Новий скандал із ТЦК: що не так з методами мобілізації?
Лисак: через російські атаки постраждали 4 жителі Синельниківського району
Російські війська атакували Межівську громаду Синельниківського району безпілотниками, повідомляє голова Дніпропетровської області Сергій Лисак увечері 3 жовтня.
«Постраждали 4 чоловіки. У них мінно-вибухові травми та осколкові поранення. Їм надали необхідну допомогу», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.
У громаді також зайнялися приватний будинок і суха трава, пошкоджені господарська споруда, гараж і два мотоцикли.
Читайте також: У ДСНС повідомили, що рятувальники потрапили під повторний удар РФ на Полтавщині
Також армія РФ атакувала Нікопольський район важкою артилерією та FPV-дронами, додав Лисак:
«Дісталося райцентру, Марганецькій, Покровській та Червоногригорівській громадам. Там минулося без потерпілих. Понівечені 2 оселі місцевих, 4 господарські споруди та сонячні панелі. Зачепило також лінію електропередач. Подекуди обстеження територій триває».
За уточненими даними ОВА, внаслідок нічної атаки на Дніпро були пошкоджені ще три автомобілі.
Куп’янськ на межі – та інші фронтові негаразди ЗСУ
Українські сили у вересні 2022 року захопили погано підготовлені російські оборонні позиції, стрімко просунулись на північ, схід і південь по Харківській області, вийшли до річки Оскіл і звільнили Куп’янськ, великий залізничний вузол. Це була вершина успіху для України, яка стала не тільки свідченням української відваги, але й симптомом російського безладу.
Минуло три роки, і Куп’янськ знову опинився на межі захоплення Росією. Цього разу це відображає українські труднощі не менше, ніж російську рішучість – і готовність Кремля зазнавати приголомшливих втрат.
Четвертий сезон боїв у межах повномасштабної війни Росії проти України добігає кінця, і ситуація вздовж 1100-кілометрової лінії фронту загалом нагадує ситуацію на його початку.
Росія втратила понад 1 мільйон солдатів станом на сьогодні, з них щонайменше чверть убитими, за даними, озвученими головою Секретної розвідувальної служби Великої Британії (MI-6) Річардом Муром. Втрати України менші, але, з огляду на чисельність населення, можливо, більш обтяжливі: орієнтовно 400 тисяч загалом, з яких щонайменше 100 тисяч убитими (це висновки Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), зроблені на основі публікацій у західних медіа).
«Це війна на виснаження, – каже Тібо Фуйє, військовий експерт і заступник директора Інституту стратегічних та оборонних досліджень, французького аналітичного центру. – Вирішальним фактором є виключно здатність витримувати тиск, терпляче підточуючи потенціал противника; усе це матиме накопичувальний ефект, а не стане вирішальним ударом».
Якщо на фронті не станеться істотного перелому, падіння Куп’янська може збігтися з настанням осінніх дощів і холодної погоди; для українських сил – деморалізуючий фінальний акорд на 44-му місяці вторгнення.
Далі читайте тут
Єрмак повідомив про вивезення з окупованих територій 22 дітей і підлітків
З окупованих територій вивезли 22 дітей і підлітків, заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак 3 жовтня.
Він згадав серед них 10-річного хлопчика, якого змушували навчатися за російською програмою та «погрожували відправити на «обстеження» до Криму з вигаданим психіатричним діагнозом».
Родина 16-річного підлітка і його молодшого брата зазнавала переслідувань у селі через відмову батьків оформлювати російські паспорти й працювати у школі, контрольованій окупаційною владою.
«Також 14-річну дівчину, яку в російській школі постійно принижували за українське походження. Сьогодні всі врятовані діти у безпеці на підконтрольній території України. Вони отримують психологічну підтримку і допомогу з документами», – додав голова ОП.
Про вивезення групи дітей також повідомила громадська організація Save Ukraine.
За даними президента Володимира Зеленського, на 23 вересня завдяки ініціативі Bring Kids Back UA та пітримці партнерів 1 625 дітей, вивезених Росією, вдалося повернути до України.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.
ISW про промову Путіна: погрожував Європі й намагався відмовити США від продажу Tomahawk Україні
Російський лідер Володимир Путін продовжував погрожувати Європі в рамках багатогранних інформаційних зусиль Кремля, спрямованих на стримування Заходу від відповіді на ворожі дії Росії, пише американський Інститут вивчення війни. В ISW проаналізували промову Путіна на Валдайському клубі 2 жовтня.
«Путін намагається відмовити європейських членів НАТО від посилення своєї оборони і надання військової підтримки Україні, які суперечать стратегічним цілям Росії, стверджуючи, що РФ є загрозою для Європи лише доти, доки Європа чинить опір цілям Путіна», – йдеться в повідомленні.
В ISW зазначили, що риторика Путіна з’явилася на тлі прагнення Росії «посіяти розбрат і страх у Європі» за допомогою гібридних операцій, зокрема в Польщі, Німеччині та Литві.
«Валдайський клуб служив корисним інструментом у багаторічних зусиллях Кремля впливати на політику Заходу на користь Росії. Путін, ймовірно, мав на меті використати свій виступ на цьому засіданні, щоб риторика, зокрема та, що спрямована на Європу, охопила ширшу аудиторію і досягла бажаного ефекту: переконати Захід не підтримувати Україну і не захищатися від Росії», – йдеться у звіті.
Аналітики також вказують на те, що Путін намагався відмовити США від продажу ракет «Томагавк» Україні, применшуючи їхню ефективність й «опосередковано погрожуючи Сполученим Штатам».
Путін заявив, що постачання американських далекобійних ракет Tomahawk Україні призведе до «абсолютно нового рівня ескалації», зокрема у відносинах між Москвою і Вашингтоном. Путін також применшив значення цих ракет, назвавши їх «не зовсім сучасними», і зазначив, що надання цих ракет Україні «не змінить баланс сил на полі бою».
В ISW при цьому наголосили, що Україна має оперативну потребу вражати важливу військову інфраструктуру в тилу Росії.
Крім того, в Інституті вивчення війни заявили, що Путін намагається перебільшити російські досягнення в Україні, щоб підтримати хибний наратив Кремля про те, що перемога Росії в Україні є неминучою: «2 жовтня Путін заявив, що російські війська захопили дві третини Куп’янська. ISW оцінює, що станом на 2 жовтня російські війська захопили лише 14 відсотків Куп’янська, і що Путін перебільшує російські здобутки».
«Путін намагається переконати Сполучені Штати, Європу й Україну, що Росія неминуче досягне своїх воєнних цілей військовим шляхом, тому Україна повинна поступитися російським вимогам, а Захід повинен припинити свою підтримку України», – зазначили в ISW.
Напередодні Путін заявив, що Москва швидко відреагує, якщо вважатиме, що Європа її провокує, і сказав, що майже весь альянс НАТО зараз воює проти Росії через Україну. При цьому він наголосив, що процес мілітаризації Європи набирає обертів.
«ФРН, наприклад, говорить про те, що німецька армія має бути знову найпотужнішою в Європі. Ну, добре, ми уважно це слухаємо, дивимося, що мається на увазі. Думаю, ні в кого немає сумнівів, що заходи у відповідь від Росії не змусять довго чекати», – сказав Путін, наголосивши, що відповідь на загрозу «буде дуже переконливою».
«Саме відповідь. Ми самі ніколи не ініціювали військове протистояння», – додав президент Росії, армія якої вже четвертий рік продовжує повномасштабне вторгнення в Україну.
Путін також заявив, що у продовженні війни в Україні винні саме країни Європи. Він також відкинув заяви президента США Дональда Трампа про те, що Росія є «паперовим тигром», заявивши, що РФ має найбільш боєздатну армію у світі, і якщо Росія – «паперовий тигр», то й НАТО також.
«Ідіть і спробуйте розберіться з «паперовим тигром», – заявив Путін.
Президент України Володимир Зеленський на пресконференції з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен 2 жовтня у Копенгагені заявив, що Росія досягла невеликих успіхів на полі бою у 2025 році, і необхідно продовжувати тиск на неї, щоб Москва була змушена закінчити війну. «Нам необхідно посилити пакети санкцій і вдатися до інших дуже сильних інструментів щодо торгівлі нафтою, нафтопродуктами, а також максимальних санкцій», – додав Зеленський.
Росія від лютого 2022 року веде повномасштабну війну проти України. Кремль відкинув пропозиції України, США і європейських країн щодо довгострокового перемир’я, наголошуючи на необхідності усунення, як це називають російські керівники, «першопричин конфлікту». Такими причинами Москва називає нібито обмеження прав російськомовних жителів України і прагнення Києва вступити до НАТО.
СБУ: є «беззаперечні докази», що підозрюваний у справі Парубія діяв на замовлення спецслужб РФ
Служба безпеки України заявляє, що зібрала «беззаперечні докази», які свідчать про те, що підозрюваний у вбивстві народного депутата, колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія діяв на замовлення російських спецслужб. Йому повідомили ще одну підозру: в державній зраді, заявили в СБУ.
«За матеріалами справи, більше року тому фігурант, проживаючи у Львові, був завербований російськими спецслужбістами. З того часу він отримував ворожі завдання і «звітував» ворогу про їх виконання. Зокрема, він спочатку відстежував і передавав рашистам локації Сил оборони, а також намагався встановити час і напрямки руху залізничних ешелонів із пальним. Після перевірки готовності агента до виконання «складнішого» завдання, російська спецслужба доручила йому вбити Андрія Парубія і профінансувала підготовку до цього злочину», – заявили у Службі безпеки.
За даними слідства, підозрюваний відстежував розклад дня і маршрути пересування народного депутата, одночасно з цим готуючи план своєї втечі за кордон після вчинення вбивства.
«Однак, правоохоронці запобігли його виїзду і затримали фігуранта на Хмельниччині, звідки він планував нелегально виїхати з України», – нагадали в СБУ.
У Службі безпеки зазначили, що раніше вбивство Андрія Парубія кваліфікували за статтею 112 Кримінального кодексу України (посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв’язку з його державною діяльністю).
За новою підозрою за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану) фігурантові справи, який перебуває під вартою, загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
30 серпня у Львові застрелили Андрія Парубія – учасника Революції Гідності, політика, народного депутата, спікера Верховної Ради з 2016 по 2019 рік.
1 вересня силовики на Хмельниччині затримали 52-річного жителя Львова Михайла Сцельнікова. 2 вересня йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без права внесення застави.
Сцельніков перед початком засідання поспілкувався з журналістами і визнав провину у вбивстві. Мотивом своїх дій він назвав «особисту помсту українській владі». При цьому підозрюваний заявив, що інформація в ЗМІ про те, що його шантажували російські спецслужби, не відповідає дійсності, і він з ними не співпрацював. Нову підозру в справі він поки не коментував.
У СБУ раніше заявляли, що до організації вбивства Андрія Парубія «можуть бути причетні російські спецслужби».
За даними Офісу генерального прокурора, справу про вбивство розслідують за статтями про незаконне поводження зі зброєю і про посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв’язку з його державною чи громадською діяльністю.
Генштаб ЗСУ: російські війська атакували понад 30 разів на Покровському напрямку від початку дня
Від початку доби на фронті відбулося 92 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в зведенні на 16 годину.
Зокрема, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках українські військові відбили три російські атаки, ще два боєзіткнення тривають. На Південно-Слобожанському напрямку ЗСУ зупинили шість російських атак із дев’яти. Один російський штурм зафіксували на Куп’янському напрямку.
Бойові дії тривають на Лиманському, Сіверському та Торецькому напрямках.
На Краматорському напрямку від початку доби боєзіткнень не фіксували.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 31 спробу потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Разіне, Никанорівка, Родинське, Новоекономічне, Миролюбівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Новосергіївка та Філія. Сили оборони стримують натиск противника та зупинили вже 26 атак», – йдеться в зведенні.
Також на Новопавлівському напрямку російські загарбники 19 разів атакували в районах населених пунктів Зелений Гай, Соснівка, Вороне, Січневе, Новоіванівка та у бік Новомиколаївки, одна сутичка триває.
Сили оборони відбили чотири російські атаки на Гуляйпільському напрямку і одну – на Придніпровському.
За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
«Різали вуха, а потім сказали: «Йди, ти здохнеш від зараження крові». Від полону до створення центру реабілітації
У Запоріжжі наприкінці серпня запрацював центр для реабілітації людей, які пережили полон. Співробітники установи планують надавати колишнім бранцям психологічну та юридичну допомогу. А заснували його люди, які теж пройшли незаконне увʼязнення і тортури.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» побував у центрі реабілітації та дізнався історії його пацієнтів і засновників, а також скільки людей вже звернулися по допомогу та як на державному рівні вирішується питання реабілітації.
«З наскоку» не вийшло: армія РФ йде на Слов'янськ і Краматорськ з іншого боку?
Російська армія просунулася біля села Шандриголове на Лиманському напрямку – про це вранці 3 жовтня повідомив проєкт DeepState. Для цього загарбникам довелося навіть форсувати невелику річку Нетріус, на одному з берегів якої лежить це село.
Звідси агресору залишається близько 5 кілометрів до села Ярова, яке розташоване неподалік від берега головної річки Донбасу Сіверського Дінця, і близько 10 кілометрів до Святогірська, який розділений цією річкою.
Звідси армія РФ може піти на Лиман – місто майже за 6 кілометрів на південь від цього нового виступу. Лиман може стати для агресора плацдармом для наступу на Слов'янсько-Краматорську агломерацію з півночі, хоча для цього йому доведеться якимось чином форсувати той самий широкий і повноводний Сіверський Донець.
Вранці 3 жовтня Генштаб ЗСУ повідомив про 13 атак російської армії на цьому напрямку – це небагато. Однак періодично відомство фіксує тут понад 20 штурмів, і фронт тут більш рухливий, ніж навколо того ж Покровська.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Речник МЗС України заперечив зупинку військової допомоги через шатдаун у США
Зупинка роботи американського уряду через відсутність консенсусу щодо бюджету не позначилася на військовій допомозі Україні, заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий 3 жовтня.
Таким чином він прокоментував публікацію в The Telegraph про побоювання щодо зупинки допомоги.
«Неправда. Переговори щодо дронової угоди між Україною і США тривають, як було заплановано, і постачання продовжують надходити», – заявив представник МЗС.
Стаття була присвячена ймовірним побоюванням в Україні щодо затримок військової допомоги зі США через шатдаун. The Telegraph, зокрема, цитує неназваного посадовця українського уряду, який висловив занепокоєння щодо долі подальших поставок зброї:
«Усі майбутні проєкти трохи постраждали, оскільки люди з Пентагону, Державного департаменту та Білого дому не зустрічаються, і ми втрачаємо час через цей шатдаун».
Джерело додало, що українські делегації, які мали приїхати до США найближчими тижнями, «зараз переглядають свої плани».
Білий дім увечері 30 вересня офіційно оголосив про неминуче припинення роботи американського уряду після того, як Сенат не ухвалив запропонований Республіканською партією законопроєкт про витрати, який тимчасово, до 21 листопада, мав забезпечити фінансування федеральних агентств.
Шатдаун, тобто тимчасове припинення роботи федерального уряду США, офіційно стартував о сьомій ранку за Києвом, коли у Вашингтоні настала північ 1 жовтня.
Через російські обстріли постраждали п’ятеро жителів Херсонської громади
Російська армія атакувала селище Зеленівку в Херсонській міській громаді, повідомляє міська військова адміністрація 3 жовтня.
За повідомленням, під обстріл потрапили житлові квартали, пошкоджені близько 10 приватних будинків, сільгосптехніка та комунікації, згорів автомобіль.
Згодом стало відомо про трьох постраждалих у селищі:
«Чоловіки 45, 66 і 68 років дістали контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми. Медики їм надали допомогу на місці. В момент атаки росіян усі потерпілі були на вулиці».
Згодом МВА повідомила про російський обстріл Корабельного району Херсона. 35-річний чоловік і жінка 44 років дістали контузії і мінно-вибухові травми.
«Потерпілі самі звернулися до медиків по допомогу. Лікуватимуться далі амбулаторно», – додає місцева влада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Нафтогаз» повідомляє «критичні руйнування» через удар РФ по своїх газовидобувних активах
Російські війська завдали «найбільшого масованого удару» по газовидобувних активах групи «Нафтогаз» від початку повномасштабної війни, повідомляє пресслужба компанії 3 жовтня.
«По потужностях на Харківщині та Полтавщині випустили 35 ракет, зокрема суттєва кількість з них – балістичні, і 60 дронів. Частину вдалося збити. На жаль, не всі», – йдеться в повідомленні.
Голова правління «Нафтогазу» Сергій Корецький назвав удари цілеспрямованим терором проти цивільних обʼєктів, які забезпечують видобуток та підготовку газу, що «використовуються для забезпечення нормального життя людей»:
«Жодного воєнного сенсу. Черговий прояв російської підлості, націлений виключно на те, щоб зірвати опалювальний сезон і позбавити нас можливості опалювати будинки українців взимку. Внаслідок цієї атаки, значна частина наших обʼєктів пошкоджена. Частина руйнувань – критичні».
Компанія додає, що на місці влучань працюють фахівці «Нафтогазу», Державної служби з надзвичайних ситуацій та інші аварійні служби, триває ліквідація наслідків удару.
«Працюємо з партнерами України, щоб реагування на цей удар та його вплив на загальну ситуацію було оперативним та достатнім. Терор ніде не має досягати своєї мети», – додав Корецький.
Голова Полтавщини Володимир Когут вранці повідомив, що вночі проти 3 жовтня російські військові атакували, зокрема, обʼєкти енергетичної інфраструктури Полтавщини.
Удару по нафтовому підприємству в російському Орську завдали дрони СБУ – джерело
Далекобійні дрони Служби безпеки України уразили нафтопровідний завод «Орськнафтооргсинтез» у Орську 3 жовтня – про це Радіо Свобода повідомило джерело в спецслужбі.
За його даними, ударні далекобійні безпілотники центрального спеціального ордеру «А» СБУ вразили ціль у Орську, на відстані 1400 кілометрів від України.
«Бавовна» палала на нафтопереробному заводі «Орськнафтооргсинтез» в Оренбурзькій області РФ. На цьому НПЗ працюють чотири установки первинної переробки нафти, його потужність – 6,6 млн тонн нафти на рік. Завод випускає близько 30 видів різної продукції: автобензини, дизельне паливо, масла, авіакеросин, бітум, мазут».
За даними джерела, на заводі оголосили евакуацію, а місцева влада Орська закликала не піддаватися паніці.
«СБУ продовжує завдавати серйозних збитків російській економіці, відпрацьовуючи по об’єктах нафтогазової промисловості РФ. Зменшення нафтодоларових надходжень до бюджету напряму впливає на здатність агресора продовжувати війну проти України. Майже 40% потужностей російських НПЗ вже простоюють. Працюватимемо й надалі над тим, щоб збільшити цю цифру», – заявив співрозмовник Радіо Свобода.
Раніше стало відомо, що місто Орськ, розташоване в Оренбурзькій області Росії на кордоні з Казахстаном, зазнало атаки дронів. За даними українського телеграм-каналу Exilenova+, ціллю удару було підприємство «Орськнафтооргсинтез», його проєктна потужність з переробки нафти становить близько 6,6 мільйона тонн на рік.
Львівський суд залишив під вартою адвокатку Світлану Новицьку, яку звинувачують у держзраді
Галицький суд Львова продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою адвокатці Світлані Новицькій, яку підозрюють у державній зраді, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання в СІЗО на 60 діб. Наступне засідання відбудеться 16 жовтня.
Новицьку заарештували в лютому 2024 року. За даними слідства, з 2017 року вона брала активну участь у програмах в російських і проросійських медіа, де заявляла, що Україна перебуває під іноземним управлінням, метою Майдану нібито був розвал країни, а в Україні триває громадянська війна. Адвокатка, як стверджує слідство, заявляла, що при владі в Україні неонацисти та фашисти, що українська мова, мовляв, штучно вигадана.
В коментарі Радіо Свобода Світлана Новицька сьогодні відкинула звинувачення в участі в російських медіа, назвавши це фейком.
Її звинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу України:
- державна зрада
- порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками
- виготовлення та поширення комуністичної символіки та пропаганда комуністичного та національно-соціалістичного тоталітарних режимів
Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна в разі обвинувального вироку.
Адвокатка Новицька захищала в суді блогера Руслана Коцабу, якого в 2015 році арештовували і обвинувачували у державній зраді, і також інших проросійських активістів із такими ж звинуваченнями.
ЗМІ: над військовою базою в Бельгії помітили дрони, військові почали розслідування
Над військовою базою в бельгійському Ельзенборні на початку доби 3 жовтня зафіксували проліт 15 дронів, повідомляє місцеве видання VRT.
За даними журналістів, канцелярія мінстра оборони Бельгії Тео Франкена підтвердила інцидент.
Безпілотники помітили над базою, яка розташована в кількох кілометрах від кордону з Німеччиною. Видання Brussels Signal зазначає, що поліція поблизу німецького Дюрена помітила дрони, коли вони залітали в повітряний простір країни з боку Бельгії.
Площа бази становить 28 квадратних кілометрів і включає зону для стрілецьких навчань. Дрони виявили випадково під час тестування обладнання для спостереження.
Бельгійське військове командування почало розслідування, додає VRT.
Радіо Свобода звернулося із запитом до пресслужби Міністерства оборони Бельгії. Там наразі повідомили, що бачили повідомлення в медіа і перевіряють їхню правдивість.
У Німеччині аеропорт Мюнхена вночі 3 жовтня зупиняв роботу через виявлення невідомих дронів.
Дрони атакували російський НПЗ на кордоні з Казахстаном
Розташоване більш як за півтори тисячі кілометрів від контрольованої українським урядом території місто Орськ, розташоване в Оренбурзькій області Росії на кордоні з Казахстаном, зазнало атаки дронів.
За повідомленням українського телеграм-каналу Exilenova+, ціллю удару було підприємство «Орськнафтооргсинтез», його проєктна потужність з переробки нафти становить близько 6,6 мільйона тонн на рік. Підприємство випускає бензини, дизельне паливо, авіаційний керосин, мазут, бітум та мастила.
Мер Орська Артем Воробйов об 11:27 за Києвом у телеграмі написав, що в місті працюють сили міністерства оборони. Він також попросив жителів не виходити на вулицю та не підходити до вікон.
Атаку безпілотниками «одного з промислових об’єктів» підтвердив і губернатор Оренбурзької області Євген Солнцев.
«Постраждалих серед населення нема. Технологічні процеси для підприємства не порушені. На місці працюють екстрені служби», – твердить очільник області.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
МВА: через російський обстріл Херсона постраждала жінка
Російські війська обстріляли Херсон вранці 3 жовтня, повідомляє міська військова адміністрація.
Внаслідок атаки в Корабельному районі постраждала 56-річна херсонка, вона звернулася до медиків. За даними МВА, в неї – мінно-вибухова травма та перелом правої руки.
«Потерпілій надано усю необхідну допомогу. Далі лікування амбулаторне», – йдеться в повідомленні.
За даними обласної влади, внаслідок російських обстрілів напередодні поранень зазнали п’ятеро жителів Херсонщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Шанс на життя, хоч і маленький». Як волонтери вивозять людей із околиць Куп’янська
Російська армія наступає на Куп’янськ Харківської області. За даними українського аналітичного порталу DeepState, російські військові зайняли кілька північних районів міста. Українські військові борються з диверсійними групами.
У Куп’янську залишаються до тисячі місцевих жителів. Евакуацію вже зупинили, місто закрили на в’їзд і виїзд. Але з околиць волонтери ще можуть забрати тих, хто виходить із Куп’янська пішки.
Це бачили журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Щонайменше 60 російських строковиків загинули на Курщині під час наступу ЗСУ – ЗМІ
Улітку та восени 2024 року загинули як щонайменше 60 російських строковиків під час наступу ЗСУ в Курській області, пише видання «Важные истории» з посиланням на повідомлення ЗМІ, публікації родичів у соцмережах та реєстр спадкових справ.
Майже половина із них загинула впродовж перших семи днів після початку наступу ЗСУ 6 серпня 2024 року. За вересень, за підрахунками видання, загинули ще щонайменше 20 строковиків.
Середній вік загиблих у цій групі – близько 20 років. Загинули призовники з 34 російських регіонів, у тому числі по п’ять – із Краснодарського та Красноярського країв, чотири – з Алтайського краю, по троє – з Ямало-Ненецького автономного округу, Комі, Бурятії та Дагестану.
За даними видання «Важные истории», ще понад 60 строковиків можуть вважатися зниклими безвісти в Курській області.
На початку серпня 2024 року російська служба Бі-Бі-Сі писала, що з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну загинули щонайменше 159 російських солдатів-строковиків. Журналісти зазначали, що реальна кількість загиблих строковиків «напевно вища», ніж вони змогли встановити за відкритими даними.
У ДСНС повідомили, що рятувальники потрапили під повторний удар РФ на Полтавщині
Під час комбінованої повітряної атаки сил РФ на Полтавщині 3 жовтня потрапили під повторний удар рятувальники, інформує Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Рятувальники ДСНС потрапили під повторний ракетний удар під час ліквідації наслідків обстрілу. Пошкоджений пожежний автомобіль. На щастя, надзвичайники не постраждали», – йдеться в повідомленні ДСНС.
Фахівці вказують, що загалом через влучання та уламки на Полтавщині пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури, промислові підприємства та приватні домогосподарства.
«У кількох громадах вибиті вікна, пошкоджені покрівлі та лінії електропередач. Понад 140 рятувальників та більше ніж 40 одиниць техніки були задіяні на місцях ударів. Усі пожежі ліквідовані», – йдеться в повідомленні.
Раніше 3 жовтня про удар по енергетиці написав голова Полтавської ОВА Володимир Когут.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.