Україна може мати проблеми з газопостачанням та опаленням через російські удари – Совсун
Наступної зими в Україні можуть виникнути проблеми не лише з електропостачанням, а й із газом та опаленням, вважає народна депутатка від «Голосу» та членкиня комітету Верховної Ради з питань енергетики Інна Совсун.
У коментарі Радіо Свобода 9 жовтня вона зазначила, що на відміну від попередніх років, Росія почала цілеспрямовано обстрілювати об’єкти газовидобутку. І це створює додаткові ризики для проходження опалювального сезону.
«У нас може бути питання і по газу, і, відповідно, по опаленню так само. Це не буде одномоментно, але проблема з тим, що росіяни почали обстрілювати видобуток, є. І вона серйозніша, ніж ми собі можемо уявити», – сказала Совсун в етері програми «Свобода Live».
Вона наголосила, що хоча Україна має певні запаси газу у сховищах, скорочення видобутку через обстріли створює нову проблему, з якою в попередні зими Україна не стикалася.
Совсун також підкреслила, що на відміну від електроенергетичної галузі, де вдалося частково захистити ключові об’єкти, видобуток газу залишився практично без захисту.
«Тобто фактично у нас видобуток залишився неприкритий, що особливо дивно, зважаючи на те, що основний видобуток, який ми ведемо – це Харківська область. Це дуже близько до лінії фронту», – зауважила депутатка.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Військові РФ поранили чоловіка під час відновлення залізниці на Сумщині – ОВА
Під час відновлювальних робіт на залізниці після атаки сил РФ поранення зазнав 41-річний чоловік із Конотопського району, повідомив увечері 9 жовтня голова Сумської ОВА Олег Григоров.
«Він працював на пошкодженій ділянці, коли стався повторний удар. Чоловіка з уламковим пораненням госпіталізували. Його стан стабільний, медики надають допомогу», – написав чиновник.
Залізничне сполучення з Чернігівщиною і Сумщиною не припиняється, повідомили в «Укрзалізниці» раніше 9 жовтня.
«На окремих дільницях із міркувань безпеки застосовуємо комбіновану логістику: поїзд + автобус», – вказали у перевізника.
Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський зазначив, що російські війська продовжують удари з метою обрізати сполучення з прифронтовими територіями, зокрема Сумщиною і Чернігівщиною, і атакують, щоб заблокувати основні маршрути, а також намагаються заблокувати резервні.
Росія систематично атакує залізничну інфраструктуру України, намагаючись паралізувати логістику, включаючи перевезення військових вантажів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті відбулося майже 200 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 9 жовтня на фронті відбулося 199 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Російські загарбники завдали 55 авіаційних ударів, скинувши 120 керованих бомб. Крім цього, залучили для ураження 1848 дронів-камікадзе та здійснили 3018 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у вечірньому зведенні.
Майже половина боїв зафіксована на Покровському і Олександрівському напрямках.
«На Покровському напрямку від початку цієї доби противник 54 рази атакував у районах населених пунктів Володимирівка, Новоторецьке, Никанорівка, Родинське, Сухецьке, Новоекономічне, Миролюбівка, Новосергіївка, Промінь, Лисівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Котлярівка, Горіхове та Філія. Наші захисники стримують натиск противника.
На Олександрівському напрямку українські оборонці відбили 28 атак загарбників у районах населених пунктів Іванівка, Піддубне, Олександроград, Січневе, Соснівка, Вороне, Березове, Нововасилівське, Новогригорівка, Малинівка та Полтавка. Ще 10 бойових зіткнень триває», – йдеться в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському (там було 23 бої), Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
7 жовтня речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив, що російські війська збільшили кількість ударів на південних напрямках. За його словами, ситуація там «доволі непроста і має певні тенденції до загострення».
За спостереженнями британської розвідки, наведеними у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському (тепер Олександрівському) напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Єврокомісар з питань оборони розповів про побоювання щодо програми SAFE
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс розповів, що побоювався низького попиту на кредити в рамках програми SAFE, але реальність виявилася зовсім іншою – заявки перевищили доступні ресурси. Про це Кубілюс заявив у столиці Латвії Ризі 9 жовтня.
«Мій внутрішній страх полягав у тому, що попит буде низьким, і лише прикордонні країни подадуть заявки – і як ми це потім пояснимо? Але вийшло абсолютно навпаки – попит був більший, ніж ми очікували. Ми попросили держави-члени надати дві цифри – мінімальну і максимальну. І максимальна загалом перевищувала 180 мільярдів євро», – сказав Кубілюс, коментуючи розподіл 150 мільярдів євро пільгових кредитів на оборонні проєкти.
За словами єврокомісара, довелось надати дещо менші суми, наприклад, Латвія отримала 5,6 мільярда євро замість 8 мільярдів, а Литва 6 мільярдів замість 8 мільярдів.
«Звичайно, ми не змогли надати всім цей максимум, тому суми зменшилися. Але принаймні кожний отримав більше, ніж мінімум», – наголосив єврокомісар.
Усі 150 мільярдів євро в межах SAFE були розподілені між 19 країнами. Третина з цих 19 країн (13 держав) вже оголосили про намір використати кредити для підтримки України.
Зараз країни готують інвестиційні плани, які мають представити до кінця листопада – Єврокомісія їх оцінить, а перші виплати заплановані на перший квартал 2026 року.
Раніше Кубілюс описав три пріоритетні «групи потреб», на які орієнтований SAFE:
– великі спільні проєкти (наприклад, протиракетні системи та системи ППО, «Східний оборонний щит», багаторівневі «стіни дронів» – зокрема з урахуванням українських напрацювань);
– стратегічні «енейблери» (захищений супутниковий зв’язок, космічна розвідка, логістика: важкі транспортні літаки, дозаправка в повітрі тощо);
– масове виробництво бронетехніки й артилерії.
Програма SAFE (Security Actions for Europe) пропонує пільговий 10-річний період погашення та низькі відсоткові ставки і дозволяє укладати контракти з партнерами поза ЄС (Норвегія, Велика Британія, Туреччина тощо).
Цей механізм спільного запозичення за підтримки бюджету ЄС був створений для прискорення нарощування оборонних спроможностей країн Європи у відповідь на посилення загроз із боку Росії.
У Москві за воєнні «фейки» відправили під варту історика Сюткіна
Районний суд у столиці Росії Москві ухвалив відправити до СІЗО блогера та історика російської кухні Павла Сюткіна, повідомило видання «Медіазона» з посиланням на об’єднану пресслужбу судів Москви.
Сюткіна звинувачують у поширенні «фейків» про армію з мотивів політичної ненависті. Про затримання історика стало відомо вдень 9 жовтня. Слідство просило призначити йому тримання під вартою.
Приводом для кримінального переслідування стали повідомлення в телеграм-каналі чоловіка. За версією слідчих, вони містили неправдиву інформацію про «дії Збройних сил Російської Федерації проти мирного населення України».
Про які саме публікації йдеться, поки що не відомо.
Павло Сюткін – автор книжок про історію російської та радянської кухні, а також колишній ведучий програм, присвячених історії їжі, на радіо та телебаченні. У 2015 році блогер офіційно представляв Росію на міжнародній виставці ЕКСПО в Мілані.
На нафтобазі у Феодосії четверту добу триває пожежа після української атаки
На Феодосійському нафтоналивному терміналі четверту добу триває пожежа, яка виникла після удару українських дронів.
Нове відео пожежі, зроблене з автомобіля, що проїжджає по дорозі, розмістив телеграм-канал «Кримський вітер». На ньому видно полум’я і клуби диму над однією з великих ємностей терміналу.
Сили оборони України атакували нафтобазу Феодосії в окупованому Криму в ніч з 5 на 6 жовтня.
Після вибухів на об’єкті виникла пожежа, полум’я поступово охопило нові резервуари терміналу, а хмара чорного диму і гару огорнула місто. За повідомленням місцевого активіста, Феодосію почали залишати туристи і городяни.
«Ситуація дуже серйозна, але місцева влада її замовчує і не вживає заходів для роботи з населенням із цієї проблеми», – розповів активіст проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії на умовах анонімності.
Нафтоналивний термінал у Феодосії раніше вже зазнавав українських атак – зокрема, ЗСУ атакували нафтобазу вночі 7 жовтня 2024 року. Пожежа на нафтобазі у Феодосії тоді тривала понад тиждень.
Термінал є найбільшим у Криму, з пропускною здатністю 12 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік і ємностями для одночасного зберігання 250 тисяч тонн продукції.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Українська сторона не щоразу коментує такі удари, але регулярно наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Європарламент закликав зняти обмеження на удари України по цілях в РФ із використанням західної зброї
Європейський парламент закликав скасувати обмеження на використання Україною наданих їй Заходом систем зброї проти військових цілей на території Росії, «оскільки вони використовуються для здійснення нападів на населення України і критично важливу цивільну інфраструктуру».
Про це, зокрема, йдеться в резолюції, ухваленій Європарламентом 9 жовтня, в якій європарламентарі також вимагають єдиної відповіді ЄС на порушення його повітряного простору з боку Росії і загрози гібридної війни.
У документі Європарламент «знову заявляє, що нещодавні агресивні дії Росії не повинні і не будуть стримувати ЄС і його держави-члени від їхнього незмінного зобов’язання підтримувати Україну у здійсненні її невід’ємного права на самооборону, нагадуючи, що безпека України сприяє безпеці Європи в цілому; наголошує, що допомога Україні у зміцненні її можливостей протиповітряної оборони має вирішальне значення, оскільки це зменшує ризик потрапляння безпілотників на територію ЄС; … закликає всі держави-члени негайно надати додаткову військову допомогу і долучитися до спільних закупівель додаткових можливостей для України, зокрема боєприпасів для протиповітряної оборони».
Крім того, резолюція закликає держави ЄС негайно схвалити пропозицію Єврокомісії щодо використання заморожених російських активів як основи для репараційної позики Україні.
Також Європарламент засуджує «бездумні й ескалаційні дії» Росії щодо порушення повітряного простору держав-членів ЄС і НАТО Польщі, Естонії, Латвії, Литви і Румунії і навмисні вторгнення дронів, спрямовані на критичну інфраструктуру в Данії, Швеції та Норвегії, наполягає на скоординованих і пропорційних діях, включаючи «збиття повітряних загроз», закликає до єдиної оборони ЄС-НАТО і посилення санкцій проти Росії.
Резолюцію, яка носить рекомендаційний характер, ухвалили 469 голосами «за», 97 голосами «проти» і 38 тих, хто утримався.
Президент США Дональд Трамп недавно заявив, що розчарований діями російського лідера Володимира Путіна, і зазначив, що Україна може відвоювати свої території, захоплені РФ, а також не виключив постачання Києву далекобійних ракет «Томагавк».
США також закликають країни ЄС посилити санкції, відмовитися від закупівель російських енергоносіїв і конфіскувати російські активи.
У Кремлі закликали адміністрацію Дональда Трампа «тверезо і відповідально» підійти до питання можливого постачання Україні ракет «Томагавк», зазначаючи, що такі поставки можуть призвести до «серйозного витка ескалації».
Україна зверталася до партнерів із проханнями про далекобійну зброю протягом останнього року. Київ також намагається розвивати власні далекобійні рішення, зокрема системи «Паляниця» і «Фламінго», однак у них немає таких бойових характеристик, як у Tomahawk.
Нова стратегія Росії, блекаути, Зеленський. Влада (не) готова?
Нещодавні російські удари знищили понад 60% видобутку газу в Україні, пише Bloomberg. Місцеві влади прогнозують проблеми в областях і найважчу зиму.
- Україна готова до блекаутів?
- Зеленський обіцяє Росії дзеркальну відповідь на можливі блекаути: що це означає?
- Які болючі точки можуть знайти у Росії?
- Тим часом парламент вирішив не заслуховувати цього тижня енергетичне питання – що кажуть у профільному комітеті з приводу готовності України до нових викликів і потенційних блекаутів?
- Чи пішли б європейці захищати свої країни у разі збройного нападу?
- Опитування і дослідження: Україну продовжують підтримувати?
- Європа готова вкладатися у власну оборону?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«Укрзалізниця»: сполучення з Чернігівщиною і Сумщиною не припиняється
Залізничне сполучення з Чернігівщиною і Сумщиною не припиняється, повідомили в «Укрзалізниці» ввечері 9 жовтня.
«На окремих дільницях із міркувань безпеки застосовуємо комбіновану логістику: поїзд + автобус. Щоб не наражати на небезпеку пасажирів і залізничників, дотримуємося протоколів безпеки. Потяги далекого і приміського сполучення до Чернігівської і Сумської областей курсують зміненими й комбінованими маршрутами. Якщо через безпекову ситуацію поїзд не може дістатися до кінцевих станцій у регіоні – пасажирів доправляємо автобусними трансферами», – йдеться в повідомленні.
За даними «Укрзалізниці», зараз така логістика діє для Шостки, Конотопа, Ромнів, Носівки й Ніжина.
«Разом із Чернігівською та Сумською ОВА і міськими головами працюємо над оперативною організацією трансферів… Бачимо шквал ваших запитань про завтрашні рейси, тому заздалегідь готуємо до того, що маршрути можуть бути комбінованими, але скасувань не передбачається», – наголосили в «УЗ».
У компанії додали, що наступна доба «теж буде непростою, однак залізничне сполучення з північними областями триває».
Раніше сьогодні очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров заявив, що в напрямку Сумщини і Чернігівщини тимчасово зупинений рух потягів через неможливість проїзду на окремій ділянці колії внаслідок російських обстрілів.
«Ворог продовжує намагатися ускладнити сполучення з прифронтовими областями. Пасажири у безпеці. Ми постійно координуємо дії з «Укрзалізницею» і громадами, щоб швидко реагувати на ситуацію й допомагати людям. Для перевезення пасажирів залучено резервний транспорт і автобуси місцевих громад. Організовано трансфери до Конотопа, Шостки і Сум», – написав він у телеграмі.
Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський зазначив, що російські війська продовжують удари з метою обрізати сполучення з прифронтовими територіями, зокрема Сумщиною і Чернігівщиною, і атакують, щоб заблокувати основні маршрути, а також намагаються заблокувати резервні.
Росія систематично атакує залізничну інфраструктуру України, намагаючись паралізувати логістику, включаючи перевезення військових вантажів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Криму порушені понад півтори тисячі справ за «дискредитацію» армії РФ – представництво Зеленського в АРК
В окупованому Криму станом на 7 жовтня порушено 1585 адміністративних справ за статтею про «дискредитацію» армії РФ, свідчать дані Представництва президента України в АРК.
«У 1449 випадках вже ухвалено рішення про штрафи чи справи приєднано до інших, ще 23 справи залишаються на розгляді. Найбільше переслідувань сталося в Армянську – окупаційна адміністрація перетворила місто на центр репресій: лише за останні шість місяців там відкрито 224 провадження, тобто більш як половина всіх зафіксованих на півострові (за шість місяців – ред.). Під ударом усі без винятку: 755 жінок (52%) та 691 чоловік (48%)», – ідеться в повідомленні.
Раніше Представництво президента України в АРК повідомило, що «Роскомнагляд» посилює контроль за інформаційним простором на окупованих РФ територіях України.
Згідно з повідомленням, розпорядження російського відомства передбачає збирання інтернет-провайдерами і передачу «Роскомнагляду» IP-адрес усіх пристроїв, що підключаються до мережі інтернет, геолокаційних даних, ідентифікаторів усіх пристроїв, що використовуються для доступу до мережі, інформація про програмне забезпечення та інтернет-трафік.
У Росії та на окупованих нею територіях силовики переслідують жителів із проукраїнськими поглядами. Проросійський кримський блогер Олександр Таліпов у своєму телеграм-каналі публікує персональні дані кримчан, які підтримують Україну. Внаслідок таких скарг кримчан затримують та притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності за «дискредитацію» армії РФ.
В ЄС сумніваються, що лідери погодять репараційну позику для України наприкінці жовтня
Погодження репараційної позики для України вимагає чимало правової, технічної й політичної роботи – про це, не називаючись, заявив журналістам у Брюсселі посадовець ЄС, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Залишається ще низка питань без відповідей. І, щоб дозволити це просувати на надійній правовій основі… й заручитися підтримкою більшої кількості держав-членів, це займе час, який нам для цього потрібен», – зазначив чиновник.
Співрозмовник журналістів зауважив, що переважна більшість держав-членів ЄС оцінюють ідею надати Україні репараційну позику за рахунок заморожених російських активів «у дусі конструктиву».
За словами посадовця, під час дискусій на неформальному саміті ЄС у Копенгагені дві з 27 держав висунули заперечення: Угорщина й Бельгія – на території останньої, в міжнародному депозитарії Euroclear, зберігаються заморожені активи РФ. Співрозмовник журналістів зауважив, що Бельгія зніме заперечення, якщо правові причини її занепокоєння будуть зняті.
10 жовтня міністри фінансів держав ЄС обговорять, як створити інструмент для репараційної позики. Далі відбудеться дискусія на вищому рівні: ідею надати позику обговорять лідери держав-членів на саміті Євроради наприкінці жовтня. Чиновник, що спілкувався з журналістами на умовах анонімності, скептично оцінив шанси досягти домовленості вже на найближчій зустрічі лідерів.
«Я був би радий, якби лідери змогли домовитися про репараційні позики на майбутній Європейській раді, але вважаю, що це дуже складне питання… Я хотів би сказати вам, що це може бути домовлено на наступному саміті, та не буду на це покладатися, враховуючи складність питання», – зауважив чиновник.
Водночас співрозмовник журналістів визнав, що метою є знайти рішення найпізніше до кінця нинішнього року, оскільки репараційний кредит має покрити фінансові потреби України, зокрема, вже від наступного, 2026 року.
Іншого плану щодо фінансування України на наступні роки ЄС, зауважив посадовець, нині не розглядає.
«Ми всі вирішили працювати над цим, і ставимося до цього серйозно… Сподіваюся, ми досягнемо прогресу», – резюмував співрозмовник журналістів.
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 176 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
Чотирьох дітей евакуюють з околиць Краматорська через небезпечну ситуацію там – ОВА
Чотири дитини разом із сім’ями мають бути примусово евакуйовані із околиць Краматорська на Донеччині, повідомив очільник Донецької обласної адміністрації Вадим Філашкін.
«Це рішення стосується сіл Василівська Пустош і Семенівка, а також колишньої Новоселівки, що зараз включена до складу Краматорська. У цій місцині ворог регулярно застосовує FPV-дрони, тож, щоб зберегти життя і здоров’я, треба звідти евакуюватися, а найважливіше – евакуювати дітей, які не здатні діяти самостійно. Таких дітей на цій території залишилося четверо – усіх їх разом із сім’ями маємо доставити до більш безпечних регіонів», – написав Філашкін у телеграмі.
На Донеччині місцева влада регулярно закликає жителів евакуюватися через загрозу російських обстрілів. У липні влада Донеччини почала примусову евакуацію з 10 кількох населених пунктів Добропільської та Криворізької громад, де перебували близько 928 дітей.
У серпні почали обов’язкову евакуацію родин з дітьми з міста Дружківка, а також із сіл Андріївка, Варварівка, Новоандріївка, Роганське Андріївської громади.
Санкції США проти пов’язаної з РФ сербської нафтової компанії NIS набрали чинності
Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) заявило про набрання чинності після кількох відтермінувань санкцій проти єдиного в Сербії нафтопереробного підприємства, компанії «Нафтова індустрія Сербії» (NIS). Обмеження запроваджуються через «вторинний ризик» – російське володіння.
Санкції спрямовані, зокрема, на запобігання фінансуванню війни Росії проти України за рахунок доходів енергетичних компаній.
NIS повідомила 9 жовтня, що спеціальна ліцензія американського міністерства фінансів, яка дозволяла підприємству працювати, не була продовжена після восьми відтермінувань відтоді, як у січні 2025 року компанія вперше була включена до американського списку санкцій.
Санкції, що набрали чинності, можуть значно вдарити по економіці Сербії. Контрольована Кремлем компанія «Газпром нефть», безпосередньо чи через свої дочірні підприємства, є основним власником значних енергетичних активів у цій балканській країні. Величезною часткою у NIS «Газпром» володіє з 2008 року.
7 жовтня президент Сербії Александар Вучич заявив, що Бєлград має намір обговорити з Росією шляхи розв’язання проблем, пов’язаних із санкціями.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Белград неодноразово засуджував напад, у тому числі на майданчику ООН, але відмовляється приєднатися до західних санкцій проти Москви і продовжує підтримувати зв’язки з чиновниками у Кремлі.
Сирський: за час Добропільської операції ЗСУ звільнили 180,8 кв. км території
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що українські військові в ході Добропільської контрнаступальної операції на Донеччині звільнили 180,8 кв. кілометри території, а 212,9 кв. км – зачистили від диверсантів. Про це Сирський написав у фейсбуці 9 жовтня після поїздки на фронт.
«Поспілкувався з командирами підрозділів які проводять контрдиверсійні дії з метою пошуку і знищення ДРГ противника, а також окремих груп російських окупантів, які перебувають в оточенні. Незважаючи на постійні контратаки противника, штурмові підрозділи Сил оборони продовжують наступальні дії на окремих ділянках… Контрдиверсійні заходи триватимуть. Оборона й надалі буде активною», – заявив Сирський.
Головнокомандувач Збройних сил України 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
За спостереженнями британської розвідки, наведеними у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
Президент Володимир Зеленський заявив 8 жовтня, що від початку Добропільської контрнаступальної операції ЗСУ, від 21 серпня російська армія втратила понад 12 тисяч військових. Влада Росії втрати своїх військових у війні проти України не коментує.
Битва за 3 мільярди: як держава намагається забрати у росіян активи російських банків в Україні
Компанія «Спектрум Ессетс» стала відома широкому загалу в грудні 2024 року – після того, як «Схеми» (проєкт Радіо Свобода) розповіли, що власниця цієї компанії Марина Євсєєва, яка на аукціоні придбала активи ліквідованих російських банків в України, має громадянство Росії. Своє російське громадянство вона приховала від українських контролюючих органів, надавши інформацію лише про американське.
Це суперечить цілій низці заборон, запроваджених владою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Так, Кабінет міністрів забороняє громадянам РФ та їхнім компаніям стягувати борги з українців, Національний банк – управляти фінансовими установами, а регламент проведення державних аукціонів – брати в них участь.
Пізніше Національний банк підтвердив знахідки «Схем», визнав репутацію «Спектрум Ессетс» небездоганною і відібрав у компанії фінансову ліцензію. Тепер вона не має права надавати кошти в кредит, нараховувати і стягувати відсотки за кредитами. Це рішення регулятор ухвалив, посилаючись на отримане від українських спецслужб підтвердження російського громадянства Євсєєвої, яке сама вона заперечувала.
Не бездіяв і Фонд гарантування вкладів, на аукціоні якого і перемогла «Спектрум Ессетс» у 2024 році. Після виходу журналістського розслідування «Схем», яке викрило приховане російське коріння компанії-переможця, дочекавшись підтвердження від СБУ – у Фонді ухвалили рішення про розірвання угод з компанією «Спектрум Ессетс». Саме з тієї причини, що фірма порушила умови договору в частині відсутності бенефіціарів з країни-агресора. Відтак компанія мала б в 11-денний термін повернути все набуте за договором та сплатити державі чималий штраф – 124 мільйони гривень, що відповідає сукупній вартості укладених угод.
Утім, як з’ясували «Схеми», «Спектрум Ессетс» відмовляється добровільно повертати державі набуті за договорами активи та сплачувати штрафи. Тому нині ці угоди стали предметом численних судових спорів.
Як держава намагається забрати активи ліквідованих банків у росіян, які є перші успіхи та в чому виникають труднощі – читайте в матеріалі «Схем».
У Росії промислові гіганти скорочують робочий час і відправляють у неоплачувані відпустки – Reuters
Великі промислові компанії Росії переводять співробітників на неповний робочий тиждень, відправляють у неоплачувані відпустки або звільняють, пише Reuters 9 жовтня. Спроби скоротити витрати за рахунок персоналу, зазначає агентство, зафіксовані в багатьох галузях – від залізниці та автоконцернів до металургії, видобутку алмазів та виробництва цементу.
Джерела агентства повідомили, що компанія РЖД («Російські залізниці») попросила співробітників свого центрального офісу брати три додаткові вихідні дні на місяць за свій рахунок – на додаток святкових і неробочих днів.
Автоконцерни ГАЗ, ВАЗ та КамАЗ перейшли на чотириденний робочий тиждень. ГАЗ перестав працювати в такому графіку з жовтня, решта автовиробників зберігає чотириденний тиждень. Із жовтня на чотириденний тиждень перейшов найбільший виробник цементу «Цемрос».
Виробник алмазів «Алроса» скоротив зарплатний фонд на 10% для працівників, не пов’язаних із видобутком, та зупинив навесні та влітку роботи на менш прибуткових родовищах. У компанії заявили Reuters, що прагнуть мінімізувати звільнення, не уточнивши, скільки людей все ж таки потрапили під скорочення. Група компаній «Свеза» через відсутність попиту закрила Тюменський фанерний комбінат, без роботи залишилося понад 300 людей.
У металургійній промисловості, заявило джерело агентства в галузі, «відбувається тихе скорочення». Найбільші підприємства ще не перейшли на чотириденний тиждень, але майже всі металообробні заводи скорочували допоміжний персонал. За словами співрозмовника агентства, у галузі надто багато співробітників для нинішньої ситуації, але вона хотіла уникнути масових звільнень.
Економісти, зазначає агентство, серед чинників, які негативно впливають на російську економіку, вказують високу ключову ставку, сильний рубль, падіння внутрішнього попиту, скорочення експорту через санкції і дешевий китайський імпорт. Все це, зазначають автори публікації, свідчить про проблеми, яких зазнала російська економіка під час війни.
ЦВК на рік продовжила для Чорновол строк подання документів для реєстрації депутаткою
Центральна виборча комісія повідомила, що продовжила на один рік строк подання Тетяною Чорновол документів для реєстрації народною депутаткою України. Як повідомили у ЦВК, таке рішення ухвалили у відповідь на прохання Тетяни Чорновол.
«6 жовтня до комісії надійшла заява Тетяни Чорновол про наявність причин, що перешкоджають їй у встановлений законом 20-денний строк подати документи, необхідні для реєстрації народною депутаткою, і з проханням продовжити такий строк до одного року у зв’язку із проходженням нею військової служби в Cилах безпеки і оборони України», – йдеться в повідомленні.
У ЦВК зазначили, що відповідно до законодавства України визнала зазначені в заяві причини поважними і встановила строк подання Тетяною Чорновол документів для її реєстрації народною депутаткою до 6 жовтня 2026 року включно.
18 вересня ЦВК визнала Тетяну Чорновол, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку партії «Європейська солідарність» під № 27, обраною народною депутаткою України на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року.
Це сталося після того, як 30 серпня у Львові вбили народного депутата від «Європейської солідарності», колишнього спікера парламенту Андрія Парубія.
Генштаб зафіксував 132 російські атаки на фронті від початку доби
На фронті від початку доби станом на 16:00 9 жовтня зафіксували 132 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку, йдеться в повідомленні.
«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 43 спроби потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Новоторецьке, Никанорівка, Родинське, Сухецьке, Новоекономічне, Миролюбівка, Новосергіївка, Промінь, Лисівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Котлярівка, Горіхове та Філія. Сили оборони стримують натиск і вже відбили 35 атак», – йдеться у зведенні.
Крім того, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках, кажуть у Генштабі.
7 жовтня речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив, що російські війська збільшили кількість ударів на південних напрямках. За його словами, ситуація там «доволі непроста і має певні тенденції до загострення».
За спостереженнями британської розвідки, наведеними у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському (тепер Олександрівському) напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Війська РФ рвуться до Сіверська та Лиману: ціль – Слов'янськ?
Армія РФ просунулася біля Виїмки – селища на південному сході від Сіверська, повідомив проєкт DeepState 9 жовтня. Судячи з останнього оновлення мапи, «сіра зона» з боку Виїмки зараз за менш ніж за три кілометри від південних околиць міста. За минулий місяць агресору вдалося просунутися і на півночі від Сіверська – «сіра зона» нависає над містом з боку селищ Верхньокам'янське–Серебрянка–Дронівка.
Триває тиск армії РФ і в напрямку Лиману. Ростислав Ящишиа, начальник відділення комунікацій 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, назвав Торське, Зарічне і Ямпіль є «останніми каменями перешкоди» для російської армії на шляху до важливого вузлового центру – Лиману.
«Оскільки це важливий вузловий хаб, багато укріплень є, багато підвалів, багато споруд, залізниця – їм це дуже потрібно», – пояснив він «Суспільному».
Ящишин зазначає, що російські війська атакують групами з одного-двох солдатів замість трьох-чотирьох, як це було раніше. За його словами, водночас російські війська збільшують радіус атаки і атакують з різних точок, щоб відволікти українські безпілотники.
Обидва міста – Лиман і Сіверськ – лежать на шляху до Слов'янська. У вечірньому звіті Генштабу 8 жовтня з'явився новий напрямок – Слов'янський, який раніше позначався як Сіверський. Станом на ранок відомство відзвітувало про 10 атак на цьому напрямку, на Лиманському – 15.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Рух поїздів у напрямку Сумщини і Чернігівщини тимчасово зупинили – влада
У напрямку Сумщини і Чернігівщини тимчасово зупинений рух потягів через неможливість проїзду на окремій ділянці колії внаслідок російських обстрілів, повідомив очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Ворог продовжує намагатися ускладнити сполучення з прифронтовими областями. Пасажири у безпеці. Ми постійно координуємо дії з «Укрзалізницею» і громадами, щоб швидко реагувати на ситуацію й допомагати людям. Для перевезення пасажирів залучено резервний транспорт і автобуси місцевих громад. Організовано трансфери до Конотопа, Шостки і Сум», – написав він у телеграмі.
Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський зазначив, що російські війська продовжують удари з метою обрізати сполучення з прифронтовими територіями, зокрема Сумщиною і Чернігівщиною, і атакують, щоб заблокувати основні маршрути, а також намагаються заблокувати резервні.
«Пасажири поїздів, які на шляху до Сум, Конотопа, Шостки й інших міст регіону будуть довезені автобусними трансферами, наразі на безпечній відстані від місць уражень», – зазначив він.
Росія систематично атакує залізничну інфраструктуру України, намагаючись паралізувати логістику, включаючи перевезення військових вантажів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.