«Путін» – слово небезпечне. За «образу» очільника Росії переслідують жителів окупованого Криму
Кілька сотень випадків переслідувань громадян у Росії та Криму за «образу Володимира Путіна», починаючи з 2019 року, виявило російське видання «Верстка».
В анексованому Криму карають за образу Путіна активніше, ніж у регіонах РФ, зазначає видання. Для цього силовики використовують адміністративну статтю про «дрібне хуліганство».
Оштрафувати або заарештувати можуть не лише за слово «Путлер», а й за фразу «Путін – злочинець» або портрет президента РФ із жалобною стрічкою.
Це суперечить заявам російської влади, що в Криму всі «єдині в підтримці президента», а довіра до нього там «наближається до 100%».
Крим. Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрав інформацію про свіжі випадки переслідування жителів окупованого півострова за те, що російська влада кваліфікує як образу президента Росії.
Зеленський обговорив із Макроном нові удари Росії та потребу України в системах ППО
Президент України Володимир Зеленський повідомив про розмову з Президентом Франції Емманюелем Макроном, повідомив український лідер у телеграмі.
Глава держави подякував Франції за підтримку та допомогу Україні у боротьбі з російською агресією.
«Дякую за те, що Франція так багато робить для захисту життя», – зазначив Зеленський.
За його словами, під час розмови він поінформував Макрона про першочергові потреби України, насамперед у системах і ракетах протиповітряної оборони (ППО). Зеленський також підкреслив, що зараз Росія намагається скористатися тим, що увага всього світу зараз зосереджена на подіях на Близькому Сході.
«Росія зараз користується моментом – тим, що Близький Схід та внутрішня тематика в кожній країні отримують максимум уваги. Російські удари стали більш підлими», – заявив він.
Сторони обговорили, як протидіяти цим атакам, зокрема в межах розширення програми PURL. Крім того, президенти «скоординували контакти з іншими партнерами й дипломатичні заходи наступних тижнів».
«Працюємо, щоб тиску на Росію стало більше», – підсумував Зеленський.
Раніше, 7 вересня, Зеленський також провів розмову з Макроном. Тоді лідери держав обговорили «жорсткий нічний російський обстріл» у Києві та багатьох інших містах України.
МВА: російські військові вдарили дронами по Чернігову, п’ятеро постраждалих
Вдень, 12 жовтня, російські військові атакували безпілотниками Чернігів, повідомив голова міської військової адміністрації (МВА) Дмитро Брижинський.
«Зафіксовано два вибухи. У результаті атаки постраждали три людини», – зазначив місцевий чиновник.
Згодом Брижинський уточнив, що внаслідок атаки РФ вже постраждало п’ятеро людей.
«Одна людина в тяжкому стані, її госпіталізовано», – підсумував голова МВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Київщині через атаку РФ без світла залишились три населених пункти – влада
На Київщині внаслідок атаки РФ одного з об’єктів енергетики три населених пункти у Бориспільському районі залишилися частково без світла, зазначив голова ОВА Микола Калашник.
«Без світла наразі залишаються 9607 родин», – зазначив місцевий чиновник..
За його словами, аварійні бригади ДТЕК Київські регіональні електромережі вже працюють над ліквідацією наслідків та поверненням людям централізованого живлення.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Кремль «глибоко стурбований» можливою передачею «Томагавків» Україні – Пєсков
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков у коментарі російським ЗМІ повідомив, що тема передачі Україні «Томагавків» викликає «глибоку стурбованість» у Москви, і зазначив, що відповідні заяви та кроки Сполучених Штатів «ретельно відстежуються».
За словами Пєскова, ракети «Томагавк» «особливі» й можуть застосовуватися як у без’ядерному, так і в ядерному варіанті, що робить їх «серйозною зброєю» з високою дальністю дії. Речник Кремля також натякнув на потенційні ризики, порівнявши ситуацію з «брудною бомбою» та закликав західних військових експертів уважно оцінити загрозу.
Водночас він підкреслив, що Росія нібито залишається відкритою до переговорів і мирного врегулювання війни в Україні, зазначивши, що президент США Дональд Трамп також продовжує говорити про необхідність діалогу.
Однак, за словами речника Кремля, «європейці та київська влада не проявляють готовності до ведення переговорів».
Раніше Трамп заявив, що «в певному сенсі («sort of» англійською мовою – ред.) ухвалив рішення» з приводу того, чи постачати ракети «Томагавк» Україні. «Я думаю, що хочу дізнатися, що вони з ними робитимуть. Куди вони їх надсилатимуть? Гадаю, мені довелося б поставити це питання», – сказав президент США журналістам в Овальному кабінеті Білого дому.
Із висловлювання Трампа поки що неможливо зробити висновок, яким саме було це рішення – позитивним чи негативним для Києва.
Президент Росії Володимир Путін раніше заявив, що постачання американських далекобійних ракет Tomahawk Україні призведе до «абсолютно нового рівня ескалації», зокрема у відносинах між Москвою і Вашингтоном. Путін також применшив значення цих ракет, назвавши їх «не зовсім сучасними», і зазначив, що надання цих ракет Україні «не змінить баланс сил на полі бою».
У вересні президент України Володимир Зеленський підтвердив, що темою обговорення зі США є надання Україні далекобійної зброї, не конкретизувавши, про які саме види такої зброї йдеться.
Ракета Tomahawk, вироблена компанією RTX, має дальність до 1 000 миль (понад 1600 кілометрів), що значно перевищує можливості американських ракетних систем залпового вогню ATACMS (близько 190 миль), які активно використовують ЗСУ. Tomahawk має більшу швидкість і бойову силу порівняно з українськими дронами, які здатні завдавати ударів углиб території Росії, але часто стикаються з сучасними системами ППО.
Україна зверталася до партнерів із проханнями про далекобійну зброю протягом останнього року. Київ також намагається розвивати власні далекобійні рішення, зокрема системи «Паляниця» і «Фламінго», однак у них немає таких бойових характеристик, як у Tomahawk.
Поліція: на Сумщині група підлітків застосувала фізичну силу і газовий балончик щодо іншої дитини
У Конотопському районі Сумської області група малолітніх осіб вчинила насильницькі дії щодо іншої дитини, повідомила пресслужба місцевої поліції.
За даними слідства, кілька підлітків застосували фізичну силу та балончик сльозогінної дії щодо свого однолітка. У результаті дитина отримала легкі тілесні ушкодження.
Правоохоронці кажуть, що відкрили два кримінальні провадження – за ч. 2 ст. 296 (хуліганство) та ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.
«Усі учасники встановлені, з ними та їхніми батьками працюють правоохоронці. Поліція займає принципову позицію – будь-які прояви насильства щодо дітей є неприпустимими», – наголосили в поліції Сумщини.
Наразі триває досудове розслідування, під час якого з’ясовуються всі обставини події.
Поліція також закликала громадян не поширювати відео інциденту, адже це може завдати додаткової психологічної шкоди постраждалій дитині.
Днями у мережі було поширено декілька відео, на яких видно, що група підлітків жорстоко познущалась з дівчини. Її били ногами, виривали волосся та використали балончик з газом.
Путін справді вирішив продовжувати війну до середини 2026 року?
Схоже, Кремль на чолі з Володимиром Путіним ухвалив рішення продовжувати війну в Україні щонайменше до середини 2026 року – попри численні втрати Росії і високу ціну бойових дій, а також ультиматум президента США Дональда Трампа. Він наполягав, щоб Москва припинила воєнні дії та сіла за стіл переговорів із Києвом.
Про те, що рішення продовжувати війну вже ухвалене, свідчить одразу кілька останніх новин із Росії, дослідила телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
«Убили дитину в храмі»: Зеленський розповів про наслідки обстрілів РФ впродовж тижня
Протягом тижня багато регіонів України перебувало під російськими обстрілами, повідомив у телеграмі президент Володимир Зеленський.
За його даними, РФ посилює удари по енергетиці України і продовжує «повітряний терор».
Аморальність злочинів така, що кожного дня росіяни вбивають наших людей. Вчора (11 жовтня – ред.) в Костянтинівці авіабомбою було вбито дитину у храмі. Загалом лише за цей тиждень проти України застосували понад 3100 дронів, 92 ракети й близько 1360 КАБів», – зазначив глава держави.
Зеленський повідомив, що відповідні служби продовжують ліквідацію наслідки ударів, ведуть ремонтні роботи, допомагають людям, але «важливо, щоб керівники на місцях забезпечили належну підтримку постраждалим».
«Москва дозволяє собі ескалацію ударів і відверто користується тим, що світ сконцентрований на тому, щоб забезпечити мир на Близькому Сході. Саме тому не можна дозволяти жодного послаблення тиску. Санкції, тарифи, спільні дії щодо покупців російської нафти, які фінансують цю війну, – все має залишатися на столі. І саме це може відкрити шлях до тривалого миру для Європи. Світ може гарантувати це паралельно з миротворчим процесом на Близькому Сході. Дякую всім, хто допомагає», – підсумував президент.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Російські дрони атакували Чугуїв: постраждало п’ятеро людей, є пошкодження – прокуратура
У ніч проти 12 жовтня російські військові здійснили атаку на місто Чугуїв, застосувавши чотири ударні безпілотники, попередньо типу «Герань-2», повідомила Харківська обласна прокуратура.
У відомстві зазначили, що внаслідок російської атаки пошкоджено навчальний заклад, автомобіль і вибито вікна у житлових будинках. За даними слідства, п’ятеро людей – двоє чоловіків, двоє жінок і 12-річна дівчинка – зазнали гострої стресової реакції.
«За процесуального керівництва Чугуївської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). Прокурори спільно зі слідчими поліції документують наслідки обстрілу та зібрані докази воєнного злочину, вчиненого російськими військовими», – підсумували у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Міненерго: вночі РФ атакувала об’єкти критичної інфраструктури у трьох областях
У ніч проти 12 жовтня російські військові знову завдали ударів по об’єктах енергетичної та газотранспортної інфраструктури України, повідомило Міністерство енергетики.
За даними відомства, пошкоджень зазнали енергетичні об’єкти у Донецькій, Одеській та Чернігівській областях.
Наразі рятувальники ДСНС та енергетики працюють над відновленням стабільного електропостачання у постраждалих регіонах, кажуть у Міненерго.
«Міністерство енергетики дякує енергетикам та рятувальникам, які попри всі ризики для власного життя, продовжують виконувати свою роботу та забезпечують функціонування енергосистеми», – зазначили у відомстві.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія може становити «реальну військову загрозу» для НАТО ще до 2036 року – ISW
Російська оборонна промисловість реалізує довгострокову програму з нарощування виробництва танків Т-90 та відновлення запасів бронетехніки, що може свідчити про наміри Москви створити «реальну військову загрозу для НАТО» ще до 2036 року, повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW).
Згідно з внутрішніми документами російського виробника танків «Уралвагонзавод» (УВЗ), підприємство планує до 2028 року збільшити виробництво Т-90 на 80% у порівнянні з 2024 роком і запустити нову модифікацію Т-90М2 «Ривок-1».
Документи, які отримали експерти ISW, свідчать, що УВЗ має намір «різко підвищити» темпи виробництва з 2027 року – зокрема, виготовити 428 танків Т-90М та Т-90М2 у 2028 році і загалом понад 1100 одиниць нових та модернізованих машин у 2027–2029 роках.
За оцінками українських аналітиків, наразі російський завод спроможний випускати лише 3-6 танків Т-90 на місяць, а збільшення виробництва вимагатиме автоматизації та нових високотехнологічних верстатів. У березні 2025 року УВЗ навіть запустив програму підготовки операторів ЧПУ, щоб розширити виробничі потужності.
Росія, попри санкції, продовжує використовувати європейські верстати, які потрапляють до неї через схеми ухилення від обмежень, зазначає українська розвідка.
ISW наголошує, що навіть якщо ці показники залишаться лише «амбіційними планами», вони демонструють намір Кремля переозброїти армію та готуватися до можливого нового «масштабного конфлікту» з НАТО після завершення війни в Україні.
За оцінками Frontelligence, УВЗ планує модернізувати понад 2 тисячі танків Т-90М, Т-90М2 і Т-72Б3М у період з 2026 по 2036 рік, що може дозволити Росії повністю відновити танковий парк для майбутніх війн.
Водночас супутникові знімки свідчать, що Москва «активно» ремонтує старі танки Т-72, знімаючи їх зі зберігання. За останні місяці запаси російських танків скоротилися з 3100 до близько 2470 одиниць. Частину з них Росія може використовувати на фронті в Україні, а частину – накопичувати для «майбутнього застосування», зазначили в ISW.
Влада РФ наразі цю інформацію публічно не коментувала. Редакція Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
Протягом останнього місяця у повітряному просторі низки європейських країн зафіксували польоти невідомих безпілотників над військовими об’єктами та об’єктами критичної інфраструктури.
Зокрема, дрони помічали у Швеції, Норвегії, Данії, Нідерландах, Бельгії, Польщі, Німеччині та Франції. У деяких містах через це тимчасово призупиняли роботу цивільних аеропортів.
Президент Володимир Зеленський припускає, що такі інциденти можуть бути провокаціями Кремля - своєрідною перевіркою реакції європейських країн і підготовкою до можливого розширення війни ще до завершення бойових дій в Україні.
У центрі Дніпра стався вибух, постраждав підліток – поліція
Ввечері 11 жовтня, близько 19:40, на Успенській площі в Соборному районі Дніпра вибухнув невідомий предмет, йдеться у повідомленні місцевої поліції.
«До поліції надійшло повідомлення про вибух у центральній частині міста. На місці події з’ясувалося, що в руках у 15-річного хлопця вибухнув невідомий предмет. Підлітка з травмою руки доставили до лікарні», – поінформували у відділі комунікації поліції Дніпропетровської області.
Правоохоронці зазначають, що наразі на місці події працювала слідчо-оперативна група та ювенальні поліцейські.
«Ми встановлюємо всі обставини інциденту та походження вибухового предмета», – додали в поліції.
Раніше голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив, що внаслідок вибуху гранати в місті Лозова постраждали 48-річний і 40-річний чоловіки та 17-річний хлопець.
Як в окупованому Криму «заманюють на війну вигодою та обманом»
Земля біля моря, сімейні пільги, пріоритетне обслуговування у лікарнях, реабілітація в санаторіях окупованого Криму та працевлаштування у владі. Такі преференції обіцяють російським військовим за участь у повномасштабному вторгненні в Україну. Що довше тривають військові дії, то Кримський півострів усе більше стає територією пріоритетного обслуговування військових РФ. Що відбувається, розповідаємо у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Армія РФ атакувала Україну 118 дронами і ракетою Х-31 – Повітряні сили
У ніч проти 12 жовтня Росія атакувала Україну 118 ударними БпЛА типу «Шахед» і безпілотниками-імітаторами, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
За даними військових, армія РФ запускала дрони з наступних напрямків: Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Гвардійське – окупованого Криму, близько 50 із них – «Шахеди», а також керовану авіаційну ракету Х-31 – з окупованої частини Запорізької області.
«За попередніми даними, станом на 09.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 103 ворожий БпЛА типу «Шахед» і дрони-імітатори різних типів на півночі, сході та півдні країни. Зафіксовано влучання 1 ракети та 15 ударних БпЛА на 10 локаціях», – зазначили у ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила ще 1240 військових, танк і десять артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 122 810 своїх військових, зокрема 1240 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 12 жовтня навів Генштаб ЗСУ.
За даними штабу, Москва також має втрати у військовій техніці:
- танків – 11248 (+1 одиницю за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 23345
- артилерійських систем – 33578 (+10)
- РСЗВ / MLRS – 1518
- засобів ППО – 1225
- літаків – 427
- гелікоптерів – 346
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 69010 (+244)
- крилатих ракет – 3859
- кораблів / катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 63934 (+87)
- спеціальної техніки – 3976 (+3)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Донеччина залишилась без світла після російської атаки – ОВА
Унаслідок ранкових обстрілів Донеччина залишилася без електропостачання, повідомив голова ОВА Вадим Філашкін.
Глава ОВА пояснив, що Донецьку область знеструмлено внаслідок російських обстрілів.
«Зранку росіяни знову прицільно вдарили по нашій енергетичній інфраструктурі», – зауважив він.
За даними голови ОВА, фахівці вже почали ремонт і роблять усе можливе, щоб якнайшвидше відновити електропостачання. Проте остаточні обсяги шкоди і терміни відновлення ще належить встановити.
«Тим часом в області працюють Пункти незламності, де є тепло, електрика та інтернет. Про оновлення повідомлятиму додатково», – зауважив він.
Через відсутність напруги в контактній мережі Донецької області відбулися зміни й в русі приміських поїздів.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Я не змінюватиму свої плани через Росію»: українка відкрила кафе в центрі Лондону
«Я хочу взяти з цього досвіду все можливе. Лондон – дуже сильний рушій у всіх сферах. Якщо ти зможеш його пережити – витримаєш усе», – розповідає Єлизавета Татарина.
Єлизавета мріяла про кафе у Києві, але здійснила свою мрію в Лондоні, куди переїхала після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У соцмережах вона показувала, як створює заклад своїми руками, і чимало місцевих та туристів приходили їй допомагати. Так у центрі столиці Великої Британії з’явилося рожеве кафе з веганськими десертами, борщем і варениками. Нині Єлизавета експериментує з напоями – прагне поєднати українські інгредієнти із британськими смаками.
Про український куточок у центрі Лондону, що об’єднує гастрономію, культуру, переселенців і підтримує ЗСУ, Єлизавета розповіла проєкту Радіо Свобода Ти як?».
Генштаб ЗСУ: найбільше боєзіткнень за день відбулося на Покровському та Олександрівському напрямках
Сили оборони «спрямовують зусилля на зрив виконання російськими загарбниками планів наступу та виснаження їхнього бойового потенціалу», повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 11 жовтня.
Від початку доби, за даними командування, на фронті відбулося 160 бойових зіткнень. На Північно-Слобожанському і Курському напрямках зафіксували чотири атаки, на Південно-Слобожанському напрямку – 15 бойових зіткнень.
На Куп’янському напрямку армія РФ здійснила 12 атак на позиції українських військ у районах Куп’янська, Петропавлівки, Нової Кругляківки та Степової Новоселівки. Три бойові зіткнення тривають.
«На Лиманському напрямку російські війська 13 разів штурмували позиції українських захисників у районах населених пунктів Шандриголове, Дерилове, Колодязі, Копанки, Карпівка, Дробишеве, Торське та в напрямку населеного пункту Лиман. Два бойові зіткнення не вщухають дотепер», – йдеться в зведенні.
ЗСУ відбили п’ять російських атак на Слов’янському напрямку. На Костянтинівському російські загарбники 14 разів штурмували українські позиції, точаться дві сутички.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 46 спроб потіснити наші підрозділи. Найбільша активність спостерігається у районах населених пунктів Шахове, Сухецьке, Мирноград, Червоний Лиман, Миролюбівка, Новоекономічне, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та в напрямку населеного пункту Покровськ. Дотепер тривають чотири бойові зіткнення», – повідомляє штаб.
Також на Олександрівському напрямку армія РФ 28 разів намагалася прорватися поблизу Зеленого Гаю, Січневого, Соснівки, Новогригорівки та в напрямку Орестополя. У чотирьох місцях тривають бої.
На Оріхівському напрямку російські війська шість разів атакували позиції Сил оборони.
На Краматорському, Гуляйпільському та Придніпровському напрямках від початку доби армія Росії не проводила наступальних дій.
За спостереженнями британської розвідки, наведеними у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському (тепер Олександрівському) напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Єврокомісар Кубілюс закликав «вчитися в України» відбиттю загрози російських дронів
Провокації Росії можуть тривати «роками», заявив європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс, виступаючи в Європейському парламенті 11 жовтня.
Він закликав посилювати оборонні спроможності Європейського Союзу «матеріально, інституційно та фінансово».
«Дрони – це майбутнє війни та провокацій. Ми ще не готові до цього майбутнього. Нам потрібно діяти дуже практично та ефективно», – заявив Кубілюс.
Єврокомісар заявив про здатність російських дронів вразити Бельгію, Нідерланди, Францію, а також атакувати узбережжя Європи з кораблів. Відтак всім державам-членам, на його думку потрібні можливості для виявлення безпілотників.
«Ми повинні вчитися в України. Українська протиповітряна оборона знищує 80% цілей. Українські дрони зупинили просування Росії на суші та в Чорному морі, а також спустошили російський флот стратегічних бомбардувальників. Україна показує, що, окрім технологій, нам потрібне інтегроване командування та нова екосистема ведення війни», – сказав він.
При цьому, за словами Кубілюса, для цього є необхідне фінансування: до 2030 року держави-члени блоку спроможні витратити 2,5 трильйона євро на потреби оборону.
«І я сподіваюся, що заморожені (російські – ред.) активи можуть бути використані, щоб підтримати оборону України. Тож фінансові засоби є», – підсумував він.
У вересні кілька європейських країн НАТО, в тому числі Данія, зазнали атак дронів. Наймасованішим був наліт на Польщу, в повітряний простір якої близько 20 дронів увійшли в ніч проти 10 вересня.
19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 без дозволу увійшли до повітряного простору Естонії над Фінською затокою та перебували там загалом 12 хвилин.
Міноборони Росії заявило, що російські літаки не порушували повітряний простір Естонії і що три російські літаки виконали «запланований політ» з аеродрому Карелія до невизначеного аеродрому в Калінінградській області відповідно до міжнародного права.
У НАТО 23 вересня засудили Росію за порушення повітряного простору Естонії, заявивши, що РФ «несе повну відповідальність за ці дії, які є ескалаційними».
У Кремлі заявили, що погрози країн НАТО збивати російські літаки небезпечні своїми наслідками і є ще одним суттєвим витком напруги поблизу російських кордонів.
Три роки б’ють по об’єктах РФ у Криму: як атаки ЗСУ та СБУ змінюють війну
Три роки тому, 8 жовтня 2022 року, стався перший вибух на Керченському мосту, який з’єднує окупований Крим із Росією. Після цього об’єкт зазнавав атак ще двічі. Але, крім мосту, українські Сили оборони регулярно вражають й інші цілі, розташовані на території Кримського півострова — зокрема, важливі для російської армії нафтобази.
Які атаки в Криму стали найбільш резонансними за останні три роки? Яких збитків через це зазнають російські війська? І як такі події впливають на настрої кримчан? Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії ведуча Альона Бадюк поговорила з Віктором Ягуном, заступником голови СБУ у 2014–2015 роках, генерал-майором запасу СБУ, та Юлією Тищенко, співзасновницею Національної платформи стійкості та згуртованості, експерткою Національного інституту стратегічних досліджень.
Читайте і дивіться тут