На фронті відбулося понад 160 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 2 жовтня на фронті відбулося 162 боєзіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 70 авіаційних ударів, скинув 174 керовані авіабомби. Крім цього, здійснив 4606 обстрілів, зокрема 104 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 5888 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили чотири райони зосередження особового складу противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Майже половина боїв зафіксована на Покровському та Новопавлівському напрямках у Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 48 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Володимирівка, Нове Шахове, Родинське, Новоекономічне, Червоний Лиман, Промінь, Звірове, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке, Горіхове, Новоукраїнка та у напрямку Покровська й Філії.
На Новопавлівському напрямку противник вчора здійснив 28 атак у районах населених пунктів Новомиколаївка, Новогригорівка, Новохатське, Комишуваха, Соснівка, Нововасилівське, Січневе, Березове», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському. Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Росія втратила за добу 970 військових – Генштаб ЗСУ
Російська армія втратила близько 970 військових протягом попередньої доби, заявив Генеральний штаб Збройних сил України 3 жовтня.
За оцінкою командування, загальні втрати РФ за час повномасштабного вторгнення сягнули приблизно 1 мільйона 113 430 людей особового складу.
Також, за даними штабу, армія Росії втратила в техніці:
- 11 225 танків (+1 за добу)
- 23 297 бойових броньованих машин (+1)
- 33 413 артилерійських систем (+13)
- 1 514 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 222 засоби протиповітряної оборони
- 427 літаків
- 346 гелікоптерів
- 66 093 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+273)
- 3 793 крилаті ракети
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 63 325 автомобілів та автоцистерн (+44)
- 3 970 одиниць спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Менше свободи в ЄС російським дипломатам. Символічний крок чи реальне обмеження?
Чеська Республіка заборонила в'їзд російським дипломатам, не акредитованим у Чехії, через зростання диверсійних операцій.
Пропозиція Чехії щодо обмеження пересування російських дипломатів набуває популярності в ЄС, але стикається зі скептицизмом через складність реалізації.
Держави-члени ЄС повинні погодити санкційні заходи, але відстеження дипломатів може бути практично неможливим.
Єврокомісія не включила заборону на туристичні візи для росіян. Під час неофіційних обговорень чимало країн блоку, зокрема ті, що мають великі туристичні напрямки, заявили, що вони заперечуватимуть проти такого кроку, перш ніж доопрацьований проєкт санкційного пакету отримали національні уряди.
Єврокомісія запропонувала інший захід, який, принаймні теоретично, обмежить пересування російських дипломатів у межах ЄС, якщо його погодять.
«Діти у вогні»: у Києві показали документальний фільм про злочини Росії проти українських дітей
У рамках XVI Одеського міжнародного кінофестивалю в київському кінотеатрі «Жовтень» відбулася прем’єра стрічки «Діти у вогні». Фільм розповідає історії восьми дітей, які стали жертвами російських атак, зазнали депортацій, ув’язнень, були поранені.
Серед героїв – Богдан Єрмохін, якого незаконно вивезли до Росії з Маріуполя у складі групи з 31 дитини, Роман Олексів, який вижив під час удару по Вінниці у липні 2022 року, Яна Степаненко, яка втратили ноги через обстріл Росією Краматорська, Валерія Сидорова, яку незаконно вивезли в окупований Крим із Нової Каховки.
Стрічка поєднує живу зйомку з анімацією, яка ілюструє пережиті героями сцени.
«З початком повномасштабного вторгнення я зняв фільм «Свобода у вогні». У процесі зйомок ми спілкувалися з багатьма дітьми. І я усвідомив, що справжнє протистояння, справжня сила – це наступне покоління. Але в той же час разом із викриттям нових і нових злочинів, таких як примусова депортація, промивання мізків, діти, які втратили свої кінцівки, діти, яких вбили, я зрозумів, що потрібно давати більше і більше голосу наступному поколінню українців, пролити світло і звернути увагу через екран. Саме з цієї причини я вирішив дати голос саме українським дітям і включити різні історії в один фільм», – розповідає Радіо Свобода режисер стрічки Євген Афінеєвський.
За словами продюсерки Галини Садомцевої, «Діти у вогні» – заключна велика історія частини трилогії Афінеєвського, серед яких «Свобода у вогні» (свідчення очевидців злочинів, скоєних в Україні) і «Зима у вогні» (про Революцію гідності, номінант премій «Оскар» та «Еммі», у цьому фільмі використані кадри з архівів Радіо Свобода).
«Зараз я думаю, що кожна історія була неймовірно потужною і водночас неймовірно жахливою. Тому, розмовляючи з Яною, чия історія пов’язана із залізничним вокзалом у Краматорську, з Ромою – і його досвідом у Вінниці, або, скажімо, з Владом Буряком, який 48 днів провів у катівні, – було дуже важко усвідомити все це. І багато інших історій, які я дізнавався, теж важко було сприймати. Але знаєте що? Ви проходите через це, бо вас мотивує розповідати їхні історії», – зазначає режисер.
Стрічка вже отримала п’ять міжнародних нагород, однак це перший показ в Україні.
Зокрема, фільм здобув дві почесні відзнаки на 64‑му Телефестивалі в Монте-Карло: спеціальну нагороду журі в категорії News & Documentaries і приз AMADE у секції спеціальних нагород.
На фронті від початку доби було 133 російські атаки – Генштаб
На фронті від початку цієї доби відбулося 133 бойові зіткнення, повідомив станом на 22:00 2 жовтня український Генштаб.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку, кажуть у командуванні ЗСУ. «Загарбницькі підрозділи 36 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Володимирівка, Червоний Лиман, Промінь, Звірове, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке, Горіхове, Новоукраїнка та в напрямку Покровська й Філії. Дотепер точаться три боєзіткнення», – йдеться в повідомленні.
На Новопавлівському напрямку сили РФ 28 разів атакували у районах населених пунктів Новохатське, Комишуваха, Соснівка, Нововасилівське, Січневе, Березове, чотири атаки досі тривають, зазначили у Генштабі.
Крім того, за даними командування, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Сьогодні окупанти завдали 47 авіаційних ударів, скинули 115 керованих авіабомб. Крім цього, росіяни залучили до ураження 1803 дрони-камікадзе і здійснили 3247 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Путін заявив, що поставки Tomahawk Україні спровокують «абсолютно новий рівень ескалації»
Президент Росії Володимир Путін заявив, що постачання американських далекобійних ракет Tomahawk Україні призведе до «абсолютно нового рівня ескалації», зокрема у відносинах між Москвою і Вашингтоном, але не змінить поля бою. Про це Путін сказав у виступі на Валдайському форумі 2 жовтня.
«Використання «Томагавків» без безпосередньої участі американських військовослужбовців неможливе. Це ознаменувало б абсолютно новий, якісно новий етап ескалації, зокрема у відносинах між Росією та Сполученими Штатами», – сказав Путін.
При цьому він зазначив, що відновлення повноформатних відносин із Вашингтоном відповідає інтересам Росії.
Нинішня американська адміністрація на чолі з Дональдом Трампом, за словами Путіна, заявляє про свої інтереси «прямо, але без зайвого лицемірства».
За попередньої адміністрації під керівництвом Джо Байдена Путін не мав контактів із лідером США після повномасштабного вторгнення в Україну. Після повернення Трампа до Білого дому у січні 2025 року в нього й Путіна було вже кілька телефонних контактів й одна офіційна особиста зустріч на Алясці.
Трамп неодноразово говорив, що прагне досягти якнайшвидшого завершення війни РФ в Україні, і для цього необхідно зберігати контакт із Росією.
Останнім часом Дональд Трамп не раз заявляв, що дуже розчарований у Путіні через російські удари по України, які тривають.
Раніше цього тижня Трамп знову назвав Росію «паперовим тигром». Путін відповів на ці слова, зазначивши, що Росія останніми роками воює не з Україною, а практично з усіма країнами НАТО. «І це паперовий тигр? Що тоді саме НАТО?» – сказав він.
Нещодавно віцепрезидент США Джей Ді Венс підтвердив, що Вашингтон розглядає можливість передачі Україні далекобійних ракет Tomahawk, рішення з цього приводу, за його словами, ухвалюватиме президент США Дональд Трамп.
Згодом спецпосланець США з питань України Кіт Келлог в ефірі каналу Fox News на запитання ведучої про те, чи позиція Трампа є такою, що Україна може завдавати далекобійних ударів по Росії, відповів: «Я думаю, враховуючи, що він казав, що заявляли віцепрезидент Венс і державний секретар Рубіо, відповідь – так. Використовуйте спроможність бити вглиб (Росії – ред.). Немає заповідних зон».
Він також зазначив, що Володимир Зеленський попросив Трампа надати ракети Tomahawk, але рішення ще не ухвалене.
Днями американське видання Axios із посиланням на власні джерела писало, що президент США Дональд Трамп відмовився надати Україні ракети Tomahawk, про що просив президент України Володимир Зеленський.
За повідомленням, під час зустрічі з Трампом 23 вересня у Нью-Йорку Зеленський пояснював, що наявність таких ракет могла б посилити тиск на Росію і спонукати президента Володимира Путіна сісти за стіл переговорів, можливо, навіть без фактичного застосування цього виду зброї.
Джерела Axios, обізнані з перебігом зустрічі, підтвердили, що запит стосувався саме далекобійних крилатих ракет Tomahawk. Для застосування цієї зброї необхідні відповідні пускові установки та інфраструктура, наприклад, вертикальні пускові установки на кораблях або підводних човнах, а також засоби керування та наведення. За відсутності таких платформ у України можливість безпосереднього застосування поставлених ракет була б обмежена.
Згодом президент України Володимир Зеленський підтвердив, що темою обговорення зі США є надання Україні далекобійної зброї, не конкретизувавши, про які саме види такої зброї йдеться.
Ракета Tomahawk, вироблена компанією RTX, має дальність до 1 000 миль (понад 1600 кілометрів), що значно перевищує можливості американських ракетних систем залпового вогню ATACMS (близько 190 миль), які активно використовують ЗСУ. Tomahawk має більшу швидкість і бойову силу порівняно з українськими дронами, які здатні завдавати ударів углиб території Росії, але часто стикаються з сучасними системами ППО.
Україна зверталася до партнерів із проханнями про далекобійну зброю протягом останнього року. Київ також намагається розвивати власні далекобійні рішення, зокрема системи «Паляниця» і «Фламінго», однак у них немає таких бойових характеристик, як у Tomahawk.
На Харківщині планують розширити примусову евакуацію сімей із дітьми
У Харківській області планують розширити примусову евакуацію сімей із дітьми на Великобурлуцькому напрямку, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На Куп’янському та Ізюмському напрямках триває евакуація. Плануємо розширити примусову евакуацію сімей із дітьми на Великобурлуцькому напрямку», – написав він у телеграмі.
В ефірі телемарафону Синєгубов заявив, що російські військові обстрілюють будинки й інфраструктуру, намагаючись «завдати максимального ураження цивільному населенню».
Очільник ОВА також заявив, що Куп’янськ перебуває під контролем українських військових.
У червні влада Харківщини оголосила обов’язкову евакуацію з семи населених пунктів Куп’янського району
У жовтні 2024 року на Харківщині оголосили обовʼязкову евакуацію для всіх жителів із чотирьох громад Куп’янщини, включно з містом Куп’янськ. Тоді голова ОВА Олег Синєгубов інформував, що в Куп’янському районі від деяких населених пунктів до лінії фронту лише близько 4 кілометрів.
Обійми з рідними та сльози радості після повернення із російського полону (фоторепортаж)
2 жовтня відбувся новий обмін полоненими, в результаті якого додому повернулися 205 українських військових та цивільних. Серед них – 185 військовослужбовців і 20 цивільних. «Повертаємо додому 185 наших захисників із російського полону. Сто вісімдесят троє – рядові, сержанти, двоє – офіцери. Воїни Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Наші воїни були в Маріуполі й на «Азовсталі», ЧАЕС. Більшість були в полоні ще з 2022 року й зараз нарешті – вдома», – повідомив президент Володимир Зеленський.
Як зустрічали звільнених з полону українських захисників – у фоторепортажі.
Обійми з рідними та сльози радості після повернення із російського полону (фоторепортаж)
Правозахисники: переслідування жінок у Криму стало окремою політикою спецслужб РФ
Переслідування жінок на окупованих Росією територіях України, особливо в Криму, перетворилися на окрему, цілеспрямовану політику Москви, заявила на пресбрифінгу, присвяченому порушенням прав політв’язнів, голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Російська влада свідомо посилює репресії, використовуючи погрози позбавити батьківських прав, а також звинувачення за статтями про «держзраду» і «шпигунство», цитує Скрипник «Суспільне».
«Жінки Криму одразу приєднувалися до опору, вони брали участь у всіх акціях і продовжували протест навіть після окупації. Саме тому сьогодні ми точно впевнені, що переслідування жінок є окремою метою російських спецслужб», – наголосила Скрипник, додавши, що масштаби репресій суттєво зросли після 2022 року.
Правозахисники також зазначають, що особливу тривогу викликає використання дітей як інструменту тиску на жінок. Крім того, переслідування супроводжується повним ігноруванням стану здоров’я ув’язнених.
Менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко представила результати моніторингу, які свідчать про критичне погіршення ситуації із медичним забезпеченням політв’язнів.
«У нас є підтвердження від адвокатів і родичів про систематичне ненадання медичної допомоги. У двох випадках це призвело до смерті політв’язнів», – наголосила вона.
Заступниця голови правління ГО «КримSOS» Людмила Шевченко також наголосила, що особливо болісно жінки-політв’язні відчувають відсутність базової медичної допомоги.
Правозахисниці закликали максимально поширювати інформацію щодо порушення прав політв’язнів на окупованих територіях. Вони наголошують, що громадська увага й міжнародна підтримка можуть підвищити шанси на повернення жінок до родин і захист їхнього життя.
У Представництві президента України в АРК повідомляли, що, за їхніми даними, на 22 серпня 2025 року в окупованому РФ Криму за ґратами з політичних мотивів утримують щонайменше 222 людей. Із них 133 – представники кримськотатарського народу.
Дітей запроторюють до психлікарень за «екстремізм» на окупованій Донеччині: що відомо
Так звані «суди» в окупації притягнули до кримінальної відповідальності за звинуваченнями в «екстремізмі» 161-го неповнолітнього, з них 48 «помістили на примусове психіатричне лікування», про це розповіла Марія Красненко – залучена експертка ГО Центр громадянської просвіти «Альменда», яка представила звіт «Як Росія стирає українську ідентичність під виглядом боротьби з екстремізмом».
Згідно з даними, що містяться у доповіді, Кремль використовує тему екстремізму як прикриття для репресій і впливає на дітей через освіту та молодіжну політику.
У школах у дітей перевіряють телефони, а вчителів примушують заохочувати доноси серед учнів.
Чому Росія обрала тему екстремізму для переслідувань дітей в окупації?
Що відомо про заклади примусового лікування, куди поміщають дітей ?
Про це Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) під час ефіру розпитали авторку звіту Марію Красненко.
Cирський: у вересні сили РФ під час масованих атак проти України застосували майже 6900 дронів
Російські війська у вересні під час масованих атак проти України застосували майже 6900 дронів, з яких понад 3600 – типу «Шахед», заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, повідомивши про чергову робочу нараду щодо нарощування спроможностей у боротьбі з російськими ударними БпЛА.
За його словами, противник постійно змінює тактику застосування безпілотників – так, російські загарбники активізували удари по прифронтових районах та прикордонню, активно атакують об’єкти критичної інфраструктури й цивільні цілі.
Сирський повідомив про ухвалення низки рішень щодо посилення протиповітряної оборони на цих напрямках, зокрема шляхом збільшення кількості екіпажів дронів-перехоплювачів. Він зазначчає, що сьогодні більшість російських ударних БпЛА знищується саме такими засобами.
Головнокомандувач ЗСУ додає, що також триває спільна робота Сил оборони та виробників з вдосконалення і впровадження нових типів дронів-перехоплювачів.
Протягом вересня російські війська переважно дронами атакували Україну. Зокрема, вночі 7 вересня сили РФ завдали рекордного за кількістю використаних дронів повітряного удару по Україні – вони запустили, за даними Повітряних сил України, 805 ударних дронів «Шахед» та безпілотників-імітаторів. За даними місцевої влади, у Києві через цю атаку загинули пʼятеро людей, зокрема дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Україна навчить. Європа збиватиме російські дрони?
- Європа збиватиме російські дрони?
Французька Le Monde пише, що 27 європейським країнам важко координуватися у сфері безпеки.
У ПАРЄ голосують резолюцію про нові загрози від Росії для Європи. А у Данії відбувається саміт євроспільноти, де європейські лідери обговорюють потенційні небезпеки.
Господарка саміту, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наголосила, що «тепер усім має бути зрозуміло: Росія не зупиниться, доки її не змусимо», і ця держава «становить загрозу не лише для України, а й для всіх нас».
«Я знаю, що для декого з вас загроза з боку Росії є дуже очевидною та безпосередньою. Для інших вона досі здається віддаленішою. Але ніхто з нас більше не може бути наївним. Ця війна ніколи не була лише про Україну. Йдеться про Європу», – відзначила лідерка Данії.
«Вони (росіяни – ред.) завжди починають з гібридних атак. Спочатку це щось маленьке, потім щось більше. Завжди є наступний крок… Ми всі повинні працювати над тим, щоб «Стіна дронів», гарантії безпеки для України та інші оборонні зусилля справді працювали. І це дає всім нам вагомі підстави для збільшення та розширення нашого оборонного виробництва і розвитку спільних проєктів», – сказав український президент лідерам держав ЄС, до яких звернувся по відеозв’язку.
Як готуються протидіяти можливим атакам Путіна у Європі? Вчаться в України?
- Нова ядерна загроза, блекаут на ЧАЕС, Славутич
Тим часом після російського обстрілу на ЧАЕС стався блекаут: чим це загрожує? Знеструмлений Славутич: репортаж з міста.
Запорізька АЕС восьмий день поспіль перебуває в режимі живлення від резервних дизель-генераторів. У відомстві називають такий режим роботи «безпрецедентним, оскільки проєктом станції не передбачалося тривале функціонування систем безпеки виключно за рахунок дизель-генераторів». Відтак немає достовірних даних про гарантовану тривалість їх безперервної роботи та показники надійності при такому навантаженні.
Відсутність електропостачання на окупованій армією Росії Запорізькій атомній електростанції створює ризики виникнення ядерної та радіаційної аварії, повідомили в Міністерстві енергетики Україні у відповіді на запит проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
У міністерстві нагадали, що до початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Запорізька атомна електростанція мала з’єднання з 10 повітряними лініями електропередачі, що забезпечували стабільне та гарантоване електропостачання для власних потреб станції та відпуск електроенергії в енергосистему. Внаслідок військових дій та пошкоджень інфраструктури більшість цих ліній було пошкоджено і до вересня 2025 року в роботі залишалося лише дві лінії, зазначили у відомстві.
Росія прицільно б’є по критичній інфраструктурі? які загрози перед Україною? До чого готуватися? Ядерний шантаж Росії?
Про це все дивіться у програмі Свобода Live:
Путін пригрозив відповіддю в разі військової загрози з Європи і відкинув заяву Трампа про «паперового тигра»
Президент РФ Володимир Путін заявив, що Москва швидко відреагує, якщо вважатиме, що Європа її провокує, і сказав, що майже весь альянс НАТО зараз воює проти Росії через Україну. Заяви Путіна пролунали 2 жовтня під час його виступу на засіданні дискусійного клубу «Валдай» у Сочі.
При цьому він наголосив, що процес мілітаризації Європи набирає обертів.
«ФРН, наприклад, говорить про те, що німецька армія має бути знову найпотужнішою в Європі. Ну, добре, ми уважно це слухаємо, дивимося, що мається на увазі. Думаю, ні в кого немає сумнівів, що заходи у відповідь від Росії не змусять довго чекати», – сказав Путін, наголосивши, що відповідь на загрозу «буде дуже переконливою».
«Саме відповідь. Ми самі ніколи не ініціювали військове протистояння», – додав президент Росії, армія якої вже четвертий рік продовжує повномасштабне вторгнення в Україну.
Путін також заявив, що у продовженні війни в Україні винні саме країни Європи.
«Поки що, на жаль, припинити бойові дії не вдалося. Але відповідальність за це лежить не на більшості, а на меншості, насамперед – на Європі, яка постійно ескалує конфлікт», – сказав Путін.
Він також відкинув заяви президента США Дональда Трампа про те, що Росія є «паперовим тигром», заявивши, що РФ має найбільш боєздатну армію у світі, і якщо Росія – «паперовий тигр», то й НАТО також.
«Ідіть і спробуйте розберіться з «паперовим тигром», – заявив Путін.
Президент України Володимир Зеленський на пресконференції з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен 2 жовтня у Копенгагені заявив, що Росія досягла невеликих успіхів на полі бою у 2025 році, і необхідно продовжувати тиск на неї, щоб Москва була змушена закінчити війну. «Нам необхідно посилити пакети санкцій і вдатися до інших дуже сильних інструментів щодо торгівлі нафтою, нафтопродуктами, а також максимальних санкцій», – додав Зеленський.
Росія від лютого 2022 року веде повномасштабну війну проти України. Кремль відкинув пропозиції України, США і європейських країн щодо довгострокового перемир’я, наголошуючи на необхідності усунення, як це називають російські керівники, «першопричин конфлікту». Такими причинами Москва називає нібито обмеження прав російськомовних жителів України і прагнення Києва вступити до НАТО.
Туск: ніхто не ставить під сумнів ідею «стіни дронів», це спільна відповідальність
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що ніхто не ставить під сумнів ідею «стіни дронів», а захист східного флангу є спільною відповідальністю.
«Добре було б отримати більш конкретні результати, особливо фінансові. Але це лише початок процесу. Так, я задоволений, бо ніхто не ставить під сумнів саму ідею «стіни дронів»… Я готовий обговорювати деталі як «стіни дронів», так і «Східного флангового патруля». Ще раз підкреслю: це спільна відповідальність – те, як ми захищаємо східний фланг», – сказав він.
Водночас, за його словами, були скептичні голоси щодо того, що «стіна дронів» може гарантувати повну ефективність, але «якщо хтось шукає абсолютних методів чи 100% гарантій безпеки – він їх не знайде».
Туск нагадав, що першу таку ініціативу він запропонував ще у 2014 році – під час першої агресії Росії проти України – пропонуючи створити європейський повітряний щит принаймні для східної частини Європи, але тоді реальної реакції не було.
«Лише нещодавні російські провокації справді розбудили решту Європи. Сьогодні ніхто не ставить під сумнів цю потребу, і ніхто не заперечує, що політична відповідальність лежить на всіх країнах-членах. Звісно, буде конкуренція: одна країна має певні виробництва, інша більш розвинена – кожна захищатиме свої інтереси. Я це розумію. Але з нашої точки зору, вирішальним є те, що тепер усі визнають: східний фланг – це відповідальність усіх, у тому числі Німеччина та Франція», – додав він.
Єврокомісія готує дорожню карту в межах стратегії «Готовність 2030», що передбачає зміцнення європейської оборони до 2030 року відповідно. У ній будуть визначені цілі, етапи й флагманські проєкти, йдеться в оглядовому документі, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
«Стіна дронів» описана в ньому як «багаторівнева, глибока зона технологічно передових систем із сумісними можливостями боротьби з дронами для виявлення, відстеження та нейтралізації, а також можливостями ураження наземних цілей з використанням технології дронів для точних ударів».
Обійми рідних та сльози радості: як зустріли звільнених з полону українських захисників (відео)
В Україну повернули 205 громадян, звільнених із російського полону. Серед них – 185 військовослужбовців і 20 цивільних. Додому повертаються оборонці Маріуполя, нацгвардійці, які охороняли Чорнобильську АЕС, а також представники підрозділів Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Більшість з них перебували в полоні з 2022 року. Як зустрічали звільнених з полону українських захисників – у репортажі Радіо Свобода.
На Сумщині після атаки РФ повністю відновили електропостачання – Свириденко
На Сумщині після атаки РФ повністю відновили електропостачання, повідомила у телеграмі прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Вона нагадала, що у Сумській області через атаку РФ по енергооб’єктах Конотопський та Шосткинський райони були частково без світла.
За її словами, у сусідній Чернігівській області продовжується відновлення енергомереж – в окремих районах розгортаються пункти незламності, у Славутичі постачання відновлене на обʼєктах критичної інфраструктури – енергетики працюють, щоб заживити місто повністю.
Напередодні російські війська атакували енергетичну інфраструктуру на Київщині. Внаслідок удару БПЛА без електропостачання залишилися жителі Київської та Чернігівської областей.
Ввечері 1 жовтня на Чернігівщині запровадили графік погодинного відключення світла. Сьогодні «Чернігівобленерго» запровадило додаткові відключення споживачів понад встановлений графік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Кремлі назвали «небезпечним симптомом» заяви у США щодо ударів углиб Росії
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що повідомлення про можливі поставки Україні зі США далекобійних ракет Tomahawk, а також заяви американських чиновників щодо ударів углиб Росії є «небезпечним симптомом».
«Справді, представники американської влади в інтерв’ю цього тижня говорили про можливість поставки таких ракет і в цілому допускали можливість ударів углиб території Росії. Це, звичайно, досить небезпечний симптом, і він не може не бути поміченим у Москві. Ми його помітили. І якщо це станеться, це буде новим серйозним витком напруженості, який вимагатиме адекватної відповіді з боку Росії. Але, з іншого боку, очевидним залишається той факт, що ніякої чарівної таблетки, чарівної зброї для київського режиму немає. Ніяка зброя не може змінити хід подій», – сказав 2 жовтня Пєсков, якого цитують російські провладні журналісти.
Речник російського президента також розкритикував Європу, заявивши, що вона перебуває «в антиросійській і мілітаристській істериці, і це заважає процесу виходу на мирне врегулювання в Україні».
Фредеріксен: щодо використання заморожених активів РФ є «певні технічні питання»
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що щодо використання заморожених активів РФ є «певні технічні питання», які потребують врегулювання.
«Щодо заморожених активів, то ми вчора провели обговорення, які були плідні також. Є певні технічні питання, які потрібно врегулювати. Але я достатньо впевнена, що ми можемо це зробити», – сказала вона під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським.
Фредеріксен додала, що «цілком справедливо», щоб Росія сплачувала за «ту шкоду, яку зробила».
«Щодо репарацій, абсолютно очевидно, що є величезна кількість питань. Я впевнена, що ми знайдемо відповіді. В той же час на більш політичному рівні – яка є альтернатива цьому? Тому що, на жаль, ми не змогли поклати край цій війні – ми хочемо миру, Росія цього не хоче. Забезпечення війська потребує великої кількості грошей, Україна сама це не зможе зробити, тому має спрацювати решта Європи. Ми маємо подивитися на Україну як на першу лінію оборони. Тому нам треба знайти шляхи фінансування – якщо не такий, то я поки не почула інших ідей», – розповіла вона.
За її словами, до наступних зустрічей лідери ЄС мають знайти відповіді на «всі технічні запитання». Прем’єрка Данії вірить, що європейці зможуть знайти рішення, які підтримають усі 27 країн-членів.
Також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив 2 жовтня, що бачить «сильний консенсус» серед європейських лідерів щодо підтримки використання заморожених активів для допомоги Україні. Він очікує конкретного рішення з цього питання на наступному саміті лідерів ЄС, через три тижні.
Сценарії завершення війни, «сирена» для Європи й «смаколики» для Путіна
Якими бачить сценарії завершення війни? Як діють на Росію санкції? Чи можлива повномасштабна конфронтація Росії з Європою?
Радіо Свобода поговорило про це з євродепутатом Ґалером у Брюсселі.
– Як постійний доповідач із питань України в Європарламенті, ви постійно закликаєте до більшої військової, матеріальної та фінансової підтримки України.
Чи бачите ви потенціал для збільшення такої підтримки як на рівні ЄС, так і в окремих державах-членах, зокрема в Німеччині, яку ви представляєте? І конкретно, хто має робити більше і що саме?
– Якщо аналізувати поставки європейських країн, то одним із аспектів є відсоток валового національного продукту, який вони забезпечили. І очевидно, що це країни Балтії, Північної Європи та Польща, які зробили більше у відсотковому відношенні.
В абсолютному вираженні, звичайно, Німеччина забезпечила найбільше, але аж ніяк не той відсоток, який забезпечує така країна, як Естонія чи Данія.
А є великі країни, такі як Франція, Італія чи Іспанія, які особливо не відзначилися в плані поставок. Натомість зберігали політичну єдність – щодо цього було все добре.
Читайте далі