Доступність посилання

Командир батальйону наземних роботизованих комплексів 93 ОМБр ЗСУ із позивним «Електрик». Донеччина. 2025 рік
Командир батальйону наземних роботизованих комплексів 93 ОМБр ЗСУ із позивним «Електрик». Донеччина. 2025 рік

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Залишив Росію, щоб воювати за Україну. Історія бійця РДК «Трумена»

Анатолій на позивний «Трумен» – боєць Російського добровольчого корпусу родом із Сибіру. Вже два роки доброволець живе в Україні, куди мріяв переїхати з юних років і ще до повномасштабної війни намагався отримати українське громадянство.

Отримати український паспорт йому вдалося у 2024-му. За рік до того «Трумен» таки приїхав до України та став на її захист, вступивши до лав РДК. Анатолій пройшов бої під Авдіївкою, Вовчанськом, а також під Куп’янськом, де отримав важке поранення і втратив ногу.

У розмові з Радіо Свобода «Трумен» відверто розповідає про життя в Росії, вибір воювати за Україну, як вивчив українську мову, про свій досвід служби і втрату ноги, а також про реабілітацію після поранення.

Боєць також ділиться думками про майбутнє, завершення війни та повоєнні відносини між українцями та росіянами. Читайте і дивіться про це за лінком

Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила 950 своїх військових

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 114 380 своїх військових, зокрема 950 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 4 жовтня повідомив український Генштаб.

За даними командування ЗСУ, армія РФ зазнала таких втрат у військовій техніці:

  • танки – 11226 (+1 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини – 23298 (+1)
  • артилерійські системи – 33428 (+15)
  • РСЗВ – 1515 (+1)
  • засоби ППО – 1222
  • літаки – 427
  • гелікоптери – 346
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 66543 (+450)
  • крилаті ракети – 3803 (+10)
  • кораблі / катери – 28
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 63398 (+73)
  • спеціальна техніка – 3971 (+1).

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.

Кабмін вирішив обмежити доступ до даних про оборонних виробників на час воєнного стану

Кабінет міністрів України ухвалив рішення обмежити доступ до даних про підприємства оборонно-промислового комплексу в публічних реєстрах на час дії воєнного стану, повідомила 3 жовтня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

«Посилюємо захист українських зброярів від російських атак і диверсій. На запит виробників уряд ухвалив рішення обмежити доступ до даних про підприємства ОПК з публічних реєстрів, зокрема про їхнє місце розташування і виробничі потужності», – написала Свириденко у телеграмі.

За її словами, приховання даних відбудеться саме з публічних агрегаторів, «щоби будь-хто не зміг отримати ці дані».

«Заклали запобіжники, щоб норма стосувалася саме оборонних виробників і саме на час дії воєнного стану… Безпека нашої оборонної індустрії – ключова умова, щоб масштабувати виробництво, впроваджувати інновації і ще ефективніше забезпечувати нашу армію всім необхідним», – заявила прем’єрка.

Держава-бензоколонка імпортує бензин. Ось результат ЗСУ

Президент України Володимир Зеленський повідомив у своєму зверненні, що Росія імпортує бензин і це правильні результати Служби безпеки, Збройних Сил, розвідки й українських виробників зброї.

«Були сьогодні доповіді й щодо наших цілком справедливих ударів по російських об'єктах – по їхній логістиці, паливному комплексу. Я вдячний нашим воїнам за влучність. Росія обирає війну, Росія руйнує життя наших людей і повинна за це відповідати – далекобійність наша буде збільшуватись.

Росія імпортує бензин, причому в різних географіях: і в Азії, з Китаю та інших країн, і в Європі, зокрема з Білорусі. Це один із результатів путінської війни – країна-бензоколонка не продає, а імпортує бензин. Це правильні результати Служби безпеки України, наших Збройних Сил України, нашої розвідки й наших українських виробників зброї».

У лікарні помер 79-річний чоловік, поранений під час російської атаки на Сумщині 30 вересня – ОВА

79-річний чоловік, який зазнав поранень під час російської атаки 30 вересня у Конотопській громаді на Сумщині, помер у лікарні, повідомив 3 жовтня очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.

«Чотири дні лікарі боролися за його життя, однак сьогодні серце чоловіка зупинилося», – написав голова у телеграмі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Макрон відреагував на загибель французького журналіста від російського дрона в Україні

Президент Франції Емманюель Макрон відреагував на загибель в Україні французького журналіста Антоні Лаллікана.

«Наш співвітчизник, фотожурналіст Антоні Лаллікан супроводжував українських військових на фронті опору. З глибоким сумом я дізнався про його загибель від удару російських дронів. Я висловлюю щирі співчуття його родині, близьким й усім його колегам, які, ризикуючи своїм життям, інформують нас і свідчать про реальність війни», – написав Макрон у соцмережі X.

Французький фотожурналіст Антоні Лаллікан 3 жовтня загинув на Донбасі внаслідок удару дрона, а український журналіст Георгій Іванченко постраждав під час цієї атаки, повідомили Міжнародна і Європейська федерації журналістів (IFJ-EFJ). За повідомленням, обидва журналісти були в захисних жилетах з написом «Press».

У Славутичі відновлюється електропостачання – ОВА

У Славутичі на Київщині відновлюється електропостачання, повідомив очільник обласної військової адміністрації Микола Калашник.

«Починаємо підключення обʼєктів. Незабаром світло повернеться у кожну домівку», – заявив голова ОВА.

Зокрема, він повідомив, що заживлені об’єкти критичної інфраструктури (водоканал, лікарня, дві школи), головна каналізаційно-насосна станція підключена до загальних мереж електроживлення.

«Місто живе. Магазини працюють, на полицях – продукти, на заправках – паливо. Логістика налагоджена й працює безперебійно… У місті розгорнуто 10 стаціонарних пунктів незламності і п’ять мобільних пунктів ДСНС», – зазначив Калашник.

Славутич залишився без світла 1 жовтня, тоді міський голова Юрій Фомічев повідомив про російський удар по підстанції 330 кВ.

Частина Донеччини знеструмлена через російські обстріли – ОВА

Частина Донецької області знеструмлена внаслідок російських обстрілів, повідомив ввечері 3 жовтня очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

Зокрема, за його словами, без світла залишилися вся Дружківка і Костянтинівка, а також деякі райони Краматорська.

«Росіяни продовжують цілеспрямовано бити по критичній інфраструктурі. Сьогодні їхньою мішенню стала енергетика», – написав Філашкін у телеграмі.

За його словами, як тільки дозволить безпекова ситуація, фахівці відновлять електропостачання.

У Генштабі повідомили про ураження об’єктів ППО у Воронезькій області Росії

Сили спеціальних операцій Збройних сил України уразили обʼєкти ППО на території Воронезької області Росії, повідомив Генштаб ЗСУ 3 жовтня.

«Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф «Лена» і трасовий радіолокаційний комплекс «Сопка-2», – йдеться в повідомленні.

У Генштабі зазначили, що РЛС П-14Ф «Лена» була елементом системи контролю повітряного простору навколо військової авіабази ВПС Росії Бутурлинівка у Воронезькій області РФ, а ТРЛК «Сопка-2» був елементом системи суцільної стіни пеленгації повітряного простору вздовж кордону з Україною. Його уразили в селі Гармашівка, Воронезької області Росії.

У російському Міноборони ці втрати не коментували.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.

Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.

Французький фотожурналіст загинув внаслідок удару дрона в Україні – IFJ

Французький фотожурналіст Антоні Лаллікан 3 жовтня загинув на Донбасі внаслідок удару дрона, український журналіст Георгій Іванченко постраждав, повідомили Міжнародна і Європейська федерації журналістів (IFJ-EFJ). За повідомленням, обидва журналісти були в захисних жилетах з написом «Press».

Федерації заявили, що засуджують цей воєнний злочин і закликають владу розпочати розслідування для встановлення винних.

«Обставини інциденту, який стався вранці в п’ятницю о 9:20 за місцевим часом, залишаються предметом розслідування», – зазначили федерації.

4-та окрема важка механізована бригада у фейсбуці повідомила, що Лаллікан загинув внаслідок прицільного удару російського FPV-дрона.

Євросоюз продовжив санкції через «гібридні загрози» Росії: в списку Медведчук і Марчевський

Рада Європейського Союзу продовжила дію санкційного списку, пов’язаного із «російськими гібридними загрозами» – про це вона повідомила 3 жовтня.

Відтак обмежувальні заходи «проти осіб, відповідальних за дії Росії з дестабілізації за кордоном», діятимуть до 9 жовтня 2026 року. Рада ЄС пояснила рішення «продовженням гібридної діяльності Росії, в тому числі маніпулювання та втручання іноземної інформації проти ЄС, його держав-членів та партнерів».

Санкції через діяльність Росії із дестабілізації наразі застосовуються до 47 людей і 15 організацій. Їхні активи заморожені, а громадянам та компаніям Євросоюзу заборонено надавати їм кошти, фінансові активи чи економічні ресурси. Фізичним особам також заборонено в’їжджати на територію блоку.

У санкційному переліку, зокрема, колишній український політик Віктор Медведчук і його соратник Артем Марчевський, якому торік надали захист у Словаччині. Серед них також колишня білоруська журналістка Наталія Судленкова, яка, за версією чеської влади, була російською агенткою, а в травні 2025 року виїхала до Москви.

До підсанкційних юридичних осіб включили одну із засекречених військових частин Головного управління генерального штабу збройних сил РФ (відоме як ГРУ) – №29155.

Український проросійський політик та бізнесмен Віктор Медведчук, а також Артем Марчевський із його оточення та проєкт Voice of Europe потрапили до списків санкцій Євросоюзу у 2024 році.

Новий скандал із ТЦК: що не так з методами мобілізації?

Лисак: через російські атаки постраждали 4 жителі Синельниківського району

Російські війська атакували Межівську громаду Синельниківського району безпілотниками, повідомляє голова Дніпропетровської області Сергій Лисак увечері 3 жовтня.

«Постраждали 4 чоловіки. У них мінно-вибухові травми та осколкові поранення. Їм надали необхідну допомогу», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.

У громаді також зайнялися приватний будинок і суха трава, пошкоджені господарська споруда, гараж і два мотоцикли.

Читайте також: У ДСНС повідомили, що рятувальники потрапили під повторний удар РФ на Полтавщині

Також армія РФ атакувала Нікопольський район важкою артилерією та FPV-дронами, додав Лисак:

«Дісталося райцентру, Марганецькій, Покровській та Червоногригорівській громадам. Там минулося без потерпілих. Понівечені 2 оселі місцевих, 4 господарські споруди та сонячні панелі. Зачепило також лінію електропередач. Подекуди обстеження територій триває».

За уточненими даними ОВА, внаслідок нічної атаки на Дніпро були пошкоджені ще три автомобілі.

Куп’янськ на межі – та інші фронтові негаразди ЗСУ

Українські сили у вересні 2022 року захопили погано підготовлені російські оборонні позиції, стрімко просунулись на північ, схід і південь по Харківській області, вийшли до річки Оскіл і звільнили Куп’янськ, великий залізничний вузол. Це була вершина успіху для України, яка стала не тільки свідченням української відваги, але й симптомом російського безладу.

Минуло три роки, і Куп’янськ знову опинився на межі захоплення Росією. Цього разу це відображає українські труднощі не менше, ніж російську рішучість – і готовність Кремля зазнавати приголомшливих втрат.

Четвертий сезон боїв у межах повномасштабної війни Росії проти України добігає кінця, і ситуація вздовж 1100-кілометрової лінії фронту загалом нагадує ситуацію на його початку.

Росія втратила понад 1 мільйон солдатів станом на сьогодні, з них щонайменше чверть убитими, за даними, озвученими головою Секретної розвідувальної служби Великої Британії (MI-6) Річардом Муром. Втрати України менші, але, з огляду на чисельність населення, можливо, більш обтяжливі: орієнтовно 400 тисяч загалом, з яких щонайменше 100 тисяч убитими (це висновки Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), зроблені на основі публікацій у західних медіа).



«Це війна на виснаження, – каже Тібо Фуйє, військовий експерт і заступник директора Інституту стратегічних та оборонних досліджень, французького аналітичного центру. – Вирішальним фактором є виключно здатність витримувати тиск, терпляче підточуючи потенціал противника; усе це матиме накопичувальний ефект, а не стане вирішальним ударом».

Якщо на фронті не станеться істотного перелому, падіння Куп’янська може збігтися з настанням осінніх дощів і холодної погоди; для українських сил – деморалізуючий фінальний акорд на 44-му місяці вторгнення.

Далі читайте тут

Єрмак повідомив про вивезення з окупованих територій 22 дітей і підлітків

З окупованих територій вивезли 22 дітей і підлітків, заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак 3 жовтня.

Він згадав серед них 10-річного хлопчика, якого змушували навчатися за російською програмою та «погрожували відправити на «обстеження» до Криму з вигаданим психіатричним діагнозом».

Родина 16-річного підлітка і його молодшого брата зазнавала переслідувань у селі через відмову батьків оформлювати російські паспорти й працювати у школі, контрольованій окупаційною владою.

«Також 14-річну дівчину, яку в російській школі постійно принижували за українське походження. Сьогодні всі врятовані діти у безпеці на підконтрольній території України. Вони отримують психологічну підтримку і допомогу з документами», – додав голова ОП.

Про вивезення групи дітей також повідомила громадська організація Save Ukraine.

За даними президента Володимира Зеленського, на 23 вересня завдяки ініціативі Bring Kids Back UA та пітримці партнерів 1 625 дітей, вивезених Росією, вдалося повернути до України.

За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.

Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.

ISW про промову Путіна: погрожував Європі й намагався відмовити США від продажу Tomahawk Україні

Російський лідер Володимир Путін продовжував погрожувати Європі в рамках багатогранних інформаційних зусиль Кремля, спрямованих на стримування Заходу від відповіді на ворожі дії Росії, пише американський Інститут вивчення війни. В ISW проаналізували промову Путіна на Валдайському клубі 2 жовтня.

«Путін намагається відмовити європейських членів НАТО від посилення своєї оборони і надання військової підтримки Україні, які суперечать стратегічним цілям Росії, стверджуючи, що РФ є загрозою для Європи лише доти, доки Європа чинить опір цілям Путіна», – йдеться в повідомленні.

В ISW зазначили, що риторика Путіна з’явилася на тлі прагнення Росії «посіяти розбрат і страх у Європі» за допомогою гібридних операцій, зокрема в Польщі, Німеччині та Литві.

«Валдайський клуб служив корисним інструментом у багаторічних зусиллях Кремля впливати на політику Заходу на користь Росії. Путін, ймовірно, мав на меті використати свій виступ на цьому засіданні, щоб риторика, зокрема та, що спрямована на Європу, охопила ширшу аудиторію і досягла бажаного ефекту: переконати Захід не підтримувати Україну і не захищатися від Росії», – йдеться у звіті.

Аналітики також вказують на те, що Путін намагався відмовити США від продажу ракет «Томагавк» Україні, применшуючи їхню ефективність й «опосередковано погрожуючи Сполученим Штатам».

Путін заявив, що постачання американських далекобійних ракет Tomahawk Україні призведе до «абсолютно нового рівня ескалації», зокрема у відносинах між Москвою і Вашингтоном. Путін також применшив значення цих ракет, назвавши їх «не зовсім сучасними», і зазначив, що надання цих ракет Україні «не змінить баланс сил на полі бою».

В ISW при цьому наголосили, що Україна має оперативну потребу вражати важливу військову інфраструктуру в тилу Росії.

Крім того, в Інституті вивчення війни заявили, що Путін намагається перебільшити російські досягнення в Україні, щоб підтримати хибний наратив Кремля про те, що перемога Росії в Україні є неминучою: «2 жовтня Путін заявив, що російські війська захопили дві третини Куп’янська. ISW оцінює, що станом на 2 жовтня російські війська захопили лише 14 відсотків Куп’янська, і що Путін перебільшує російські здобутки».

«Путін намагається переконати Сполучені Штати, Європу й Україну, що Росія неминуче досягне своїх воєнних цілей військовим шляхом, тому Україна повинна поступитися російським вимогам, а Захід повинен припинити свою підтримку України», – зазначили в ISW.

Напередодні Путін заявив, що Москва швидко відреагує, якщо вважатиме, що Європа її провокує, і сказав, що майже весь альянс НАТО зараз воює проти Росії через Україну. При цьому він наголосив, що процес мілітаризації Європи набирає обертів.

«ФРН, наприклад, говорить про те, що німецька армія має бути знову найпотужнішою в Європі. Ну, добре, ми уважно це слухаємо, дивимося, що мається на увазі. Думаю, ні в кого немає сумнівів, що заходи у відповідь від Росії не змусять довго чекати», – сказав Путін, наголосивши, що відповідь на загрозу «буде дуже переконливою».

«Саме відповідь. Ми самі ніколи не ініціювали військове протистояння», – додав президент Росії, армія якої вже четвертий рік продовжує повномасштабне вторгнення в Україну.

Путін також заявив, що у продовженні війни в Україні винні саме країни Європи. Він також відкинув заяви президента США Дональда Трампа про те, що Росія є «паперовим тигром», заявивши, що РФ має найбільш боєздатну армію у світі, і якщо Росія – «паперовий тигр», то й НАТО також.

«Ідіть і спробуйте розберіться з «паперовим тигром», – заявив Путін.

Президент України Володимир Зеленський на пресконференції з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен 2 жовтня у Копенгагені заявив, що Росія досягла невеликих успіхів на полі бою у 2025 році, і необхідно продовжувати тиск на неї, щоб Москва була змушена закінчити війну. «Нам необхідно посилити пакети санкцій і вдатися до інших дуже сильних інструментів щодо торгівлі нафтою, нафтопродуктами, а також максимальних санкцій», – додав Зеленський.

Росія від лютого 2022 року веде повномасштабну війну проти України. Кремль відкинув пропозиції України, США і європейських країн щодо довгострокового перемир’я, наголошуючи на необхідності усунення, як це називають російські керівники, «першопричин конфлікту». Такими причинами Москва називає нібито обмеження прав російськомовних жителів України і прагнення Києва вступити до НАТО.

СБУ: є «беззаперечні докази», що підозрюваний у справі Парубія діяв на замовлення спецслужб РФ

Служба безпеки України заявляє, що зібрала «беззаперечні докази», які свідчать про те, що підозрюваний у вбивстві народного депутата, колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія діяв на замовлення російських спецслужб. Йому повідомили ще одну підозру: в державній зраді, заявили в СБУ.

«За матеріалами справи, більше року тому фігурант, проживаючи у Львові, був завербований російськими спецслужбістами. З того часу він отримував ворожі завдання і «звітував» ворогу про їх виконання. Зокрема, він спочатку відстежував і передавав рашистам локації Сил оборони, а також намагався встановити час і напрямки руху залізничних ешелонів із пальним. Після перевірки готовності агента до виконання «складнішого» завдання, російська спецслужба доручила йому вбити Андрія Парубія і профінансувала підготовку до цього злочину», – заявили у Службі безпеки.

За даними слідства, підозрюваний відстежував розклад дня і маршрути пересування народного депутата, одночасно з цим готуючи план своєї втечі за кордон після вчинення вбивства.

«Однак, правоохоронці запобігли його виїзду і затримали фігуранта на Хмельниччині, звідки він планував нелегально виїхати з України», – нагадали в СБУ.

У Службі безпеки зазначили, що раніше вбивство Андрія Парубія кваліфікували за статтею 112 Кримінального кодексу України (посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв’язку з його державною діяльністю).

За новою підозрою за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану) фігурантові справи, який перебуває під вартою, загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

30 серпня у Львові застрелили Андрія Парубія – учасника Революції Гідності, політика, народного депутата, спікера Верховної Ради з 2016 по 2019 рік.

1 вересня силовики на Хмельниччині затримали 52-річного жителя Львова Михайла Сцельнікова. 2 вересня йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без права внесення застави.

Сцельніков перед початком засідання поспілкувався з журналістами і визнав провину у вбивстві. Мотивом своїх дій він назвав «особисту помсту українській владі». При цьому підозрюваний заявив, що інформація в ЗМІ про те, що його шантажували російські спецслужби, не відповідає дійсності, і він з ними не співпрацював. Нову підозру в справі він поки не коментував.

У СБУ раніше заявляли, що до організації вбивства Андрія Парубія «можуть бути причетні російські спецслужби».

За даними Офісу генерального прокурора, справу про вбивство розслідують за статтями про незаконне поводження зі зброєю і про посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв’язку з його державною чи громадською діяльністю.

Генштаб ЗСУ: російські війська атакували понад 30 разів на Покровському напрямку від початку дня

Від початку доби на фронті відбулося 92 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в зведенні на 16 годину.

Зокрема, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках українські військові відбили три російські атаки, ще два боєзіткнення тривають. На Південно-Слобожанському напрямку ЗСУ зупинили шість російських атак із дев’яти. Один російський штурм зафіксували на Куп’янському напрямку.

Бойові дії тривають на Лиманському, Сіверському та Торецькому напрямках.

На Краматорському напрямку від початку доби боєзіткнень не фіксували.

«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 31 спробу потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Разіне, Никанорівка, Родинське, Новоекономічне, Миролюбівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Новосергіївка та Філія. Сили оборони стримують натиск противника та зупинили вже 26 атак», – йдеться в зведенні.

Також на Новопавлівському напрямку російські загарбники 19 разів атакували в районах населених пунктів Зелений Гай, Соснівка, Вороне, Січневе, Новоіванівка та у бік Новомиколаївки, одна сутичка триває.

Сили оборони відбили чотири російські атаки на Гуляйпільському напрямку і одну – на Придніпровському.

За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.

На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.

Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.

«Різали вуха, а потім сказали: «Йди, ти здохнеш від зараження крові». Від полону до створення центру реабілітації

У Запоріжжі наприкінці серпня запрацював центр для реабілітації людей, які пережили полон. Співробітники установи планують надавати колишнім бранцям психологічну та юридичну допомогу. А заснували його люди, які теж пройшли незаконне увʼязнення і тортури.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» побував у центрі реабілітації та дізнався історії його пацієнтів і засновників, а також скільки людей вже звернулися по допомогу та як на державному рівні вирішується питання реабілітації.

«З наскоку» не вийшло: армія РФ йде на Слов'янськ і Краматорськ з іншого боку?

Російська армія просунулася біля села Шандриголове на Лиманському напрямку – про це вранці 3 жовтня повідомив проєкт DeepState. Для цього загарбникам довелося навіть форсувати невелику річку Нетріус, на одному з берегів якої лежить це село.

Звідси агресору залишається близько 5 кілометрів до села Ярова, яке розташоване неподалік від берега головної річки Донбасу Сіверського Дінця, і близько 10 кілометрів до Святогірська, який розділений цією річкою.

Звідси армія РФ може піти на Лиман – місто майже за 6 кілометрів на південь від цього нового виступу. Лиман може стати для агресора плацдармом для наступу на Слов'янсько-Краматорську агломерацію з півночі, хоча для цього йому доведеться якимось чином форсувати той самий широкий і повноводний Сіверський Донець.

Вранці 3 жовтня Генштаб ЗСУ повідомив про 13 атак російської армії на цьому напрямку – це небагато. Однак періодично відомство фіксує тут понад 20 штурмів, і фронт тут більш рухливий, ніж навколо того ж Покровська.

Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG