Речник МЗС України заперечив зупинку військової допомоги через шатдаун у США
Зупинка роботи американського уряду через відсутність консенсусу щодо бюджету не позначилася на військовій допомозі Україні, заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий 3 жовтня.
Таким чином він прокоментував публікацію в The Telegraph про побоювання щодо зупинки допомоги.
«Неправда. Переговори щодо дронової угоди між Україною і США тривають, як було заплановано, і постачання продовжують надходити», – заявив представник МЗС.
Стаття була присвячена ймовірним побоюванням в Україні щодо затримок військової допомоги зі США через шатдаун. The Telegraph, зокрема, цитує неназваного посадовця українського уряду, який висловив занепокоєння щодо долі подальших поставок зброї:
«Усі майбутні проєкти трохи постраждали, оскільки люди з Пентагону, Державного департаменту та Білого дому не зустрічаються, і ми втрачаємо час через цей шатдаун».
Джерело додало, що українські делегації, які мали приїхати до США найближчими тижнями, «зараз переглядають свої плани».
Білий дім увечері 30 вересня офіційно оголосив про неминуче припинення роботи американського уряду після того, як Сенат не ухвалив запропонований Республіканською партією законопроєкт про витрати, який тимчасово, до 21 листопада, мав забезпечити фінансування федеральних агентств.
Шатдаун, тобто тимчасове припинення роботи федерального уряду США, офіційно стартував о сьомій ранку за Києвом, коли у Вашингтоні настала північ 1 жовтня.
Через російські обстріли постраждали п’ятеро жителів Херсонської громади
Російська армія атакувала селище Зеленівку в Херсонській міській громаді, повідомляє міська військова адміністрація 3 жовтня.
За повідомленням, під обстріл потрапили житлові квартали, пошкоджені близько 10 приватних будинків, сільгосптехніка та комунікації, згорів автомобіль.
Згодом стало відомо про трьох постраждалих у селищі:
«Чоловіки 45, 66 і 68 років дістали контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми. Медики їм надали допомогу на місці. В момент атаки росіян усі потерпілі були на вулиці».
Згодом МВА повідомила про російський обстріл Корабельного району Херсона. 35-річний чоловік і жінка 44 років дістали контузії і мінно-вибухові травми.
«Потерпілі самі звернулися до медиків по допомогу. Лікуватимуться далі амбулаторно», – додає місцева влада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Нафтогаз» повідомляє «критичні руйнування» через удар РФ по своїх газовидобувних активах
Російські війська завдали «найбільшого масованого удару» по газовидобувних активах групи «Нафтогаз» від початку повномасштабної війни, повідомляє пресслужба компанії 3 жовтня.
«По потужностях на Харківщині та Полтавщині випустили 35 ракет, зокрема суттєва кількість з них – балістичні, і 60 дронів. Частину вдалося збити. На жаль, не всі», – йдеться в повідомленні.
Голова правління «Нафтогазу» Сергій Корецький назвав удари цілеспрямованим терором проти цивільних обʼєктів, які забезпечують видобуток та підготовку газу, що «використовуються для забезпечення нормального життя людей»:
«Жодного воєнного сенсу. Черговий прояв російської підлості, націлений виключно на те, щоб зірвати опалювальний сезон і позбавити нас можливості опалювати будинки українців взимку. Внаслідок цієї атаки, значна частина наших обʼєктів пошкоджена. Частина руйнувань – критичні».
Компанія додає, що на місці влучань працюють фахівці «Нафтогазу», Державної служби з надзвичайних ситуацій та інші аварійні служби, триває ліквідація наслідків удару.
«Працюємо з партнерами України, щоб реагування на цей удар та його вплив на загальну ситуацію було оперативним та достатнім. Терор ніде не має досягати своєї мети», – додав Корецький.
Голова Полтавщини Володимир Когут вранці повідомив, що вночі проти 3 жовтня російські військові атакували, зокрема, обʼєкти енергетичної інфраструктури Полтавщини.
Удару по нафтовому підприємству в російському Орську завдали дрони СБУ – джерело
Далекобійні дрони Служби безпеки України уразили нафтопровідний завод «Орськнафтооргсинтез» у Орську 3 жовтня – про це Радіо Свобода повідомило джерело в спецслужбі.
За його даними, ударні далекобійні безпілотники центрального спеціального ордеру «А» СБУ вразили ціль у Орську, на відстані 1400 кілометрів від України.
«Бавовна» палала на нафтопереробному заводі «Орськнафтооргсинтез» в Оренбурзькій області РФ. На цьому НПЗ працюють чотири установки первинної переробки нафти, його потужність – 6,6 млн тонн нафти на рік. Завод випускає близько 30 видів різної продукції: автобензини, дизельне паливо, масла, авіакеросин, бітум, мазут».
За даними джерела, на заводі оголосили евакуацію, а місцева влада Орська закликала не піддаватися паніці.
«СБУ продовжує завдавати серйозних збитків російській економіці, відпрацьовуючи по об’єктах нафтогазової промисловості РФ. Зменшення нафтодоларових надходжень до бюджету напряму впливає на здатність агресора продовжувати війну проти України. Майже 40% потужностей російських НПЗ вже простоюють. Працюватимемо й надалі над тим, щоб збільшити цю цифру», – заявив співрозмовник Радіо Свобода.
Раніше стало відомо, що місто Орськ, розташоване в Оренбурзькій області Росії на кордоні з Казахстаном, зазнало атаки дронів. За даними українського телеграм-каналу Exilenova+, ціллю удару було підприємство «Орськнафтооргсинтез», його проєктна потужність з переробки нафти становить близько 6,6 мільйона тонн на рік.
Львівський суд залишив під вартою адвокатку Світлану Новицьку, яку звинувачують у держзраді
Галицький суд Львова продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою адвокатці Світлані Новицькій, яку підозрюють у державній зраді, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання в СІЗО на 60 діб. Наступне засідання відбудеться 16 жовтня.
Новицьку заарештували в лютому 2024 року. За даними слідства, з 2017 року вона брала активну участь у програмах в російських і проросійських медіа, де заявляла, що Україна перебуває під іноземним управлінням, метою Майдану нібито був розвал країни, а в Україні триває громадянська війна. Адвокатка, як стверджує слідство, заявляла, що при владі в Україні неонацисти та фашисти, що українська мова, мовляв, штучно вигадана.
В коментарі Радіо Свобода Світлана Новицька сьогодні відкинула звинувачення в участі в російських медіа, назвавши це фейком.
Її звинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу України:
- державна зрада
- порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками
- виготовлення та поширення комуністичної символіки та пропаганда комуністичного та національно-соціалістичного тоталітарних режимів
Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна в разі обвинувального вироку.
Адвокатка Новицька захищала в суді блогера Руслана Коцабу, якого в 2015 році арештовували і обвинувачували у державній зраді, і також інших проросійських активістів із такими ж звинуваченнями.
ЗМІ: над військовою базою в Бельгії помітили дрони, військові почали розслідування
Над військовою базою в бельгійському Ельзенборні на початку доби 3 жовтня зафіксували проліт 15 дронів, повідомляє місцеве видання VRT.
За даними журналістів, канцелярія мінстра оборони Бельгії Тео Франкена підтвердила інцидент.
Безпілотники помітили над базою, яка розташована в кількох кілометрах від кордону з Німеччиною. Видання Brussels Signal зазначає, що поліція поблизу німецького Дюрена помітила дрони, коли вони залітали в повітряний простір країни з боку Бельгії.
Площа бази становить 28 квадратних кілометрів і включає зону для стрілецьких навчань. Дрони виявили випадково під час тестування обладнання для спостереження.
Бельгійське військове командування почало розслідування, додає VRT.
Радіо Свобода звернулося із запитом до пресслужби Міністерства оборони Бельгії. Там наразі повідомили, що бачили повідомлення в медіа і перевіряють їхню правдивість.
У Німеччині аеропорт Мюнхена вночі 3 жовтня зупиняв роботу через виявлення невідомих дронів.
Дрони атакували російський НПЗ на кордоні з Казахстаном
Розташоване більш як за півтори тисячі кілометрів від контрольованої українським урядом території місто Орськ, розташоване в Оренбурзькій області Росії на кордоні з Казахстаном, зазнало атаки дронів.
За повідомленням українського телеграм-каналу Exilenova+, ціллю удару було підприємство «Орськнафтооргсинтез», його проєктна потужність з переробки нафти становить близько 6,6 мільйона тонн на рік. Підприємство випускає бензини, дизельне паливо, авіаційний керосин, мазут, бітум та мастила.
Мер Орська Артем Воробйов об 11:27 за Києвом у телеграмі написав, що в місті працюють сили міністерства оборони. Він також попросив жителів не виходити на вулицю та не підходити до вікон.
Атаку безпілотниками «одного з промислових об’єктів» підтвердив і губернатор Оренбурзької області Євген Солнцев.
«Постраждалих серед населення нема. Технологічні процеси для підприємства не порушені. На місці працюють екстрені служби», – твердить очільник області.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
МВА: через російський обстріл Херсона постраждала жінка
Російські війська обстріляли Херсон вранці 3 жовтня, повідомляє міська військова адміністрація.
Внаслідок атаки в Корабельному районі постраждала 56-річна херсонка, вона звернулася до медиків. За даними МВА, в неї – мінно-вибухова травма та перелом правої руки.
«Потерпілій надано усю необхідну допомогу. Далі лікування амбулаторне», – йдеться в повідомленні.
За даними обласної влади, внаслідок російських обстрілів напередодні поранень зазнали п’ятеро жителів Херсонщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Шанс на життя, хоч і маленький». Як волонтери вивозять людей із околиць Куп’янська
Російська армія наступає на Куп’янськ Харківської області. За даними українського аналітичного порталу DeepState, російські військові зайняли кілька північних районів міста. Українські військові борються з диверсійними групами.
У Куп’янську залишаються до тисячі місцевих жителів. Евакуацію вже зупинили, місто закрили на в’їзд і виїзд. Але з околиць волонтери ще можуть забрати тих, хто виходить із Куп’янська пішки.
Це бачили журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Щонайменше 60 російських строковиків загинули на Курщині під час наступу ЗСУ – ЗМІ
Улітку та восени 2024 року загинули як щонайменше 60 російських строковиків під час наступу ЗСУ в Курській області, пише видання «Важные истории» з посиланням на повідомлення ЗМІ, публікації родичів у соцмережах та реєстр спадкових справ.
Майже половина із них загинула впродовж перших семи днів після початку наступу ЗСУ 6 серпня 2024 року. За вересень, за підрахунками видання, загинули ще щонайменше 20 строковиків.
Середній вік загиблих у цій групі – близько 20 років. Загинули призовники з 34 російських регіонів, у тому числі по п’ять – із Краснодарського та Красноярського країв, чотири – з Алтайського краю, по троє – з Ямало-Ненецького автономного округу, Комі, Бурятії та Дагестану.
За даними видання «Важные истории», ще понад 60 строковиків можуть вважатися зниклими безвісти в Курській області.
На початку серпня 2024 року російська служба Бі-Бі-Сі писала, що з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну загинули щонайменше 159 російських солдатів-строковиків. Журналісти зазначали, що реальна кількість загиблих строковиків «напевно вища», ніж вони змогли встановити за відкритими даними.
У ДСНС повідомили, що рятувальники потрапили під повторний удар РФ на Полтавщині
Під час комбінованої повітряної атаки сил РФ на Полтавщині 3 жовтня потрапили під повторний удар рятувальники, інформує Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Рятувальники ДСНС потрапили під повторний ракетний удар під час ліквідації наслідків обстрілу. Пошкоджений пожежний автомобіль. На щастя, надзвичайники не постраждали», – йдеться в повідомленні ДСНС.
Фахівці вказують, що загалом через влучання та уламки на Полтавщині пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури, промислові підприємства та приватні домогосподарства.
«У кількох громадах вибиті вікна, пошкоджені покрівлі та лінії електропередач. Понад 140 рятувальників та більше ніж 40 одиниць техніки були задіяні на місцях ударів. Усі пожежі ліквідовані», – йдеться в повідомленні.
Раніше 3 жовтня про удар по енергетиці написав голова Полтавської ОВА Володимир Когут.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Томагавки» від Трампа, стаття Залужного, фронт. Інтерв’ю з Миколою Бєлєсковим
Колишній головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний у статті «Дзеркалу тижня» назвав теперішній стан війни «позиційним глухим кутом».
- Що це означає?
- Які загрози несе?
- Яка стратегія України перед наступом Росії: що може переломити ситуацію?
- Чи отримає Україна «Томагавки» і що саме вони можуть змінити?
- Якими ракетами і куди має вдарити Україна для стримування Росії?
- Росія може перемогти?
- Що означає «стратегія дикобраза» для України?
- Переговорний процес – у глухому куті?
- Президент України Володимир Зеленський готовий до угоди?
- А російський керманич Володимир Путін?
- Куди веде війна дзеркальними технологіями?
- Фронт і тил: які перспективи «тисяч дронів»?
Розмова із Миколою Бєлєсковим, старшим аналітиком Центру ініціатив «Повернись живим», головним консультантом Національного інституту стратегічних досліджень.
Сили РФ атакували Україну 35 ракетами та 381 дроном – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 3 жовтня російські військові завдали комбінованого удару по території України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного та наземного базування, загалом використавши 416 засобів повітряного нападу, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
За цими даними, сили РФ застосували:
– 381 ударний БпЛА типу Shahed, «Гербера» (безпілотники інших типів) із шести напрямків у Росії;
– сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23;
– 21 крилату ракету «Іскандер-К»;
– сім керованих авіаційних ракет Х-59/69.
«Основний напрямок удару – об’єкти критичної інфраструктури (енергетичного сектора) в Харківській та Полтавській областях. Також унаслідок нічної атаки постраждали Сумська, Дніпропетровська, Одеська та Київська області. За попередніми даними, станом на 10:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 320 повітряних цілей: 303 ворожі БпЛА; 12 крилатих ракет Іскандер-К; п’ять керованих авіаційних ракет Х-59/69», – ідеться в повідомленні.
Попри роботу ППО, зафіксовано влучання 18 ракет та 78 ударних БпЛА на 15 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на шести локаціях, додали в Повітряних силах ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Запорізькому районі через удари РФ поранені двоє цивільних – Федоров
Російські військові чотирма фугасними авіабомбами та FPV-дронами атакували Комишуваську та Кушугумську громади в Запорізькому районі, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«50-річна жінка та 29-річний чоловік зазнали поранень унаслідок ворожої атаки на Запорізький район. Вибуховою хвилею та уламками зруйновано гараж, сталася пожежа – згоріла вщент автівка. Лікарі надають усю необхідну допомогу постраждалим», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У чотирьох областях унаслідок ударів РФ загинула одна людина, постраждали щонайменше 15 – дані ОВА
Упродовж доби 2 жовтня в чотирьох прифронтових областях України загинула одна людина, ще півтора десятка постраждали, повідомляють обласні військові адміністрації.
Унаслідок російського удару є загиблий у Костянтинівці, ще четверо людей на Донеччині дістали поранення, повідомив голова ОВА Вадим Філашкін.
П’ятеро людей були поранені на Херсонщині, вказав голова ОВА Олександр Прокудін.
«Російські військові били по критичній та соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили дві багатоповерхівки та 11 приватних будинків», – написав чиновник.
На Харківщині зазнали ударів 10 населених пунктів, інформує голова ОВА Олег Синєгубов.
«У місті Харків постраждав 48-річний чоловік; у селі Новоселівка Нововодолазької громади постраждав 41-річний чоловік. Також по медичну допомогу звернувся 70-річний чоловік, який постраждав унаслідок обстрілу міста Куп’янськ 24 вересня», – написав Синєгубов.
На Сумщині зафіксовані пошкодження в п’яти громадах, розповів голова ОВА Олег Григоров.
«Восьмирічна дитина та двоє дорослих постраждали внаслідок ворожої атаки в Андріяшівській громаді. Медики надали допомогу дівчинці на місці, госпіталізація не знадобилася. Також до лікарів звернулися дві жінки з гострою стресовою реакцією. Їм надали необхідну допомогу на місці», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Новий прем'єр Чехії скасує снарядну ініціативу?
Андрей Бабіш є фаворитом на посаду наступного прем'єра Чехії. Що це означає для України?
Сам Бабіш запевняє, що за його прем'єрства у 2017-2021 роках Чехія стала другим найбільшим ворогом Росії після США. Але нині спостерігачі занепокоєні, що новий прихід Бабіша до влади може призвести до сповільнення допомоги Україні.
Сили РФ обстріляли енергетичну інфраструктуру Полтавщини – ОВА
Російські військові здійснили вночі 3 жовтня комбіновану атаку Полтавщини із застосуванням ракет та дронів, повідомив голова ОВА Володимир Когут.
«Відбулися влучання та падіння уламків на різних локаціях. Постраждали обʼєкти енергетичної інфраструктури. У Полтавській громаді уламками пошкоджено приватне домоволодіння. На щастя, у всіх випадках обійшлося без постраждалих», – написав Когут.
Упродовж ночі моніторингові канали повідомляли про удари безпілотників і пуски по Полтавщині крилатих ракет наземного базування «Іскандер».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повернення на полігон. Як єдиний опікун прикутого до ліжка батька «наївно думав, що його зрозуміють»
Військова частина з розумінням поставилась до ситуації 44-річного мобілізованого Володимира Маліцького з Золочівського району Львівської області, який є єдиним опікуном прикутого до ліжка батька. Чоловіка відпустили додому на 10 днів впорядкувати документи в золочівський Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Якщо процес звільнення чоловіка з війська затягнеться, то хто опікуватиметься його 82-річним татом з інвалідністю?
ЄСПЛ відхилив низку скарг проти України, поданих московськими адвокатами з розслідування «Схем»
Європейський суд із прав людини відхилив низку скарг, які подали російські юристи від імені жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей, які звинувачують українську державу і ЗСУ в обстрілах їхніх населених пунктів і руйнуванні житла у період з 2015-го по 2020-й роки. ЄСПЛ опублікував це рішення Палати суддів 2 жовтня.
Раніше у розслідуванні «Схеми» (Радіо Свобода) розповіли, як адвокати з РФ й окупованих територій сплановано подають тисячі заяв до Європейського суду від імені жителів окремих районів Донбасу, окупованих Росією з 2014 року, ймовірно, з метою дискредитації – адже через це Україна штучно опинилася у трійці країн, в яких масово скаржаться до ЄСПЛ на порушення прав людини.
Ця кампанія також може мати на меті перевантаження самого ЄСПЛ і його дискредитації як інституції, вважають опитані «Схемами» юристи. Вони також очікують, що у подальшому рішення Палати суддів стане прецедентом для Європейського суду під час розгляду решти аналогічних скарг.
Палата суддів ухвалила рішення у справі під назвою «Ряшенцева та інші проти України» – у ній об’єднали чотири схожі за змістом заяви, подані загалом від імені 11 громадян України, які скаржилися на обстріли ЗСУ, через що начебто одна з їхніх родичок зазнала поранення, і було зруйноване житло у Донецьку, Горлівці на Донеччині й Золотому-5 на Луганщині.
У цих скаргах їхні інтереси представляли російські адвокати з однієї фірми-партнера російського Мін’юсту, про яких розповідали «Схеми». На це у своєму рішенні звернув увагу ЄСПЛ, зазначивши, що заявники не звернулися в першу чергу до українського правосуддя.
«Заявники не пояснили і не навели інших аргументів щодо того, чи робили вони спроби уповноважити представника, який діє на території, контрольованій Україною, і який теоретично мав би кращі можливості для спілкування з українською владою, подати позов від їхнього імені, і якщо так, то чому їм, зрештою, це не вдалося. Суд зазначає, що інтереси заявників у даній справі послідовно представляли юристи з юридичної фірми «Клішин і партнери», що базується в Москві», – зазначено в опублікованому рішенні.
Палата суддів звернула увагу на те, що українські органи влади продовжують розслідування і забезпечують доступ до правосуддя навіть у зоні окупації.
Таким чином суд дійшов висновку, що заявники не виконали загальне правило ЄСПЛ і не використали доступні національні засоби правового захисту перед тим, як звернутися до ЄСПЛ, і тому визнав їхні скарги «неприйнятними».
На думку юристів, до яких «Схеми» звернулися за коментарем, це рішення стане прецедентом і вплине на подальший розгляд решти тисяч однотипних справ, поданих російськими юристами від імені жителів окупованих територій Донеччини й Луганщини проти України.
Адвокат Сергій Заєць, який спеціалізується у справах ЄСПЛ і міжнародного захисту прав людини, вважає: «Доля декількох тисяч скарг проти України марно завершилася сьогодні. Точніше, сьогодні завершилася доля всього 4 скарг, які потягнуть за собою на дно решту (як мінімум тих, що стосуються подій до повномасштабного вторгнення). Сьогодні ЄСПЛ опублікував цілу палатну ухвалу про неприйнятність у справі Ryashentseva and Others v. Ukraine. Оскільки це палатна ухвала, решта аналогічних скарг підуть тим же шляхом як WECL – well established case law, тобто як «усталена практика» – з мінімальним обґрунтуванням і посиланням на палатне рішення», – зазначив він.
За оцінками адвоката, таким чином суд може швидко ухвалити рішення у тисячах справ, що перемістить Україну на одразу на 6-7 місце в рейтингу країн за кількістю скарг щодо порушення прав людини.
Такої ж думки і адвокат, ексуповноважений України у справах ЄСПЛ Іван Ліщина. «Невдовзі підуть масові відмови. Це значним чином знизить кількість зареєстрованих проти України справ в ЄСПЛ. Це рішення показало, що суд очевидним чином не готовий йти на поводу у російських юристів щодо нібито неефективності українських правоохоронних органів із розслідування злочинів, вчинених в умовах бойових дій», – пояснив він у коментарі «Схемам».
Про згадану у рішенні Європейського суду фірму «Клішин і партнери» раніше йшлося у розслідуванні «Схем».
У ньому журналісти встановили, що близько 98% скарг через війну на Донбасі, які подані в ЄСПЛ виключно проти України і зараз перебувають на розгляді суду, направляли адвокати або з Росії, або з окупованих територій України, що підконтрольні Москві. Це можуть робити з метою дискредитації України в очах світової спільноти, адже, відповідно до статистики ЄСПЛ, Україна – на 3-му місці серед майже пів сотні країн за кількістю скарг щодо порушення прав людини. Ще однією метою може бути також гальмування роботи самого ЄСПЛ через масову подачу скарг.
«Проте по-справжньому в цій кампанії можуть програти постраждалі від війни, які через війну дипломатичну та чиїсь забавки зі статистикою, зрештою можуть залишитися без права на справедливий суд», – стверджують журналісти.
Згідно з аналізом журналістів, із близько 10 тисяч скарг проти України, близько шести тисяч, які перебувають на розгляді ЄСПЛ, подані кількома групами юристів із РФ та окупованих територій. Найбільша активна група – нинішні й колишні адвокати з приватної російської компанії – Міжтериторіальної колегії адвокатів «Клишин и партнеры» – фірми-партнера Мін’юсту РФ.
Загалом, від 12 адвокатів цієї юрфірми, «Схеми» нарахували більше ніж п’ять тисяч скарг (тобто, більше ніж 75 відсотків усіх скарг, які розглядаються щодо сходу), які були подані до ЄСПЛ виключно проти України, ймовірно, від імені жителів ОРДЛО.
Також серед найбільш активних адвокатів, зокрема, юристи організації ексдепутата від Партії регіонів Олега Царьова, якого СБУ звинувачує у державній зраді, й адвокати, які співпрацювали з Громадською палатою Росії й підозрюються українською прокуратурою у фальсифікації звернень до міжнародних судів.
«Тобто є кілька російських юристів, які розпочали подавати скарги лише після 2014 року. Вони не мають скарг проти РФ, а виключно – проти України. Це – надзвичайно велика кількість справ. Коли ми говоримо про позицію на сході, то треба мати доволі серйозні докази для того, щоб подавати скарги проти однієї держави. До того ж, тактично, з точки зору заявника, простіше зазначати відповідачами дві держави, а нехай держави вже розбираються між собою – хто винуватий у порушенні прав людини», – пояснив український правозахисник Сергій Заєць.
За даними Центру громадянських свобод, станом на 1 січня 2025 року в ЄСПЛ було на розгляді 60 350 справ щодо всіх країн. Кількість справ проти України становила 7703 (12,7% від загальної кількості). Таким чином Україна посіла третє місце за кількістю справ після Туреччини і РФ.
У Пермському краї РФ губернатор заявив про атаку дронів, є повідомлення про вибухи на хімзаводі
У Росії губернатор Пермського краю Дмитро Махонін заявив про атаку безпілотників у ніч на 3 жовтня. За його словами, пошкоджений двоквартирний житловий будинок, ніхто не постраждав.
На хімічному заводі «Азот», повідомив Махонін, була «короткочасна зупинка технологічного циклу, зараз підприємство працює в штатному режимі». «Загроз екологічній ситуації немає, безпеці мешканців нічого не загрожує», – додав він.
Увечері 2 жовтня телеграм-канали повідомляли про вибухи на «Азоті». У ранковому зведенні російського міністерства оборони Пермська область не згадується. Головаміста Березники в Пермському краї Олексій Казаченко писав, що «Азот» зупинив роботу о 20:45. Пермське управління МНС оголосило про «безпілотну небезпеку» 3 жовтня о 03:05 за місцевим часом. Місцеві телеграм-канали, писала Astra, повідомляли, що причиною міг стати вибух холодильної установки в одному з цехів.
«Азот» є філією «Уралхіму». Підприємство виробляє вищі аліфатичні аміни, натрієву селітру та кристалічний нітрит натрію. Нітрат амонію (аміачна селітра) використовується як компонент вибухових речовин і як азотне добриво. Підприємство розташоване приблизно за 1700 кілометрів від кордону з Україною.