинки, внаслідок чого виникли пожежі в Запоріжжі, Києві. Постраждали Київська, Одеська, Чернігівська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Запорізька, Черкаська і Сумська області. У більшості регіонів України запровадили екстрені відключення електроенергії. Відомо про загибель шести людей у Києві й області.


У Росії провели тренування стратегічних ядерних сил

Росія заявила про проведення тренування стратегічних ядерних сил із залученням їх наземної, морської та авіаційної складових. Це сталося через день після того, як Сполучені Штати оголосили про відтермінування планів другого саміту між президентами Володимиром Путіним та Дональдом Трампом.

Кремль опублікував відео, на якому начальник Генерального штабу Валерій Герасимов звітує Путіну про навчання. Вони включали практичні запуски міжконтинентальних балістичних ракет, здатних вразити США.

Путін у цьому відео заявив, що ці тренування є плановими.

Міноборони РФ інформувало, що випробування включали практичний запуск міжконтинентальної балістичної ракети наземного базування, окремий запуск ракети з атомного підводного човна в Баренцевому морі та запуск ракет зі стратегічних бомбардувальників.

У ключові моменти війни в Україні Путін часто нагадував про ядерну міць Росії як попереджувальний сигнал для Києва та його союзників на Заході. НАТО також проводить навчання з ядерного стримування цього місяця.

21 жовтня стало відомо, що анонсований раніше Трампом саміт президентів США і Росії в Будапешті щодо припинення війни РФ проти України не планується «в найближчому майбутньому». Таку заяву неназваного високопосадовця Білого дому цитувало агентство Reuters. «Думаю, росіяни хотіли дуже багато, і американцям стало очевидно, що в Будапешті Трампу не вдасться укласти угоду», – сказав один із дипломатів.

За даними журналіста NBC News, який також посилався на слова високопосадовця Білого дому, підготовка до саміту в Будапешті зараз «поставлена на паузу». За словами співрозмовника телеканалу, президент США вважає, що обидві сторони «ще не готові до переговорів». Трамп раніше заявляв, що розчарований Путіним через його небажання припиняти війну і продовження ударів по Україні.

21 жовтня в Білому домі, пояснюючи журналістам причину припинення підготовки до переговорів із президентом РФ, Трамп заявив, що не хоче проводити «марну» зустріч.

У РФ заявили, що все ще готуються до саміту Путіна і Трампа

У Росії 22 жовтня заявили, що підготовка до зустрічі президентів Росії і США Володимира Путіна і Дональда Трампа все ще триває, попри заяву американського лідера про її відтермінування.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що дата саміту «ще не визначена, але перед цим необхідна ретельна підготовка».

На прохання прокоментувати заяву Трампа Пєсков відповів журналістам: «Ніхто не хоче гаяти часу: ні президент Трамп, ні президент Путін».

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков при цьому сказав, що підготовка триває, і що він «не бачить жодних серйозних перешкод».

Раніше сьогодні про те, що підготовка до зустрічі в Будапешті між президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним все ще триває, заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Минулого тижня Трамп оголосив, що він і Путін незабаром зустрінуться в Угорщині, щоб спробувати покласти край війні РФ в Україні.

21 жовтня стало відомо, що анонсований раніше Трампом саміт президентів США і Росії в Будапешті щодо припинення війни РФ проти України не планується «в найближчому майбутньому». Таку заяву неназваного високопосадовця Білого дому цитувало агентство Reuters. «Думаю, росіяни хотіли дуже багато, і американцям стало очевидно, що в Будапешті Трампу не вдасться укласти угоду», – сказав один із дипломатів.

За даними журналіста NBC News, який також посилався на слова високопосадовця Білого дому, підготовка до саміту в Будапешті зараз «поставлена на паузу». За словами співрозмовника телеканалу, президент США вважає, що обидві сторони «ще не готові до переговорів». Трамп раніше заявляв, що розчарований Путіним через його небажання припиняти війну і продовження ударів по Україні.

21 жовтня в Білому домі, пояснюючи журналістам причину припинення підготовки до переговорів із президентом РФ, Трамп заявив, що не хоче проводити «марну» зустріч. «Не хочу витрачати час даремно, тож подивимося, як все піде», – заявив американський президент, пообіцявши повідомити про розвиток ситуації протягом наступних двох днів.

Припинення вогню, замороження нинішньої лінії зіткнення: що відомо про «мирний план України та Європи?

«Мирний план» із 12 пунктів щодо врегулювання війни РФ проти України, розроблений Києвом та європейськими партнерами, передбачає дві головні фази – припинення вогню і переговори. Мається на увазі припинення вогню протягом 24 години після ухвалення воюючими сторонами цього плану. Але «мирний план» іде в розріз з деякими ключовими вимогами Росії, яка і далі наполягає, наприклад, на виведенні ЗСУ з усього Донбасу. Розглянемо головні моменти плану і де зберігається різночитання між Україною та Росією в ключових моментах.

Чергова масована атака РФ: загинули діти. Руйнування та наслідки у містах України (фотосвідчення)

У ніч на 22 жовтня російські війська здійснили масовану атаку на міста України. Двоє загиблих, 25 людей, в тому числі 5 дітей, постраждали внаслідок атаки на Київ, повідомили в ДСНС України. На Київщині через російську атаку загинули чотири людини, серед них 2 дітей.

У Запоріжжі 13 людей, в тому числі 2 дитини, звернулись за допомогою до лікарів. Пошкоджені 15 багатоповерхівок, приватні оселі, нежитлові приміщення в різних районах міста, повідомили в ОВА.

У Харкові армія РФ влучила в приватний дитячий садок. Внаслідок удару одна людина загинула, 7 зазнали поранення, поранення дітей не підтвердилося, повідомив міський голова Ігор Терехов.

КМВА: число постраждалих через російську атаку знову зросло

Кількість постраждалих у Києві через російську атаки зросла до 29, повідомив голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

Раніше повідомлялось про 25 постраждалих.

«Станом на 14:30 кількість поранених внаслідок російської атаки зросла до 29 осіб. З них 5 дітей», – написав він у телеграмі.

Також відомо про двох загиблих.

Київська міська державна адміністрація повідомляла, що внаслідок нічного обстрілу в частині будинків Києва тимчасово немає гарячої води. Атаки на об’єкти критичної інфраструктури Києва частково порушили технологічний процес роботи обладнання.

«Це вплинуло на постачання гарячої води для частини будинків у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Печерському, Подільському, Святошинському та Шевченківському районах», – уточнює міська адміністрація.

Російська армія завдала чергового масованого удару по Україні вночі та вранці 22 жовтня. За даними Повітряних сил, військові РФ застосували 405 дронів і 28 ракет, 15 із них – балістичні.

За словами президента Володимира Зеленського, під російськими ударами вночі проти 22 жовтня в основному була енергетика, але є багато влучань і в житлові будинки, внаслідок чого виникли пожежі в Запоріжжі, Києві. Постраждали Київська, Одеська, Чернігівська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Запорізька, Черкаська і Сумська області. У більшості регіонів України запровадили екстрені відключення електроенергії.

Зеленський прибув до Норвегії, там оголосили про додаткову підтримку української енергетики

Норвегія додатково виділяє 1,5 мільярда норвезьких крон (близько 150 мільйонів доларів) на закупівлю газу для України, повідомив норвезький прем’єр-міністр Йонас Ґар Стьоре під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Осло 22 жовтня.

«Хочу оголосити сьогодні, що ми виділяємо додатковий пакет на закупівлю газу для зими обсягом близько 100 мільйонів доларів», – сказав Стьоре.

Його зустріч із Зеленським пройшла в рамках візиту українського президента до Європи і відбулася «з міркувань економії часу» в аеропорту Гардермуен.


«Не пробірки зі сполуками»: командувач СБС і Генштаб прокоментували удари по заводах у Росії

Українські військові вночі на 22 жовтня уразили завод із виробництва боєприпасів та нафтопереробний завод у Росії, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил.

«Зокрема, Саранський механічний завод у республіці Мордовія. На території підприємства зафіксовано вибухи. Завод виготовляє протипіхотні інженерні боєприпаси та комплекти мінування, детонатори до боєприпасів та вузли ініціювання», – заявляє командування.

Військові також звітують про удар по Махачкалінському нафтопереробному заводу в російській республіці Дагестан – зафіксували влучання в одну з установок переробки.

Штаб уточнює, що основним призначенням заводу є забезпечення пальним, його зберігання в інтересах морської бази Каспійського флоту та заправка військових суден російських окупантів. Щорічний об’єм переробки складає до 1 мільйона тонн.

Читайте також: СБУ звітує про знищення 2 російських літаків, які перехоплювали українські дрони

«Ступінь завданих збитків уточнюється. Сили оборони продовжують вживати всіх заходів, щоб підірвати воєнно-економічний потенціал російського агресора та змусити РФ припинити збройну агресію проти України», – заявляє Генштаб.

«Дичина знищує мисливця» або полювання навпаки. Спецоперація ГУР МОУ в окупованому Криму

  • Сенсація: російський комплекс РЛК-МЦ «Валдай», створений для боротьби з дронами, був знищений українським БПЛА.
  • «Валдай» може засікати навіть малі дрони на відстані п’ять-шість кілометрів, тож чому «пропустив удар».
  • Таких комплексів у Росії випущено не дуже багато, тому заповнити втрату буде складно

Українські розвідники повідомили, що за допомогою безпілотника знищили в анексованому РФ Криму новітній зразок російського озброєння, призначення якого – виявлення дронів та радіоелектронна протидія їм.

Про нову тактику ЗСУ та які перспективи відкриває ліквідація комплексу, дізнавалися Крим.Реалії.

У понеділок, 20 жовтня, у Головному управлінні розвідки Міноборони України заявили про удар по російському радіолокаційному комплексу виявлення та протидії малорозмірним БПЛА «Валдай» на аеродромі «Джанкой» в анексованому РФ Криму.

«Майстри Управління безпілотних систем Департаменту активних дій ГУР МО України вистежили та прицільно уразили замасковану московитами дороговартісну радіолокаційну систему на аеродромі «Джанкой» у тимчасово окупованому Криму», – йдеться у підписі під відео в телеграм-каналі відомства.

Далі читайте тут

У Міноборони РФ підтвердили, що вночі били ракетами і дронами по енергетиці України

Міністерство оборони Росії заявило, що вночі російські сили завдали масованого удару по об’єктах енергетики України «високоточною зброєю великої дальності наземного і повітряного базування, у тому числі гіперзвуковими аеробалістичними ракетами «Кинжал», а також ударними безпілотними літальними апаратами».

У російському відомстві заявили, що удар був «відповіддю» на нібито українські атаки по цивільних об’єктах на території Росії. Українські сили регулярно атакують військові об’єкти в Росії, завдяки яким РФ продовжує війну проти України. Генштаб ЗСУ неодноразово називав ціллю таких атак «підрив воєнно-економічного потенціалу Російської Федерації, зокрема її здатності забезпечувати окупаційні війська пальним, боєприпасами й озброєнням». Президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не атакує цивільні цілі в РФ.

КМВА повідомляє про 25 поранених у Києві внаслідок удару Росії

Кількість постраждалих у Києві внаслідок російської атаки 22 жовтня зросла до 25, повідомив голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. Раніше також повідомляли про двох загиблих.

«Станом на 12:40 кількість поранених внаслідок російської атаки зросла до 25 осіб. З них 5 дітей», – заявив він.

За даними голови КМВА, понад 10 людей госпіталізовані, з них четверо – діти.

Київська міська державна адміністрація повідомляла, що внаслідок нічного обстрілу в частині будинків Києва тимчасово немає гарячої води. Атаки на об’єкти критичної інфраструктури Києва частково порушили технологічний процес роботи обладнання.

Росія: в Мордовії і Дагестані безпілотники атакували підприємства

У ніч проти 22 жовтня безпілотники атакували кілька російських регіонів. У Мордовії, за словами очільника регіону Артема Здунова, внаслідок атаки пошкоджене підприємство.

«На місці працюють екстрені служби, задіяні всі необхідні сили і засоби», – зазначив він. Здунов не уточнив, про яке підприємство йдеться.

Телеграм-канал Astra геолокував кадри нічної атаки і дійшов висновку, що як мінімум один із безпілотників влучив на територію Саранського механічного заводу, який займається виробництвом обладнання й деталей для різних галузей промисловості, у тому числі для оборонного сектору РФ.

Повітряні сили про нічний удар РФ: зафіксували прямі влучання 12 ракет і 55 БпЛА

Російські військові в ніч на 22 жовтня завдали комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням 405 дронів і 28 ракет (15 із них – «балістика»), повідомили Повітряні сили ЗСУ.

За даними військових, серед дронів було близько 250 «Шахедів», а серед ракет: 11 балістичних ракет «Іскандер-М/KN-23», дев’ять крилатих ракет «Іскандер-К», чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал» і чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69.

Основним напрямком удару була Київщина, також постраждали Дніпропетровщина, Запоріжжя, Черкащина, Чернігівщина й Одещина, кажуть у Повітряних силах.

У Харкові через удар РФ одна людина загинула, поранення дітей не підтвердилося – мер

Одна людина загинула, шість – зазнали поранення в Холодногірському районі Харкова 22 жовтня внаслідок російського удару, повідомив міський голова Ігор Терехов.

За його словами, інформація про поранення дітей підтвердження не знайшла.

Раніше Терехов повідомляв про те, що війська РФ атакували Харків безпілотниками і є дані про постраждалих дітей у приватному дитсадку, де було влучання і де спалахнула пожежа.

Згодом міський голова додав, що всі діти евакуйовані з дитячого садочка.

У Європарламенті прокоментували відтермінування саміту Трампа й Путіна

Європейський парламент розраховує на прогрес у питанні використання заморожених активів Росії для потреб України. Про це з його трибуни в Страсбурзі заявив очільник фракції найбільшої політсили в парламенті EPP (Європейської народної партії) Манфред Вебер, передає кореспондентка Радіо Свобода 22 жовтня.

«Очікуємо, що в Європейській Раді (на саміті лідерів ЄС 23-24 жовтня – ред.) ми чітко висловимося щодо фінансування зброї й використання для цього російських активів. Держава Україна потребує подальшої підтримки з нашого боку, щоб вижити. І ми повинні знайти способи… говорити єдиним голосом. Ми знаємо, що на світовому рівні у нас або один голос, або його немає», – наголосив Вебер.

Читайте також: 176 мільярдів євро із заморожених активів: як Брюссель хоче допомогти Україні без грошей США

Політик зауважив, що у випадку конфлікту на Близькому Сході ЄС був «радше у ролі спостерігача», й закликав не повторити цей сценарій з можливим урегулюванням в Україні.

«Бачимо відтермінування можливих переговорів між Трампом і Путіним у Будапешті. Знаєте, в моїй країні політсила «Альтернатива за Німеччину» жорстко атакує нас, що нам потрібно більше дипломатичних зусиль, щоб звернутися до Путіна та знайти спосіб поговорити з ним», – зауважив політик, коментуючи настрої у Німеччині.

Втім, євродепутат наголосив, що не бачить у цьому сенсу, бо «в Путіна є лише один інтерес, і це руйнування нашого європейського способу життя».

Орбан заявив, що підготовка до саміту Трампа й Путіна в Будапешті все ще триває

Підготовка до зустрічі в Будапешті між президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним все ще триває, заявив 22 жовтня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан після того, як напередодні в Білому домі повідомили, що проведення саміту поставили на паузу.

«(Міністр закордонних справ Угорщини Петер) Сійярто перебуває у Вашингтоні. Підготовка до мирного саміту триває. Дата все ще не визначена. Коли настане час, ми його проведемо», – написав Орбан у фейсбуці 22 жовтня.

Минулого тижня Трамп оголосив, що він і Путін незабаром зустрінуться в Угорщині, щоб спробувати покласти край війні РФ в Україні.

Суд призначив працівнику ТЦК штраф на 34 тисяч гривень за мобілізацію чоловіка-опікуна батька

Золочівський районний суд у Львівській області покарав співробітника Золочівського районного ТЦК і СП Богдана О. за незаконну мобілізацію 44-річного Володимира Маліцького, передає кореспондентка Радіо Свобода.

Посадовець матиме сплатити штраф на суму 34 тисячі гривень.

44-річний Маліцький є єдиним опікуном 82-річного батька, який прикутий до ліжка. Він отримав повістку 17 вересня цього року.

Чоловік, що живе в селі Сасів, прийшов до Золочівського територіального центру комплектування поновити свої дані, але не мав однієї довідки, яку йому не видали в Пенсійному фонді. 18 вересня його мобілізували й відвезли на полігон.

Під час відсутності сина за батьком доглядали сусіди і медичні працівники.

27 вересня командир військової частини відпустив Маліцького додому на 10 днів, щоб упорядкувати документи. Володимира Маліцького звільнили з військової служби після розголосу у суспільстві.

Справа незаконно мобілізованого громадянина набула широкого розголосу, про це писали численні засоби інформації, в тому числі і Радіо Свобода.

176 мільярдів євро із заморожених активів: як Брюссель хоче допомогти Україні без грошей США

  • Лідери ЄС вирішують як можна використати 176 мільярдів євро заморожених російських активів для кредиту Україні, щоб покрити її фінансові потреби.
  • Планується, що кошти будуть надані у вигляді «репараційного кредиту», який Україна поверне після отримання репарацій від Росії.
  • Бельгія та ЄЦБ висловлюють занепокоєння щодо ризиків для фінансових установ, а Єврокомісія пропонує систему гарантій для зниження ризиків.

Лідери країн Євросоюзу зберуться на саміт в Брюсселі 23 жовтня і за підсумками засідання доручать Єврокомісії підготувати юридичну пропозицію щодо використання 176 мільярдів євро заморожених російських державних активів для кредиту Україні – крок, який може покрити більшість фінансових потреб Києва протягом наступних трьох років.

Європейські дипломати, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, вважають, що існує шанс узгодити всю схему до кінця року. Це допоможе заповнити фінансову прогалину, якщо Сполучені Штати більше не зможуть фінансувати Україну в тому ж обсязі, що й раніше.

Ідея полягає не в конфіскації російських активів, які в основному зберігаються у бельгійській фінансовій компанії Euroclear, а у випуску облігацій Єврокомісією під гарантії держав-членів ЄС, а також потенційно країн «Групи семи» (G7) та інших партнерів.

Отримані кошти надходитимуть Києву у 2026–2028 роках у вигляді так званого «репараційного кредиту», який Україна повинна буде повернути лише після того, як Росія виплатить репарації.

Загалом залишаються три питання, які ще потрібно узгодити і які обговорюватимуться найближчими тижнями.

По-перше, це юридичні аспекти, які переважно порушує країна-господар – Бельгія.


По-друге, дебати про те, на що саме Україна може витрачати ці кошти – переважно з ініціативи Франції.

І, нарешті, ширше питання: хто братиме участь, у якій формі та які ризики це тягне.

Занепокоєння Бельгії

Бельгія побоюється, що деякі неєвропейські країни – наприклад, Китай – можуть почати виводити свої державні кошти з Euroclear, остерігаючись, що їх можуть заморозити з політичних причин. Подібне занепокоєння висловлював і Європейський центральний банк (ЄЦБ).

Єврокомісія, однак, чітко заявила у своєму аналітичному документі, який бачили журналісти Радіо Свобода, що ці кроки не є конфіскацією, оскільки основна сума залишається недоторканною. Це одноразовий і тимчасовий захід.

Бельгія також непокоїться, що може опинитися зобов’язаною виплатити кошти самостійно, якщо Росія подасть позов і виграє суд. Навіть якщо це станеться через 20 чи 40 років, сума заморожених російських активів у Бельгії становить третину ВВП країни і стане непідйомною у разі судових спорів.

Далі читайте тут

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG