Єрмаку закидають знищення підрозділу, який «бомбив Кремль». Розбираємося у звинуваченнях
Майор Держприкордонслужби та фахівець з аеророзвідки Юрій Касьянов заявив, що його підрозділ ДК-8 розформовують «за наказом Єрмака». За словами військового, на нього чинять тиск, і він не виключає свого арешту.
У ДПСУ пояснили, що підрозділ розформували через «відсутність результативності під час виконання завдань». А командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») повідомив, що контактує з Касьяновим і вони вже «шукають рішення».
В Офісі президента заяви Касьянова наразі не коментували.
Чому розформування підрозділу Касьянов називає «помстою Єрмака»?
Атака на Кремль – робота його підрозділу?
І про що вони домовилися з «Мадяром»?
Про це та інше Юрій Касьянов розповів в інтерв’ю @Радіо Свобода (програма «Свобода Live»):
Російська «опта» вже у Краматорську. Що це означає для оборони «ланцюга фортець» Донбасу
Увечері 5 жовтня російський FPV-дрон на оптоволокні уперше вдарив по Краматорську: обійшлося без потерпілих, проте вибух пошкодив легкову автівку. Зважаючи на особливості цього типу БпЛА (поки що їх не виявляють детектори дронів, на них не впливають засоби РЕБ), Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) проаналізували, звідки могли запустити дрон та як можна захиститися від подібних атак.
СБУ повідомила про підозру ще двом депутатам російського парламенту Криму
Служба безпеки України (СБУ) 6 жовтня оголосила про підозру ще двом особам на окупованому Кримському півострові, які, за даними українського відомства, «насаджують окупаційну політику Російської Федерації на тимчасово захоплену територію Криму». Про це повідомляє Головне управління СБУ в АР Крим, а також Прокуратура АРК у Києві.
Йдеться про депутатів підконтрольної Кремлю «Державної ради Республіки Крим третього скликання», які добровільно висувалися та були обрані до російського парламенту Криму в 2024 році.
Слідство під процесуальним керівництвом прокуратури автономії встановило, що обидва фігуранти входять до лав прокремлівської партії «Єдина Росія», ведуть активну політичну діяльність та допомагають Москві «здійснювати підривну роботу проти України».
На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили фігурантам про підозру за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). Їм загрожує до 10 років ув’язнення.
У повідомленні українського відомства не називають імен та прізвищ підозрюваних, проте представник СБУ, який побажав залишитися анонімним, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що йдеться про Єрмакову Людмилу та Бородкіна Сергія.
«Оскільки викриті колаборанти перебувають на непідконтрольній території України, тривають комплексні заходи для притягнення їх до відповідальності за злочини проти України», – йдеться в повідомленні.
За даними прокурора Автономної Республіки Крим Ігоря Поночовного, в Україні відкрили кримінальні провадження за більш як 3800 воєнними злочинами та злочинами проти основної національної безпеки, які були скоєні російськими громадянами в Криму. Наразі українські суди ухвалили вже близько 200 вироків за цією категорією кримінальних справ, ще 580 справ перебувають на стадії слухання.
Зеленський зустрівся з новою прем’єркою Литви: говорили про оборонну допомогу й співпрацю
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із новою прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінєнє, яка відвідала Україну 6 жовтня.
«Говорили про все, що зараз критично важливо: подальшу оборонну допомогу, спільне виробництво зброї та інвестиції в український ОПК. Окремо – про енергетику. Попереду зима, і Росія лише нарощує повітряний терор, удари проти наших міст. Тому посилення нашої протиповітряної оборони є пріоритетним питанням», – повідомив голова держави.
Він зазначив, що сторони також обговорили участь Литви у відбудові України та будівництві укриттів у школах і дитячих садках.
Зеленський привітав готовність Литви долучитися до ініціативи PURL і приєднатися до програми SAFE. Він також подякував Вільнюсу за військову допомогу, співлідерство в коаліції з розмінування та участь у коаліціях дронів, протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, артилерії та ІТ.
Ругінєнє підтвердила зустріч із Зеленським, під час якої йшлося про «найбільш термінові потреби» України.
«Сьогодні Європі терміново потрібно вчитися на сильних сторонах оборонної промисловості України, і Литва з нетерпінням чекає поглиблення нашого неоціненного партнерства», – додала вона.
Інга Ругінєнє очолила уряд Литви в серпні 2025 року. 6 жовтня прибула до України – це її перший закордонний візит на посаді. Раніше вона зустрілася з прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко.
Що треба знати про водну кризу на окупованій частині Донбасу. Коротко
Значний дефіцит води на окупованій частині Донбасу активно обговорюють із середини літа – і він досі триває, попри усі заяви та обіцянки окупантів. У медіа та соцмережах чимало версій причин водної кризи та перспектив її вирішення. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали ключову інформацію – ось головне на цю тему.
Це коротка версія аналітичного матеріалу, який можна почитати тут або подивитись тут.
Справа MH17: Верховний суд США відмовився розглядати апеляцію російського «Сбербанку»
Верховний суд Сполучених Штатів 6 жовтня відмовився розглядати апеляцію російського «Сбербанку» на рішення суду нижчої інстанції від лютого, за яким родичі одного з пасажирів малайзійського «Боїнга», збитого над Донбасом влітку 2014 року, мають право вимагати в суді компенсації від «Сбербанку».
Позов до «Сбербанку» в квітні 2019 року подала родина Квінна Шансмана – одного з пасажирів рейсу з Амстердама до Куала-Лумпура, якому на момент загибелі було 18 років. Його сім’я звинуватила російський банк у тому, що той використав банківську систему США для переведення пожертв проросійському угрупованню «ДНР», яке, як згодом встановив суд у Нідерландах, збили «Боїнг» із російської зброї.
Таким чином, як стверджують родичі, «Сбербанк» можна притягнути до відповідальності за статтею про фінансування тероризму.
Російський банк наполягав у суді, що як державна організація не є підсудним у інших юрисдикціях, тобто на нього поширюється так званий суверенний імунітет.
Судді 2-го Окружного апеляційного суду Манхеттена у лютому 2025 року ухвалили рішення не на користь установи. «Сбербанк» оскаржив його у Верховному суді. Втім, той відмовився розглядати справу, що означає, що позов сім’ї Шансмана до «Сбербанку» може бути розглянутий по суті.
Російська влада заперечує будь-яку причетність до катастрофи «Боїнга», але так і не представила свою конкретну версію того, що сталося.
У травні 2025 року рада Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) офіційно визнала Росію відповідальною за катастрофу рейсу MH17 у небі над Донбасом у 2014 році.
Міжнародна слідча група, до якої входили представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України, дійшла висновку, що літак був збитий проросійськими бойовиками із ЗРК «Бук», який був незадовго до цього ввезений з Росії. Суд у Нідерландах у листопаді 2022 року заочно засудив до довічного ув’язнення колишнього «міністра оборони» угруповання «ДНР» Ігоря Гіркіна (псевдо Стрєлков) та ще двох осіб за звинуваченнями у навмисному знищенні літака та навмисному вбивстві. Ще одного фігуранта справи було виправдано.
Літак Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines був збитий над Донбасом у липні 2014 року. Внаслідок цього загинуло 298 людей; ця авіакатастрофа входить до десятки найбільших за кількістю жертв в історії.
Фон дер Ляєн розповіла про «підвищену тривогу в Європі» перед голосуванням за вотум недовіри Єврокомісії
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 6 жовтня під час дебатів про вотум недовіри її колегії, ініційованих групами «Патріоти за Європу» та «Ліві», закликала з трибуни Європарламенту до єдності в період «максимальної невизначеності та вибухової нестабільності», передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Європа перебуває в стані підвищеної тривоги. Від безрозсудних вторгнень у повітряний простір до спроб економічного примусу. Від безжальних нападів на Україну до прямих загроз нашій власній безпеці. Європі загрожують зі Сходу. Їй кидають виклик зсередини», – сказала Урсула фон дер Ляєн, звертаючись до євродепутатів у Страсбурзі.
Очільниця Єврокомісії закликала політиків згуртуватися «навколо того, що нас об’єднує, щоб зробити щось для європейців у цьому небезпечному світі», й сказала про супротивників, які «активно підбурюють розбіжності між нами».
«Він (супротивник – ред.) поклав провину за свою агресивну війну в Україні, що триває, на Європу. Він розхвалював те, він називав «тріщинами в будівлі Європи» та «похитнутою єдністю» всередині нашого союзу. Він не приховує своєї зневаги до нашого союзу та фундаменту, на якому він побудований. І він не приховує своєї радості й своєї підтримки всіх своїх покірних друзів у Європі, які виконують роботу для нього… Це пастка. І ми просто не можемо на неї попастися», – заявила президентка Єврокомісії.
На цьому тлі Урсула фон дер Ляєн закликала євродепутатів до єдності, й обіцяла співпрацю «в будь-якому необхідному форматі, щоб разом спробувати знайти відповіді».
Голосування за вотум недовіри Єврокомісії заплановане на четвер, 9 жовтня.
Філашкін: частина Донеччини знеструмлена через російські обстріли
Російські війська знову атакували енергетичну інфраструктуру Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 6 жовтня.
«Частина населених пунктів знеструмлені. Фахівці працюють над відновленням електропостачання з урахуванням безпекової складової», – заявив він.
За словами Філашкіна, Росія намагається зробити життя на Донеччині якомога складнішим «і буде продовжувати це робити, особливо у зимовий період».
Він повторив свій заклик до цивільних евакуюватися.
Раніше компанія «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомила, що з 29 вересня по 5 жовтня її фахівці з дозволу військових відремонтували низку пошкоджень мереж та повернули енергопостачання жителям 34 населених пунктів області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Reuters: НПЗ у Ленінградській області РФ зупинив найбільшу установку після удару дронів, ремонт триватиме місяць
Нафтопереробний завод у місті Кіриші в Ленінградській області РФ зупинив установку первинної переробки нафти CDU-6 після атаки українських дронів та пожежі в ніч на 4 жовтня, пише Reuters із посиланням на два джерела.
За даними співрозмовників агентства, установка має потужність 160 тисяч барелів на день, що становить близько 40% від загальної переробної потужності заводу. На її відновлення, кажуть джерела, потрібно близько місяця.
Завод повертає в експлуатацію іншу установку первинної перегонки, пошкоджену під час атаки дронів у середині вересня. За словами співрозмовників Reuters, під час ремонту НПЗ працюватиме на 70% за рахунок інших установок, які перевищать номінальні потужності.
Підприємство «Кіришінафтооргсинтез» належить «Сургутнафтогазу», це один із найбільших російських НПЗ. 2024 року завод переробив 17,5 мільйона тонн нафти, що становило 6,6% від загального обсягу нафтопереробки в Росії.
Уночі 4 жовтня у промзоні в Кіришах, як повідомив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко, виникло загоряння після атаки безпілотників. Через півтори години пожежа, за словами Дрозденка, була загашена. Він не уточнив, чи був атакований завод і які збитки, але про атаку на НПЗ писали телеграм-канали, посилаючись на відео та фото з місця удару дронів.
Згодом удар по НПЗ в Ленінградській області підтвердив Генеральний штаб ЗСУ.
Україна регулярно завдає ударів по енергетичних об’єктах у російських регіонах – переважно по НПЗ. Наслідком цього стала паливна криза в Росії, яка виникла в тому числі через пошкодження установок первинної переробки нафти на заводах.
Зеленський: останнім часом Україна б’є по Росії виключно своїми виробами, «і це не тільки дрони»
Україна застосовує зброю власного виробництва для ударів по Росії, заявив президент Володимир Зеленський 6 жовтня.
«В останні дні для ураження цілей на території Росії Україна застосовує виключно українські вироби, і це не тільки дрони. Я хотів би за це подякувати не тільки воїнам, а й виробникам, які зробили відповідні кроки», – заявив він.
Зеленський висловив очікування більших можливостей, але для цього потрібне фінансування. За його словами, Україна має сім безпекових уго із країнами «Групи семи», 20 – із країнами, що приєдналися до декларації «Групи семи», і одну із Євросоюзом, і в більшості з них «є зрозумілі фінанси».
«В угодах також є й гуманітарна допомога, і допомога нашій армії та виробництвам тощо. У нас кілька країн у Європі, які дійсно дуже сильно допомагають Україні. Тобто це частина того бюджету, який ми будемо використовувати на нашу далекобійність. Не тільки на далекобійність, але й на відповідні дрони, які використовують наші військові на фронті».
Голова держави згадав про протиповітряний захист узимку, який залежить від наявності ракет для систем ППО. Можливість закуповувати їх для комплексів PATRIOT і NASAMS у Сполучених Штатів залежить від наповнення програми PURL.
Зеленський назвав «дуже відповідальні країни», які докладаються до програми – це передусім Нідерланди, Німеччина, Канада, Швеція, Данія, Норвегія, країни Балтії, Бельгія, Ісландія та Люксембург:
«Ми почали говорити з країнами щодо другого кола, другого етапу їхніх внесків. Тому що ми не бачимо швидкості від інших країн. На жаль. Тому ситуація залежить на сьогодні від цих країн. Поставки в нас є. США нічого не заблокували. Це важливо».
Він також наголосив, що у відповідь на обстріли цивільної інфраструктури, які спричиняють знеструмлення, Україна б’є по військових об’єктах і потужностях, які забезпечують продаж російських енергоресурсів і наповнення бюджету.
Зеленський назвав недостатнім тиск західних країн на Росію для припинення війни.
«І єдності в цьому тиску також не вистачає. Більше тиску від США, більше тиску від Європи. Глобального Півдня ми поки що навіть не відчуваємо – їхнього тиску на Росію, щоб вони зупинилися. І другий вектор – це саме російське суспільство. Вони вбивають нас. Їм не може бути комфортно. І коли їм не буде комфортно, вони почнуть ставити запитання своєму керівництву», – додав він.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора. Останнім часом такі атаки почастішали.
У російському Бєлгороді знову зазнала удару ТЕЦ, двоє загиблих – влада
У розташованому за кількадесят кілометрів від лінії фронту російському обласному центрі Бєлгороді зазнала чергового удару теплоелектроцентраль (ТЕЦ) «Луч», повідомив 6 жовтня губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков.
«Унаслідок удару по об’єкту інфраструктури в Бєлгороді на частині вулиць спостерігаються проблеми з електрикою. Усі аварійні та оперативні служби працюють на місці», – йшлося в першому повідомленні керівника прифронтової російської області.
Згодом він уточнив масштаби наслідків удару.
«Через ворожий обстріл зараз без електрики все ще залишається значна кількість жителів у семи муніципалітетах: Бєлгороді, Бєлгородському, Грайворонському, Красноярузькому, Борисівському, Рокитянському та Яковлівському», – вказав чиновник о 16:34.
Гладков також повідомив, що внаслідок обстрілу в Бєлгороді загинули двоє чоловіків.
Київ наразі ці повідомлення російської сторони не коментував. Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Уряд пропонує збільшити видатки на оборону: Шмигаль розповів, звідки планують брати кошти
Кабінет міністрів 6 жовтня ухвалив зміни до державного бюджету на 2025 рік. Зокрема, видатки Міністерства оборони пропонується збільшити загалом на 311 мільярдів гривень, уточнив міністр Денис Шмигаль.
За його словами, кошти планують спрямувати на покриття пріоритетних потреб:
- закупівля озброєння (в тому числі дронів), боєприпасів, військової техніки, обладнання
- своєчасні виплати грошового забезпечення військовослужбовцям
- соціальна підтримка родин військових
«Чітко розуміємо, з яких джерел ці видатки будуть покриватися. Це кошти в межах ініціативи ERA, скорочення непершочергових бюджетних видатків, заощадження коштів на обслуговуванні державного боргу та інші статті», – заявив голова Міноборони.
Шмигаль додав, що уряд адаптує бюджет «до реалій сучасної війни».
Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Кабмін ухвалив зміни до державного бюджету на 2025 рік, передбачивши додаткові 324,7 мільярда гривень на оборону. З цієї суми понад 310 мільярдів планують спрямувати до загального фонду.
Зокрема, 202 мільярди пропонується спрямувати на грошове забезпечення військових, 100 – на озброєння, 8 мільярдів – на інші військові витрати.
Свириденко додала, що уряд розраховує на швидке ухвалення змін у парламенті.
У вересні вона повідомила, що Кабмін схвалив проєкт держбюджету на 2026 рік і передає його до Верховної Ради.
Данія посилить перевірки танкерів для боротьби з тіньовим флотом
Данія посилить екологічні перевірки танкерів, які проходять через її територіальні води. Це робиться у зв’язку з активністю російського тіньового флоту, повідомив 6 жовтня уряд країни.
«Ми повинні покласти край путінській військовій машині. Це стосується і російського тіньового флоту. Ми використовуємо всі засоби. Завдяки нашим перевіркам безпеки ми знаємо, що серед цих суден є старі та зношені. Саме тому наша влада зараз посилює контроль, щоб гарантувати безпеку Данії та данських вод», – заявив міністр промисловості та торгівлі країни Мортен Бедсков.
До проєкту державного бюджету на наступний рік закладено збільшене фінансування Данської морської адміністрації, яка здійснює такі перевірки. Крім того, до кінця року на мосту через протоку Великий Бельт розміщуватимуться спеціальні датчики, які вимірюють рівень сірки в судновому паливі суден, що проходять під ним. Це дозволить визначити, чи паливо відповідає екологічним нормам.
У лютому Данська морська адміністрація вже повідомляла, що посилила перевірку старих суден. Жодного танкера після цього країна не затримала.
Минулого тижня видання EU Observer повідомило, що Євросоюз готується до затримання нафтових танкерів, які не мають державної реєстрації в жодній країні. У публікації стверджується, що такими виявилися 16 танкерів зі 120, які ходили до Росії й потрапили під санкції в останньому санкційному пакеті.
Від початку доби на фронті відбулося 113 боєзіткнень – Генштаб
Російські війська продовжують атакувати на низці напрямків, Сили оборони «вживають заходів для недопущення просування противника вглиб української території», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 6 жовтня. Від початку доби на фронті зафіксували 113 бойових зіткнень.
Зокрема, чотири сутички мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку ЗСУ відбили вісім атак російських військ, тривають ще чотири бойових зіткнення.
Російські загарбники атакували п’ять разів на Куп’янському напрямку, два бої тривають. Також війська РФ чотири рази намагалися прорвати оборону на Лиманському напрямку, точаться два боєзіткнення.
ЗСУ відбили 10 російських атак на Сіверському напрямку, одна атака мала місце на Краматорському. На Торецькому напрямку армія РФ 14 разів штурмувала в районах Русиного Яру, Катеринівки, Щербинівки та Плещіївки, бої точаться у трьох локаціях.
«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 40 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів, Никанорівка, Маяк, Родинське, Червоний Лиман, Разіне, Новоекономічне, Миролюбівка, Лисівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Горіхове, Філія та у бік Новопавлівки й Володимирівки. Сили оборони стримують натиск і відбили вже 35 атак противника, п’ять бойових зіткнень тривають», – йдеться в зведенні.
Українські війська відбили 12 російських штурмів на Новопавлівському напрямку, ще чотири атаки тривають.
Армія РФ також шість разів безуспішно наступала на Гуляйпільському напрямку, додає штаб. Сили оборони відбили три російські атаки на Оріхівському напрямку, триває відбиття ще однієї на Придніпровському.
За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Армія РФ вперше атакувала Краматорськ дроном на «опті»: що це означає?
У Краматорську Донецької області вперше зафіксували удар російським дроном на оптоволокні.
У Краматорській міській раді повідомили, що інцидент стався в одному з мікрорайонів міста.
Кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) Сергій Горбатенко виїхав на місце інциденту і побачив оптоволоконний кабель та рештки дрона.
У телеграм-каналах російських військових також з'явилося відео, на якому, як стверджується, дрон на оптоволокні летить над Краматорськом і влучає в припаркований автомобіль.
Старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс» у своєму телеграм-каналі припустив, що російські війська запустили цей дрон по Краматорську з боку Часового Яру.
Раніше про атаки дронів на оптоволокні по Краматорську не повідомляли.
Згідно з картою проєкту DeepState станом на 5 жовтня, лінія бойового зіткнення від Краматорська пролягає приблизно за 15 кілометрів.
Оптоволоконні дрони – це безпілотники, які замість радіозв'язку використовують тонкий оптичний кабель для управління і передачі відео. Вони вкрай небезпечні, оскільки проти них безсилі засоби РЕБ. Водночас дальність польоту таких дронів обмежена довжиною самого кабелю, який розмотується під час польоту.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Синєгубов: голова Борівської громади постраждав через російську атаку
Російські війська вдарили FPV-дроном біля легкового авто в Боровій, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 6 жовтня.
За його даними, удар поцілив у заднє колесо автомобіля.
«У машині перебували начальник Борівської селищної військової адміністрації та секретар громади – вони зазнали вибухових травм, забоїв», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Синєгубов додав, що постраждалих госпіталізували, медики надають їм необхідну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Командування анонсує розгляд Радою законопроєкту про Кіберсили ЗСУ
Верховна Рада розгляне проєкт закону «Про Кіберсили Збройних Сил України» завтра, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 6 жовтня.
За повідомленням, у ЗСУ триває процес нарощення спроможностей із боротьби в кіберпросторі. Підрозділи кіберборотьби, утворені після початку повномасштабного вторгнення РФ, «вже забезпечують відсіч кіберагресії ворога».
Процес формування Кіберсил, нагадує штаб, був запущений на вимогу указу президента від 26 серпня 2021 року щодо рішення Ради національної безпеки і оборони від 14 травня того ж року «Про невідкладні заходи з кібероборони держави», а також директивних документів міністра оборони та головнокомандувача ЗСУ.
«7 жовтня 2025 у Верховній Раді України заплановано розгляд у першому читанні законопроєкту №12349 «Про Кіберсили Збройних Сил України». Вказаний проєкт Закону України було розроблено робочою групою, до складу якої були включені і профільні фахівці Генерального штабу Збройних Сил України», – заявляє командування.
Генштаб очікує, що ухвалення законопроєкту й підтримка ініціативи ЗСУ зі створення Кіберсил та розвитку бойових спроможностей у кіберпросторі «прискорять впровадження змін, необхідних для боротьби з агресором».
Законопроєкт «про Кіберсили Збройних Сил України» зареєстрували в парламенті в грудні 2024 року. Згідно з пояснювальною запискою, він пропонує визначити правовий статус та засади діяльності Кіберсил, на які покладається кібероборона України.
Планується, що Кіберсили входитимуть до структури Збройних сил України та будуть виконувати визначені Конституцією та законами України завдання в кіберпросторі.
Терехов: прийдешня зима буде «найважчою» для Харкова за роки війни
Російські атаки останніми днями знищили дві трансформаторні підстанції, які живили Харків, повідомив мер міста Ігор Терехов 6 жовтня.
«Це серйозний удар по потужностях АТ «Харківобленерго». І, дивлячись на динаміку атак, уже зрозуміло, що прийдешня зима буде найважчою для Харкова за всі роки війни», – заявив він.
Водночас, за даними мера, якщо вночі без електрики залишалися близько 22 тисяч абонентів, зараз їх близько 3,5 тисяч. Терехов уточнив, що цього вдалося досягти завдяки роботі енергетиків «Обленерго» та комунальних служб Харкова.
Міський голова застеріг, що Росія не зупинить атаки й «будь-якої миті може статися новий удар по критичній інфраструктурі, який за секунди здатен зруйнувати те, що ми створювали й відновлювали місяцями».
«І такі ситуації, на жаль, уже траплялися не один раз у минулому і трапляються зараз. Тому треба завжди бути готовими до всього», – додав міський голова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Можливий колапс України»: в Єврокомісії пояснили, навіщо репараційна позика і як її можуть надати
Україну слід забезпечити ресурсами, щоб вона могла надалі чинити опір російській агресії, тому Європейська комісія працює над репараційною позикою для України, основою якої мають стати заморожені російські активи. Про це журналістам повідомив посадовець Єврокомісії на умовах анонімності, передає кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
Чиновник навів дані Міжнародного валютного фонду, за якими в 2026-2027 роках Україні потрібно близько 52 мільярдів євро бюджетної підтримки, і ця оцінка не враховує потреби ЗСУ.
«Отже, суми досить значні, й залежно від прогнозу щодо бойових дій, вони можуть легко збільшитися приблизно до 80 мільярдів протягом наступних двох років… Ненадання підтримки, найімовірніше, призведе до колапсу України, що, на нашу думку, становитиме серйозну загрозу безпеці Європи», – наголосив посадовець Єврокомісії.
Співрозмовник журналістів зауважив, що нині в ЄС «не можуть розраховувати на те, що США нададуть значні суми». Відтак зросла актуальність того, щоб задіяти до допомоги Україні заморожені російські активи, при цьому «не порушуючи міжнародне право».
«Ми вважаємо, що знайшли спосіб це зробити, і дуже важливо одразу сказати, що ми пропонуємо не конфіскацію в жодному разі», – зазначив чиновник.
Йдеться, за його словами, про те, щоби позичити кошти в депозитарія Euroclear.
«Ключова ідея, яка певною мірою дуже проста, полягає в тому, що ми даємо вказівку EuroClear (бельгійському депозитарію цінних паперів – ред.) інвестувати готівку (накопичену завдяки облігаціям РФ – ред.) в Європейський Центральний Банк… ЄС використає ці кошти для надання Україні позики з обмеженим регресом, що означає, що Україні доведеться повертати борг лише після тог як Росія компенсує збитки, завдані військовою агресією», – наголосив посадовець.
Він нагадав про рішення саміту ЄС в жовтні 2024 року, в якому лідери погодилися, що активи РФ мають лишатися знерухомленими, доки триватиме агресія Росії проти України і доки Москва не компенсує завдані збитки. За таких умов, наголосив чиновник, ризики є «обмеженими».
«Доки держави-члени робитимуть те, що вони обіцяли, а саме: ремобілізують активи, якщо Росія сплатить завдані збитки, цей ризик не матеріалізується», – сказав співрозмовник журналістів.
Якщо Україна отримає від Росії репарації, вона поверне надану їй позику, тоді своєю чергою ЄС поверне кошти депозитарію Euroclear, а він – Росії. Таким чином, потреби в гарантіях від держав-членів не буде.
Якщо Росія не сплачуватиме репарації, активи своєю чергою лишатимуться знерухомленими, як вирішили лідери ЄС, і таким чином потреби в гарантії також не буде.
«Лише якщо держави-члени добровільно вирішать ремобілізувати активи, тобто скасувати санкції в ситуації, коли заявлена умова для скасування цих санкцій не виконана… тоді, очевидно, це призведе до застосування гарантії. Але дуже важливо сказати, що держави-члени самі вирішують, чи хочуть вони на той момент скасувати це та прийняти наслідки також і у фінансовому плані», – пояснив посадовець Єврокомісії.
В знерухомленому стані російські активи тримають санкції ЄС, запроваджені на початку російського повномасштабного вторгнення до України. Щоб зберегти їх у такому стані, Єврокомісія пропонує подовжувати обмеження, що необхідно двічі на рік, не одностайно, а кваліфікованою більшістю.
На запитання журналістів, чому цей механізм не застосовувався раніше, якщо він є юридично можливим, посадовець Єврокомісії зауважив, що «це не той крок, за який йдуть із легкістю».
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 176 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
«Яскрава ніч» в окупованому Криму. ЗСУ атакували енергетичні і військові об'єкти
В окупованому Росіє Криму заявляють про атаку дронів на енергетичні та воєнні об'єкти. Горить Феодосійський нафтоналивний термінал. Є два потужні осередки пожежі, повідомляє моніторингова група телеграм-каналу «Крымский ветер» з посиланням на дані супутникової зйомки. А під Євпаторією, за непідтвердженими поки що даними, пошкоджена радіолокаційна станція.
Інформацію збирає Крим. Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Два потужні вибухи пролунали у Феодосії в неділю, 5 жовтня, близько 20:20, – повідомив телеграм-канал «Кримський вітер» з посиланням на отриману від підписників інформацію. Атака продовжилася вже після опівночі.
Близько першої години ночі, за повідомленнями джерел Крим.Реалії, у місті знову пролунали вибухи, працювали установки російської протиповітряної оборони, також було чутно кулеметні черги.
Жителі міста повідомляли про атаку БПЛА.
Далі читайте тут