ОВА: через атаку РФ на Полтавщині пошкоджена енергетична та залізнична інфраструктура
Через російську атаку на Полтавщині пошкоджено енергетичний обʼєкт та залізничну інфраструктуру, повідомив голова обласної військової адміністрації Володимир Когут.
За його словами, внаслідок падіння уламків та прямих влучань пошкоджено адмінбудівлю, складські приміщення та рухомий склад залізничної інфраструктури – виникли пожежі, які вже ліквідували.
Когут додав, що також пошкоджень зазнав енергетичний обʼєкт, без світла залишилися 28 юридичних та 1070 побутових споживачів. Крім того, уламками пошкоджено приватний будинок.
Російські дрони вранці вдарили по Сумах, поцілили по цивільній інфраструктурі – влада
Російські ударні безпілотники вранці атакували Сумську громаду, є влучання в обʼєкт цивільної інфраструктури у Зарічному районі міста, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, через удар є пошкодження, зокрема, у житловому секторі, також є часткові знеструмлення.
Попередньо, постраждалих немає.
В.о. міського голови Сум Артем Кобзар додав, що два вибухи, які пролунали в місті, – це наслідок атаки безпілотників по об’єкту інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Гібридна депортація». Навіщо Росія позбавляє свого громадянства кримських політв’язнів?
Російська влада позбавляє громадянства РФ кримських політв’язнів та погрожує їм депортацією до країн Центральної Азії.
- Про що свідчать такі тенденції стосовно кримчан?
- Чим це загрожує представникам корінного народу Криму – кримським татарам?
- І чому правозахисники б’ють на сполох і порівнюють такі дії з геноцидом, що стався у 1944 році?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з менеджеркою Кримськотатарського ресурсного центру Заремою Барієвою та політологом, президентом аналітичного центру «Політика» Олегом Лісним.
У Кримськотатарському ресурсному центрі повідомили, що Росія запускає конвеєр позбавлення громадянства РФ політв’язнів Криму. За даними правозахисників, у травні цього року так вчинили з незаконно засудженим бізнесменом із Сімферополя Екремом Мамедовим. А нещодавно стало відомо, що кримчанина Марлена Мустафаєва, засудженого на понад 16 років позбавлення волі, якого тримають у колонії в Красноярському краї Росії, також позбавили російського громадянства.
Читайте далі
ISW проаналізував останню заяву СЗР Росії: це частина кампанії з підготовки до можливої війни з НАТО
Росія, схоже, прискорює фазу створення інформаційних та психологічних умов своєї кампанії з підготовки до можливої війни між НАТО та Росією в майбутньому. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), який проаналізував останню заяву Служби зовнішньої розвідки Росії.
Аналітики вважають, що заява СВР від 6 жовтня є продовженням її подібних заяв про фальшиві операції, спрямовані проти європейських держав, таких як Польща, Молдова та Сербія, і в останні тижні СВР все частіше робить такі заяви, що становить нову узгоджену модель діяльності.
У ISW припускають, що Росія, схоже, проводить узгоджені підготовчі заходи в рамках етапу створення фізичних і психологічних умов для військових надзвичайних ситуацій – протягом останніх років Росія здійснювала різноманітні відкриті та приховані атаки проти держав НАТО, такі як диверсійні операції, глушіння GPS та підпали. З осені 2025 року Росія різко посилила ці атаки на держави НАТО, зокрема за допомогою вторгнень дронів у повітряний простір НАТО.
«Ця модель організованої діяльності свідчить про те, що Росія вступила в першу фазу підготовки до переходу на вищий рівень війни, ніж той, в якому Росія зараз бере участь, наприклад, до майбутньої війни між НАТО і Росією», – йдеться у звіті.
На даний момент ISW не оцінює, чи вирішив Кремль вступити в таку війну вищого рівня і в які терміни Кремль може це зробити. Аналітики вважають, що Росія реалізує довгострокові плани, які можуть бути частиною підготовки до майбутньої війни між НАТО і Росією, такі як реструктуризація військових округів Росії на її західному кордоні та розбудова військових баз на кордоні з Фінляндією.
Також ISW не спостерігає ознак того, що Росія активно готується до негайного конфлікту з НАТО на даний момент.
Cили РФ атакували дронами Полтавщину, є влучання – ДСНС
Російські війська у ніч на 7 жовтня атакували дронами Полтавщину, є влучання, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, через влучання по об’єктах цивільної інфраструктури сталися пожежі в адміністративних будівлях, пошкоджено житловий будинок і господарчу споруду.
До гасіння пожежі, серед іншого, залучили пожежний потяг Укрзалізниці.
На фронті відбулося понад 170 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 6 жовтня на фронті відбулося 172 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Сьогодні російські війська завдали одного ракетного та 31 авіаційного ударів, застосувавши одну ракету та скинувши 65 керованих авіаційних бомб. Крім цього, залучили 3382 дрони-камікадзе та здійснили 2971 обстріл позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у вечірньому зведенні.
Майже половина боїв зафіксована на Покровському та Новопавлівському напрямках у Донецькій області.
«На Покровському напрямку від початку доби окупанти 49 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував позиції наших військ у районах населених пунктів Никанорівка, Маяк, Родинське, Червоний Лиман, Разіне, Новоекономічне, Миролюбівка, Лисівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Горіхове, Філія та у бік Новопавлівки й Володимирівки. Досі тривають два боєзіткнення.
На Новопавлівському напрямку ворог 22 рази намагався прорвати оборону наших захисників у районах населених пунктів Зелений Гай, Ялта, Піддубне, Воскресенка, Січневе, Соснівка, Вороне та Новогригорівка. Чотири боєзіткнення триває», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Близько тисячі військових у РФ із 2022 року були звинувачені у вбивствах
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну майже тисячі сягнула кількість порушених щодо військових кримінальних справ за статтями про умисне вбивство і заподіяння тяжкої шкоди, що спричинила смерть людини. Про це повідомляє видання «Медіазона», яке вивчило судову статистику.
Справи проти військовослужбовців розглядають військові суди. У 2022 році до цих судів надійшло 38 справ за статтями про вбивство та тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть. Відтоді щороку число таких справ зростало – у 2023-му їх було 266, у 2024-му – 346. За дев’ять місяців 2025 року до судів надійшло вже 377 таких кримінальних справ.
«Медіазона» зазначає, що кількість насильницьких злочинів, скоєних військовими в Росії, безперервно зростає впродовж трьох з половиною років війни. Вперше кількість вироків за статтями про вбивство, тяжкі тілесні ушкодження та насильницькі дії сексуального характеру відчутно зросла за перші шість місяців 2023 року і відтоді зростає. До статистики військових судів при цьому не зараховуються злочини учасників війни в Україні, які на момент скоєння злочинів уже не були військовослужбовцями.
«ДПСУ гальмувала нашу роботу» – майор Касьянов пояснив зменшення ефективності розформованого підрозділу
Майор Державної прикордонної служби України Юрій Касьянов у коментарі Радіо Свобода 6 жовтня заявив, що головною причиною низької ефективності їхнього підрозділу у 2025 році були перешкоди з боку Держприкордонслужби (ДПСУ), яка, за його словами, гальмувала планування й виконання операцій.
«Усе це є, все це документовано, все це подавалося не тільки в ДПСУ, а й у Генеральний штаб», – наголосив Касьянов і назвав «маячнею і брехнею» твердження про відсутність підтвердження ураження військових цілей Росії.
У етері програми «Свобода Live» він розповів, що різні операції, які погоджувалися і отримували бойові розпорядження (БРки) з Генштабу, але ДПСУ змінювала або замінювала їх іншими наказами, часто націленими «в інше місце, по інших цілях», які були «не для наших літаків».
«Який сенс бити нашим літаком, який має невеличку бойову частину, який точний, не по літаках ворожих, не по системах ППО, не по потужних заводах, а по бетонних бункерах?» – підкреслив він, додаючи, що такі цілі робили застосування ресурсів неефективним і «просто марнуванням грошей».
Також як приклад гальмування роботи підрозділу Касьянов навів той факт, що з березня 2025 року безпілотники для підрозділу не вироблялися за державні кошти – їх закуповували завдяки волонтерському фінансуванню.
Радіо Свобода звернулося по коментар до Держприкордонслужби України, щоб дізнатись, за якими критеріями вони оцінювали роботу підрозділу, в якому служив Юрій Касьянов. Станом на момент публікації новини відповідь не надійшла.
Скандал довкола розформування роти ударних безпілотних комплексів 10-го мобільного загону ДПСУ, яку серед інших створював офіцер Юрій Касьянов, розпочався після його заяв, що підрозділ ліквідовують «за наказом Єрмака» (голови Офісу президента України Андрія Єрмака, його коментарів з приводу цих звинувачень наразі немає – ред.).
У коментарі українським медіа Держприкордонслужба Україна пояснила, що рішення ухвалене через «відсутність результативності під час виконання завдань». За словами речника служби Андрія Демченка, інформація про високу результативність, про яку заявляв Касьянов, не підтвердилася. Особовий склад планують перевести до інших частин ДПСУ.
Зеленський провів «енергетичну» Ставку на тлі ударів РФ перед зимою
Президент України Володимир Зеленський повідомив увечері 6 жовтня, що провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача, присвячене ситуації в енергетиці – перед початком зимового опалювального сезону та на тлі постійних російських ударів по критичній інфраструктурі.
«Були доповіді й по розгортанню ППО – додаткових спроможностей, комплексний захист – доповіді військових командувачів, а також детальна розмова по захисту самих енергооб’єктів, конкретних громад. Додатково ще потрібні ресурси, щоб була належна відповідь на кожну проблему. Ми вирішили ці питання та заповнили всі запити керівників передусім Чернігівської, Сумської, Харківської та Донецької областей – запити по фінансах, по допомозі», – вказав глава держави.
Він повідомив, що з огляду на російську кампанію ударів по енергетиці урядовці відвідують регіони, «де особливо складно».
«Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, інші наші урядовці були в Шостці на Сумщині, де особливо складно, в інших містах східних регіонів – доповідали щодо рішень на підтримку людей... Віцепрем’єр Олексій Кулеба звітував уже про перевірку в Одесі… Дав чіткі завдання по електриці – по об’єктах генерації та додатковому обладнанню на зиму. Ми збільшуємо запаси обладнання», – відзначив Зеленський.
Він також повідомив про «чіткі завдання й по газу», де йдеться також і про міжнародну підтримку, зокрема, з боку Нідерландів та Норвегії.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики, причому йдеться як про прифронтові області, зокрема Чернігівщину та Сумщину, так і більш віддалені від лінії фронту Полтавщину, Київщину чи Львівщину. Наразі відключень електрики на більшій частині території України вдається уникати, але в окремих областях чи громадах влада вже застосовує такі заходи.
Єрмаку закидають знищення підрозділу, який «бомбив Кремль». Розбираємося у звинуваченнях
Майор Держприкордонслужби та фахівець з аеророзвідки Юрій Касьянов заявив, що його підрозділ ДК-8 розформовують «за наказом Єрмака». За словами військового, на нього чинять тиск, і він не виключає свого арешту.
У ДПСУ пояснили, що підрозділ розформували через «відсутність результативності під час виконання завдань». А командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») повідомив, що контактує з Касьяновим і вони вже «шукають рішення».
В Офісі президента заяви Касьянова наразі не коментували.
Чому розформування підрозділу Касьянов називає «помстою Єрмака»?
Атака на Кремль – робота його підрозділу?
І про що вони домовилися з «Мадяром»?
Про це та інше Юрій Касьянов розповів в інтерв’ю @Радіо Свобода (програма «Свобода Live»):
Російська «опта» вже у Краматорську. Що це означає для оборони «ланцюга фортець» Донбасу
Увечері 5 жовтня російський FPV-дрон на оптоволокні уперше вдарив по Краматорську: обійшлося без потерпілих, проте вибух пошкодив легкову автівку. Зважаючи на особливості цього типу БпЛА (поки що їх не виявляють детектори дронів, на них не впливають засоби РЕБ), Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) проаналізували, звідки могли запустити дрон та як можна захиститися від подібних атак.
СБУ повідомила про підозру ще двом депутатам російського парламенту Криму
Служба безпеки України (СБУ) 6 жовтня оголосила про підозру ще двом особам на окупованому Кримському півострові, які, за даними українського відомства, «насаджують окупаційну політику Російської Федерації на тимчасово захоплену територію Криму». Про це повідомляє Головне управління СБУ в АР Крим, а також Прокуратура АРК у Києві.
Йдеться про депутатів підконтрольної Кремлю «Державної ради Республіки Крим третього скликання», які добровільно висувалися та були обрані до російського парламенту Криму в 2024 році.
Слідство під процесуальним керівництвом прокуратури автономії встановило, що обидва фігуранти входять до лав прокремлівської партії «Єдина Росія», ведуть активну політичну діяльність та допомагають Москві «здійснювати підривну роботу проти України».
На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили фігурантам про підозру за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). Їм загрожує до 10 років ув’язнення.
У повідомленні українського відомства не називають імен та прізвищ підозрюваних, проте представник СБУ, який побажав залишитися анонімним, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що йдеться про Єрмакову Людмилу та Бородкіна Сергія.
«Оскільки викриті колаборанти перебувають на непідконтрольній території України, тривають комплексні заходи для притягнення їх до відповідальності за злочини проти України», – йдеться в повідомленні.
За даними прокурора Автономної Республіки Крим Ігоря Поночовного, в Україні відкрили кримінальні провадження за більш як 3800 воєнними злочинами та злочинами проти основної національної безпеки, які були скоєні російськими громадянами в Криму. Наразі українські суди ухвалили вже близько 200 вироків за цією категорією кримінальних справ, ще 580 справ перебувають на стадії слухання.
Зеленський зустрівся з новою прем’єркою Литви: говорили про оборонну допомогу й співпрацю
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із новою прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінєнє, яка відвідала Україну 6 жовтня.
«Говорили про все, що зараз критично важливо: подальшу оборонну допомогу, спільне виробництво зброї та інвестиції в український ОПК. Окремо – про енергетику. Попереду зима, і Росія лише нарощує повітряний терор, удари проти наших міст. Тому посилення нашої протиповітряної оборони є пріоритетним питанням», – повідомив голова держави.
Він зазначив, що сторони також обговорили участь Литви у відбудові України та будівництві укриттів у школах і дитячих садках.
Зеленський привітав готовність Литви долучитися до ініціативи PURL і приєднатися до програми SAFE. Він також подякував Вільнюсу за військову допомогу, співлідерство в коаліції з розмінування та участь у коаліціях дронів, протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, артилерії та ІТ.
Ругінєнє підтвердила зустріч із Зеленським, під час якої йшлося про «найбільш термінові потреби» України.
«Сьогодні Європі терміново потрібно вчитися на сильних сторонах оборонної промисловості України, і Литва з нетерпінням чекає поглиблення нашого неоціненного партнерства», – додала вона.
Інга Ругінєнє очолила уряд Литви в серпні 2025 року. 6 жовтня прибула до України – це її перший закордонний візит на посаді. Раніше вона зустрілася з прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко.
Що треба знати про водну кризу на окупованій частині Донбасу. Коротко
Значний дефіцит води на окупованій частині Донбасу активно обговорюють із середини літа – і він досі триває, попри усі заяви та обіцянки окупантів. У медіа та соцмережах чимало версій причин водної кризи та перспектив її вирішення. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали ключову інформацію – ось головне на цю тему.
Це коротка версія аналітичного матеріалу, який можна почитати тут або подивитись тут.
Справа MH17: Верховний суд США відмовився розглядати апеляцію російського «Сбербанку»
Верховний суд Сполучених Штатів 6 жовтня відмовився розглядати апеляцію російського «Сбербанку» на рішення суду нижчої інстанції від лютого, за яким родичі одного з пасажирів малайзійського «Боїнга», збитого над Донбасом влітку 2014 року, мають право вимагати в суді компенсації від «Сбербанку».
Позов до «Сбербанку» в квітні 2019 року подала родина Квінна Шансмана – одного з пасажирів рейсу з Амстердама до Куала-Лумпура, якому на момент загибелі було 18 років. Його сім’я звинуватила російський банк у тому, що той використав банківську систему США для переведення пожертв проросійському угрупованню «ДНР», яке, як згодом встановив суд у Нідерландах, збили «Боїнг» із російської зброї.
Таким чином, як стверджують родичі, «Сбербанк» можна притягнути до відповідальності за статтею про фінансування тероризму.
Російський банк наполягав у суді, що як державна організація не є підсудним у інших юрисдикціях, тобто на нього поширюється так званий суверенний імунітет.
Судді 2-го Окружного апеляційного суду Манхеттена у лютому 2025 року ухвалили рішення не на користь установи. «Сбербанк» оскаржив його у Верховному суді. Втім, той відмовився розглядати справу, що означає, що позов сім’ї Шансмана до «Сбербанку» може бути розглянутий по суті.
Російська влада заперечує будь-яку причетність до катастрофи «Боїнга», але так і не представила свою конкретну версію того, що сталося.
У травні 2025 року рада Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) офіційно визнала Росію відповідальною за катастрофу рейсу MH17 у небі над Донбасом у 2014 році.
Міжнародна слідча група, до якої входили представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України, дійшла висновку, що літак був збитий проросійськими бойовиками із ЗРК «Бук», який був незадовго до цього ввезений з Росії. Суд у Нідерландах у листопаді 2022 року заочно засудив до довічного ув’язнення колишнього «міністра оборони» угруповання «ДНР» Ігоря Гіркіна (псевдо Стрєлков) та ще двох осіб за звинуваченнями у навмисному знищенні літака та навмисному вбивстві. Ще одного фігуранта справи було виправдано.
Літак Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines був збитий над Донбасом у липні 2014 року. Внаслідок цього загинуло 298 людей; ця авіакатастрофа входить до десятки найбільших за кількістю жертв в історії.
Фон дер Ляєн розповіла про «підвищену тривогу в Європі» перед голосуванням за вотум недовіри Єврокомісії
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 6 жовтня під час дебатів про вотум недовіри її колегії, ініційованих групами «Патріоти за Європу» та «Ліві», закликала з трибуни Європарламенту до єдності в період «максимальної невизначеності та вибухової нестабільності», передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Європа перебуває в стані підвищеної тривоги. Від безрозсудних вторгнень у повітряний простір до спроб економічного примусу. Від безжальних нападів на Україну до прямих загроз нашій власній безпеці. Європі загрожують зі Сходу. Їй кидають виклик зсередини», – сказала Урсула фон дер Ляєн, звертаючись до євродепутатів у Страсбурзі.
Очільниця Єврокомісії закликала політиків згуртуватися «навколо того, що нас об’єднує, щоб зробити щось для європейців у цьому небезпечному світі», й сказала про супротивників, які «активно підбурюють розбіжності між нами».
«Він (супротивник – ред.) поклав провину за свою агресивну війну в Україні, що триває, на Європу. Він розхвалював те, він називав «тріщинами в будівлі Європи» та «похитнутою єдністю» всередині нашого союзу. Він не приховує своєї зневаги до нашого союзу та фундаменту, на якому він побудований. І він не приховує своєї радості й своєї підтримки всіх своїх покірних друзів у Європі, які виконують роботу для нього… Це пастка. І ми просто не можемо на неї попастися», – заявила президентка Єврокомісії.
На цьому тлі Урсула фон дер Ляєн закликала євродепутатів до єдності, й обіцяла співпрацю «в будь-якому необхідному форматі, щоб разом спробувати знайти відповіді».
Голосування за вотум недовіри Єврокомісії заплановане на четвер, 9 жовтня.
Філашкін: частина Донеччини знеструмлена через російські обстріли
Російські війська знову атакували енергетичну інфраструктуру Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 6 жовтня.
«Частина населених пунктів знеструмлені. Фахівці працюють над відновленням електропостачання з урахуванням безпекової складової», – заявив він.
За словами Філашкіна, Росія намагається зробити життя на Донеччині якомога складнішим «і буде продовжувати це робити, особливо у зимовий період».
Він повторив свій заклик до цивільних евакуюватися.
Раніше компанія «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомила, що з 29 вересня по 5 жовтня її фахівці з дозволу військових відремонтували низку пошкоджень мереж та повернули енергопостачання жителям 34 населених пунктів області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Reuters: НПЗ у Ленінградській області РФ зупинив найбільшу установку після удару дронів, ремонт триватиме місяць
Нафтопереробний завод у місті Кіриші в Ленінградській області РФ зупинив установку первинної переробки нафти CDU-6 після атаки українських дронів та пожежі в ніч на 4 жовтня, пише Reuters із посиланням на два джерела.
За даними співрозмовників агентства, установка має потужність 160 тисяч барелів на день, що становить близько 40% від загальної переробної потужності заводу. На її відновлення, кажуть джерела, потрібно близько місяця.
Завод повертає в експлуатацію іншу установку первинної перегонки, пошкоджену під час атаки дронів у середині вересня. За словами співрозмовників Reuters, під час ремонту НПЗ працюватиме на 70% за рахунок інших установок, які перевищать номінальні потужності.
Підприємство «Кіришінафтооргсинтез» належить «Сургутнафтогазу», це один із найбільших російських НПЗ. 2024 року завод переробив 17,5 мільйона тонн нафти, що становило 6,6% від загального обсягу нафтопереробки в Росії.
Уночі 4 жовтня у промзоні в Кіришах, як повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко, виникло загоряння після атаки безпілотників. Через півтори години пожежа, за словами Дрозденка, була загашена. Він не уточнив, чи був атакований завод і які збитки, але про атаку на НПЗ писали телеграм-канали, посилаючись на відео та фото з місця удару дронів.
Згодом удар по НПЗ в Ленінградській області підтвердив Генеральний штаб ЗСУ.
Україна регулярно завдає ударів по енергетичних об’єктах у російських регіонах – переважно по НПЗ. Наслідком цього стала паливна криза в Росії, яка виникла в тому числі через пошкодження установок первинної переробки нафти на заводах.
Зеленський: останнім часом Україна б’є по Росії виключно своїми виробами, «і це не тільки дрони»
Україна застосовує зброю власного виробництва для ударів по Росії, заявив президент Володимир Зеленський 6 жовтня.
«В останні дні для ураження цілей на території Росії Україна застосовує виключно українські вироби, і це не тільки дрони. Я хотів би за це подякувати не тільки воїнам, а й виробникам, які зробили відповідні кроки», – заявив він.
Зеленський висловив очікування більших можливостей, але для цього потрібне фінансування. За його словами, Україна має сім безпекових уго із країнами «Групи семи», 20 – із країнами, що приєдналися до декларації «Групи семи», і одну із Євросоюзом, і в більшості з них «є зрозумілі фінанси».
«В угодах також є й гуманітарна допомога, і допомога нашій армії та виробництвам тощо. У нас кілька країн у Європі, які дійсно дуже сильно допомагають Україні. Тобто це частина того бюджету, який ми будемо використовувати на нашу далекобійність. Не тільки на далекобійність, але й на відповідні дрони, які використовують наші військові на фронті».
Голова держави згадав про протиповітряний захист узимку, який залежить від наявності ракет для систем ППО. Можливість закуповувати їх для комплексів PATRIOT і NASAMS у Сполучених Штатів залежить від наповнення програми PURL.
Зеленський назвав «дуже відповідальні країни», які докладаються до програми – це передусім Нідерланди, Німеччина, Канада, Швеція, Данія, Норвегія, країни Балтії, Бельгія, Ісландія та Люксембург:
«Ми почали говорити з країнами щодо другого кола, другого етапу їхніх внесків. Тому що ми не бачимо швидкості від інших країн. На жаль. Тому ситуація залежить на сьогодні від цих країн. Поставки в нас є. США нічого не заблокували. Це важливо».
Він також наголосив, що у відповідь на обстріли цивільної інфраструктури, які спричиняють знеструмлення, Україна б’є по військових об’єктах і потужностях, які забезпечують продаж російських енергоресурсів і наповнення бюджету.
Зеленський назвав недостатнім тиск західних країн на Росію для припинення війни.
«І єдності в цьому тиску також не вистачає. Більше тиску від США, більше тиску від Європи. Глобального Півдня ми поки що навіть не відчуваємо – їхнього тиску на Росію, щоб вони зупинилися. І другий вектор – це саме російське суспільство. Вони вбивають нас. Їм не може бути комфортно. І коли їм не буде комфортно, вони почнуть ставити запитання своєму керівництву», – додав він.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора. Останнім часом такі атаки почастішали.
У російському Бєлгороді знову зазнала удару ТЕЦ, двоє загиблих – влада
У розташованому за кількадесят кілометрів від лінії фронту російському обласному центрі Бєлгороді зазнала чергового удару теплоелектроцентраль (ТЕЦ) «Луч», повідомив 6 жовтня губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков.
«Унаслідок удару по об’єкту інфраструктури в Бєлгороді на частині вулиць спостерігаються проблеми з електрикою. Усі аварійні та оперативні служби працюють на місці», – йшлося в першому повідомленні керівника прифронтової російської області.
Згодом він уточнив масштаби наслідків удару.
«Через ворожий обстріл зараз без електрики все ще залишається значна кількість жителів у семи муніципалітетах: Бєлгороді, Бєлгородському, Грайворонському, Красноярузькому, Борисівському, Рокитянському та Яковлівському», – вказав чиновник о 16:34.
Гладков також повідомив, що внаслідок обстрілу в Бєлгороді загинули двоє чоловіків.
Київ наразі ці повідомлення російської сторони не коментував. Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.