Україна навчить. Європа збиватиме російські дрони?
- Європа збиватиме російські дрони?
Французька Le Monde пише, що 27 європейським країнам важко координуватися у сфері безпеки.
У ПАРЄ голосують резолюцію про нові загрози від Росії для Європи. А у Данії відбувається саміт євроспільноти, де європейські лідери обговорюють потенційні небезпеки.
Господарка саміту, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наголосила, що «тепер усім має бути зрозуміло: Росія не зупиниться, доки її не змусимо», і ця держава «становить загрозу не лише для України, а й для всіх нас».
«Я знаю, що для декого з вас загроза з боку Росії є дуже очевидною та безпосередньою. Для інших вона досі здається віддаленішою. Але ніхто з нас більше не може бути наївним. Ця війна ніколи не була лише про Україну. Йдеться про Європу», – відзначила лідерка Данії.
«Вони (росіяни – ред.) завжди починають з гібридних атак. Спочатку це щось маленьке, потім щось більше. Завжди є наступний крок… Ми всі повинні працювати над тим, щоб «Стіна дронів», гарантії безпеки для України та інші оборонні зусилля справді працювали. І це дає всім нам вагомі підстави для збільшення та розширення нашого оборонного виробництва і розвитку спільних проєктів», – сказав український президент лідерам держав ЄС, до яких звернувся по відеозв’язку.
Як готуються протидіяти можливим атакам Путіна у Європі? Вчаться в України?
- Нова ядерна загроза, блекаут на ЧАЕС, Славутич
Тим часом після російського обстрілу на ЧАЕС стався блекаут: чим це загрожує? Знеструмлений Славутич: репортаж з міста.
Запорізька АЕС восьмий день поспіль перебуває в режимі живлення від резервних дизель-генераторів. У відомстві називають такий режим роботи «безпрецедентним, оскільки проєктом станції не передбачалося тривале функціонування систем безпеки виключно за рахунок дизель-генераторів». Відтак немає достовірних даних про гарантовану тривалість їх безперервної роботи та показники надійності при такому навантаженні.
Відсутність електропостачання на окупованій армією Росії Запорізькій атомній електростанції створює ризики виникнення ядерної та радіаційної аварії, повідомили в Міністерстві енергетики Україні у відповіді на запит проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
У міністерстві нагадали, що до початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Запорізька атомна електростанція мала з’єднання з 10 повітряними лініями електропередачі, що забезпечували стабільне та гарантоване електропостачання для власних потреб станції та відпуск електроенергії в енергосистему. Внаслідок військових дій та пошкоджень інфраструктури більшість цих ліній було пошкоджено і до вересня 2025 року в роботі залишалося лише дві лінії, зазначили у відомстві.
Росія прицільно б’є по критичній інфраструктурі? які загрози перед Україною? До чого готуватися? Ядерний шантаж Росії?
Про це все дивіться у програмі Свобода Live:
Путін пригрозив відповіддю в разі військової загрози з Європи і відкинув заяву Трампа про «паперового тигра»
Президент РФ Володимир Путін заявив, що Москва швидко відреагує, якщо вважатиме, що Європа її провокує, і сказав, що майже весь альянс НАТО зараз воює проти Росії через Україну. Заяви Путіна пролунали 2 жовтня під час його виступу на засіданні дискусійного клубу «Валдай» у Сочі.
При цьому він наголосив, що процес мілітаризації Європи набирає обертів.
«ФРН, наприклад, говорить про те, що німецька армія має бути знову найпотужнішою в Європі. Ну, добре, ми уважно це слухаємо, дивимося, що мається на увазі. Думаю, ні в кого немає сумнівів, що заходи у відповідь від Росії не змусять довго чекати», – сказав Путін, наголосивши, що відповідь на загрозу «буде дуже переконливою».
«Саме відповідь. Ми самі ніколи не ініціювали військове протистояння», – додав президент Росії, армія якої вже четвертий рік продовжує повномасштабне вторгнення в Україну.
Путін також заявив, що у продовженні війни в Україні винні саме країни Європи.
«Поки що, на жаль, припинити бойові дії не вдалося. Але відповідальність за це лежить не на більшості, а на меншості, насамперед – на Європі, яка постійно ескалує конфлікт», – сказав Путін.
Він також відкинув заяви президента США Дональда Трампа про те, що Росія є «паперовим тигром», заявивши, що РФ має найбільш боєздатну армію у світі, і якщо Росія – «паперовий тигр», то й НАТО також.
«Ідіть і спробуйте розберіться з «паперовим тигром», – заявив Путін.
Президент України Володимир Зеленський на пресконференції з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен 2 жовтня у Копенгагені заявив, що Росія досягла невеликих успіхів на полі бою у 2025 році, і необхідно продовжувати тиск на неї, щоб Москва була змушена закінчити війну. «Нам необхідно посилити пакети санкцій і вдатися до інших дуже сильних інструментів щодо торгівлі нафтою, нафтопродуктами, а також максимальних санкцій», – додав Зеленський.
Росія від лютого 2022 року веде повномасштабну війну проти України. Кремль відкинув пропозиції України, США і європейських країн щодо довгострокового перемир’я, наголошуючи на необхідності усунення, як це називають російські керівники, «першопричин конфлікту». Такими причинами Москва називає нібито обмеження прав російськомовних жителів України і прагнення Києва вступити до НАТО.
Туск: ніхто не ставить під сумнів ідею «стіни дронів», це спільна відповідальність
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що ніхто не ставить під сумнів ідею «стіни дронів», а захист східного флангу є спільною відповідальністю.
«Добре було б отримати більш конкретні результати, особливо фінансові. Але це лише початок процесу. Так, я задоволений, бо ніхто не ставить під сумнів саму ідею «стіни дронів»… Я готовий обговорювати деталі як «стіни дронів», так і «Східного флангового патруля». Ще раз підкреслю: це спільна відповідальність – те, як ми захищаємо східний фланг», – сказав він.
Водночас, за його словами, були скептичні голоси щодо того, що «стіна дронів» може гарантувати повну ефективність, але «якщо хтось шукає абсолютних методів чи 100% гарантій безпеки – він їх не знайде».
Туск нагадав, що першу таку ініціативу він запропонував ще у 2014 році – під час першої агресії Росії проти України – пропонуючи створити європейський повітряний щит принаймні для східної частини Європи, але тоді реальної реакції не було.
«Лише нещодавні російські провокації справді розбудили решту Європи. Сьогодні ніхто не ставить під сумнів цю потребу, і ніхто не заперечує, що політична відповідальність лежить на всіх країнах-членах. Звісно, буде конкуренція: одна країна має певні виробництва, інша більш розвинена – кожна захищатиме свої інтереси. Я це розумію. Але з нашої точки зору, вирішальним є те, що тепер усі визнають: східний фланг – це відповідальність усіх, у тому числі Німеччина та Франція», – додав він.
Єврокомісія готує дорожню карту в межах стратегії «Готовність 2030», що передбачає зміцнення європейської оборони до 2030 року відповідно. У ній будуть визначені цілі, етапи й флагманські проєкти, йдеться в оглядовому документі, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
«Стіна дронів» описана в ньому як «багаторівнева, глибока зона технологічно передових систем із сумісними можливостями боротьби з дронами для виявлення, відстеження та нейтралізації, а також можливостями ураження наземних цілей з використанням технології дронів для точних ударів».
Обійми рідних та сльози радості: як зустріли звільнених з полону українських захисників (відео)
В Україну повернули 205 громадян, звільнених із російського полону. Серед них – 185 військовослужбовців і 20 цивільних. Додому повертаються оборонці Маріуполя, нацгвардійці, які охороняли Чорнобильську АЕС, а також представники підрозділів Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Більшість з них перебували в полоні з 2022 року. Як зустрічали звільнених з полону українських захисників – у репортажі Радіо Свобода.
На Сумщині після атаки РФ повністю відновили електропостачання – Свириденко
На Сумщині після атаки РФ повністю відновили електропостачання, повідомила у телеграмі прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Вона нагадала, що у Сумській області через атаку РФ по енергооб’єктах Конотопський та Шосткинський райони були частково без світла.
За її словами, у сусідній Чернігівській області продовжується відновлення енергомереж – в окремих районах розгортаються пункти незламності, у Славутичі постачання відновлене на обʼєктах критичної інфраструктури – енергетики працюють, щоб заживити місто повністю.
Напередодні російські війська атакували енергетичну інфраструктуру на Київщині. Внаслідок удару БПЛА без електропостачання залишилися жителі Київської та Чернігівської областей.
Ввечері 1 жовтня на Чернігівщині запровадили графік погодинного відключення світла. Сьогодні «Чернігівобленерго» запровадило додаткові відключення споживачів понад встановлений графік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Кремлі назвали «небезпечним симптомом» заяви у США щодо ударів углиб Росії
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що повідомлення про можливі поставки Україні зі США далекобійних ракет Tomahawk, а також заяви американських чиновників щодо ударів углиб Росії є «небезпечним симптомом».
«Справді, представники американської влади в інтерв’ю цього тижня говорили про можливість поставки таких ракет і в цілому допускали можливість ударів углиб території Росії. Це, звичайно, досить небезпечний симптом, і він не може не бути поміченим у Москві. Ми його помітили. І якщо це станеться, це буде новим серйозним витком напруженості, який вимагатиме адекватної відповіді з боку Росії. Але, з іншого боку, очевидним залишається той факт, що ніякої чарівної таблетки, чарівної зброї для київського режиму немає. Ніяка зброя не може змінити хід подій», – сказав 2 жовтня Пєсков, якого цитують російські провладні журналісти.
Речник російського президента також розкритикував Європу, заявивши, що вона перебуває «в антиросійській і мілітаристській істериці, і це заважає процесу виходу на мирне врегулювання в Україні».
Фредеріксен: щодо використання заморожених активів РФ є «певні технічні питання»
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що щодо використання заморожених активів РФ є «певні технічні питання», які потребують врегулювання.
«Щодо заморожених активів, то ми вчора провели обговорення, які були плідні також. Є певні технічні питання, які потрібно врегулювати. Але я достатньо впевнена, що ми можемо це зробити», – сказала вона під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським.
Фредеріксен додала, що «цілком справедливо», щоб Росія сплачувала за «ту шкоду, яку зробила».
«Щодо репарацій, абсолютно очевидно, що є величезна кількість питань. Я впевнена, що ми знайдемо відповіді. В той же час на більш політичному рівні – яка є альтернатива цьому? Тому що, на жаль, ми не змогли поклати край цій війні – ми хочемо миру, Росія цього не хоче. Забезпечення війська потребує великої кількості грошей, Україна сама це не зможе зробити, тому має спрацювати решта Європи. Ми маємо подивитися на Україну як на першу лінію оборони. Тому нам треба знайти шляхи фінансування – якщо не такий, то я поки не почула інших ідей», – розповіла вона.
За її словами, до наступних зустрічей лідери ЄС мають знайти відповіді на «всі технічні запитання». Прем’єрка Данії вірить, що європейці зможуть знайти рішення, які підтримають усі 27 країн-членів.
Також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив 2 жовтня, що бачить «сильний консенсус» серед європейських лідерів щодо підтримки використання заморожених активів для допомоги Україні. Він очікує конкретного рішення з цього питання на наступному саміті лідерів ЄС, через три тижні.
Сценарії завершення війни, «сирена» для Європи й «смаколики» для Путіна
Якими бачить сценарії завершення війни? Як діють на Росію санкції? Чи можлива повномасштабна конфронтація Росії з Європою?
Радіо Свобода поговорило про це з євродепутатом Ґалером у Брюсселі.
– Як постійний доповідач із питань України в Європарламенті, ви постійно закликаєте до більшої військової, матеріальної та фінансової підтримки України.
Чи бачите ви потенціал для збільшення такої підтримки як на рівні ЄС, так і в окремих державах-членах, зокрема в Німеччині, яку ви представляєте? І конкретно, хто має робити більше і що саме?
– Якщо аналізувати поставки європейських країн, то одним із аспектів є відсоток валового національного продукту, який вони забезпечили. І очевидно, що це країни Балтії, Північної Європи та Польща, які зробили більше у відсотковому відношенні.
В абсолютному вираженні, звичайно, Німеччина забезпечила найбільше, але аж ніяк не той відсоток, який забезпечує така країна, як Естонія чи Данія.
А є великі країни, такі як Франція, Італія чи Іспанія, які особливо не відзначилися в плані поставок. Натомість зберігали політичну єдність – щодо цього було все добре.
Читайте далі
Зеленський: після інцидентів з дронами єдність ЄС стала «потужною»
Президент України Володимир Зеленський вважає, що після інцидентів з дронами єдність ЄС стала «потужною».
«Ми маємо єдність з боку наших справжніх партнерів, не тільки у ЄС... Вважаю, що після цих атак з використанням російських дронів єдність (Європи) стала потужною, і реакція, відповідь має бути потужною. У будь-якому разі ми працюватимемо над цим питанням, будемо будувати новий формат», – сказав він на пресконференції, відповідаючи на запитання журналіста, чи непокоїть його єдність у Європі через питання щодо членства України в ЄС та скептичних зауважень Бельгії щодо використання заморожених активів РФ.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен також запевняє, що у цих питаннях все ще є єдність Європи.
Мерц очікує на рішення щодо використання російських активів через три тижні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив 2 жовтня, що бачить «сильний консенсус» серед європейських лідерів щодо підтримки використання російських заморожених активів для допомоги Україні.
Після зустрічі з лідерами Європейського Союзу в Копенгагені Мерц заявив, що очікує конкретного рішення з цього питання на наступному саміті лідерів ЄС, через три тижні.
«Ми провели дуже інтенсивну дискусію щодо використання російських активів, за допомогою яких ми хочемо продовжувати допомагати Україні. Зараз ми ретельно розглянемо це питання. Через три тижні, на наступній Європейській раді, найімовірніше, буде ухвалене конкретне рішення з цього питання. Я підтримуватиму будь-який шлях, який дозволить використовувати російські активи для продовження допомоги Україні й забезпечення якнайшвидшого закінчення війни», – сказав канцлер.
На Донеччині розширили зону «довгої» комендантської години – ОВА
На Донеччині вирішили розширити зону «довгої» комендантської години, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Відповідне розпорядження підписав у відповідь на листи ОСУВ «Дніпро» і угруповання військ «Схід». Починаючи з 6 жовтня, комендантська година діятиме з 15:00 до 11:00 в усіх населених пунктах Сіверської, Соледарської, Торецької, Лиманської, Дружківської, Іллінівської, Костянтинівської, Покровської, Гродівської, Мирноградської, Удачненської і Шахівської громад», – написав Філашкін у телеграмі 2 жовтня.
Крім того, за його словами, ці правила діятимуть у Званівці, Переїзному і Кузьминівці Званівської громади, у Малинівці й Тихонівці Миколаївської громади, в також у Добропіллі, Білицькому, Водянському, Світлому, Новому Донбасі, Чернігівці, Шевченку і Ганнівці Добропільської громади.
На Чернігівщині запроваджують додаткові відключення світла
«Чернігівобленерго» запроваджує додаткові відключення споживачів понад встановлений графік погодинного відключення електропостачання, який запровадили через атаки РФ по енергооб’єктах.
«Сьогодні ситуація в енергосистемі не покращилася, а навпаки. Вимушені констатувати, що навіть з урахуванням введених обмежень електропостачання, мережі перевантажені. Їхньої потужності недостатньо для одномоментного забезпечення електрикою навіть тієї невеликої кількості споживачів, яку ми передбачили Графіком погодинних відключень (ГПВ). Для недопущення знеструмлення усіх 100% абонентів області товариство вимушене виконувати додаткові відключення», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в соцмережах.
Крім того, «Чернігівобленерго» попереджає, що в області відключатиметься і частина тих споживачів, які у ГПВ не заведені.
Напередодні російські війська атакували енергетичну інфраструктуру на Київщині. Внаслідок удару БПЛА без електропостачання залишилися жителі Київської та Чернігівської областей.
Ввечері 1 жовтня на Чернігівщині запровадили графік погодинного відключення світла.
Бельгія відреагувала на погрози Росії щодо заморожених активів
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер прокоментував погрози Росії щодо заморожених активів.
«Я вже чую з Москви: «Якщо ви торкнетесь наших грошей, ви відчуватимете наслідки до вічності». Це довго – вічність. Я думаю, це також російською означає: «можливо, ми відправимо вас у вічність», – сказав він під час спілкування з пресою в Копенгагені сьогодні вранці.
Він також запевнив, що «не бажає бачити, щоб ці гроші повернулися Володимиру Путіну».
При цьому прем’єр Бельгії поскаржився, що немає ясності щодо юридичного механізму видачі так званого репараційного кредиту.
«Не ставте мене в ролі лиходія тут. Я від самого початку був дуже конструктивний. Я ставив питання, мені потрібні відповіді. Поки що я не отримав жодної відповіді, тож вчора мене змусило публічно поставити ці запитання колегам, які до цього моменту не були в курсі справи. Але я був змушений це зробити, тому що голова Комісії публічно заявила, що хоче рухатися вперед у цьому питанні й рухатися в бік квазіконфіскації російських активів, які заблоковані та заморожені», – зазначив Барт Де Вевер.
«Можна думати: «О, гроші Путіна – це ж безкоштовно». Я так не вважаю. Якщо після моєї інтервенції інші думають, що розбити його скарбничку й забрати все всередині буде дуже просто – хай так думають. Якщо на всі мої питання дадуть достатні відповіді – ми візьмемо ці гроші. Якщо ні, то нам доведеться прийняти сувору правду: підтримка України буде дуже дорогою в найближчі два роки. І це просто питання – хто справді хоче бути союзником України, свободи й демократії. Я, звісно, готовий і здатний це робити, хоча мій національний бюджет – ні», – додав він.
Барт Де Вевер звернув увагу, що активи також в інших країнах є, і на відміну від Бельгії, відсотки від прибутків ніхто не віддає.
«Якщо треба діяти – ми єдині, хто сказав: «Добре, у нас зараз курка, яка несе золоті яйця, ми не можемо залишити ці гроші собі, віддамо їх Україні». Решта так не зробила. Найменше, чого я можу вимагати – щоб вони були прозорими. Скільки російських грошей є? Скільки з них заморожено? Скільки з них заблоковано? Що сталося з прибутками донині? Чи ви також готові й спроможні покласти їх на стіл? Давайте з’їмо всіх курей, а не тільки мою. Це буде момент KFC для Європи», – зазначив прем’єр Бельгії.
Командування повідомляє про понад сотню боєзіткнень на фронті від початку доби
Російські війська продовжують штурмувати позиції української армії, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України. За зведенням на 16 годину, від початку доби відбулося 102 боєзіткнення.
Зокрема, один бій триває на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, де Сили оборони дві атаки російські атаки.
На Південно-Слобожанському напрямку українські війська зупинили шість російських атаки у районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Кам’янки та в бік населених пунктів Колодязне, Нововасилівка. Триває один бій. На Куп’янському напрямку російські загарбники тричі здійснювали штурмові дії в напрямку Куп’янська й Богуславка.
Точаться два бої з п’яти, що мали місце на Лиманському напрямку, і ще два на Сіверському. На Краматорському напрямку армія РФ здійснила дві спроби просунутися вперед поблизу Часого Яру та Предтечиного.
Секретна зброя ЗСУ: що розробляє Україна для перемоги над Росією?
Єврокомісарка Кос: шкода від липневих законодавчих ініціатив щодо НАБУ та САП ще не ліквідована на 100%
Шкода, яка була завдана антикорупційним реформам в Україні через липневі законодавчі ініціативи щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), наразі майже нейтралізована, однак довіру міжнародних інвесторів та деяких партнерів ще необхідно відновлювати, заявила європейська комісарка з питань розширення та сусідства Марта Кос в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«У липні ми чітко побачили, наскільки крихкими можуть бути деякі реформи, і чому так важливо захищати фундаментальні основи. Завдана шкода була ліквідована, але ще не на 100%, і уряд це знає», – заявила Кос.
Вона нагадала, що ключовим є забезпечення незалежності антикорупційних органів, оскільки «їхній персонал і керівництво мають діяти без тиску, їхня робота повинна цінуватися і належно винагороджуватися, коли вони розслідують справи та доводять їх до суду».
За її словами, Україна досягла значного прогресу у боротьбі з корупцією за останнє десятиліття, але «цей імпульс не можна втрачати».
Єврокомісарка зауважила, що відбулася втрата довіри з боку держав-членів ЄС, міжнародних фінансових інституцій та потенційних інвесторів після липневих подій.
«До і після Конференції з відновлення в Римі я закликала компанії у Франції, Нідерландах та інших країнах готуватися до інвестицій. Але тепер існують занепокоєння, і цю довіру необхідно відновлювати», – додала Кос.
Читайте також: Обшуки в антикорупційних органах: загроза незалежності НАБУ і САП чи боротьба з російською агентурою?
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, але Зеленський його підписав того ж дня.
Ці законодавчі зміни викликали протести в Україні, а також стурбованість з боку західних партнерів.
Згодом президент Зеленський вніс до Ради новий законопроєкт про «посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Верховна Рада 31 липня ухвалила його за основу і в цілому.
Національне антикорупційне бюро позитивно оцінило законопроєкт №13533, поданий президентом. За оцінкою антикорупційних органів, він відновлює усі процесуальні повноваження й гарантії незалежності НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Україна повернула з російського полону 205 українських військових та цивільних – Зеленський
Україна та Росія провели новий обмін полоненими, в результаті якого додому повернулися 205 українських військових та цивільних, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Повертаємо додому 185 наших захисників із російського полону. Сто вісімдесят троє – рядові, сержанти, двоє – офіцери. Воїни Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Наші воїни були в Маріуполі й на «Азовсталі», ЧАЕС. Більшість були в полоні ще з 2022 року й зараз нарешті – вдома», - написав він у телеграмі.
Наглядова рада змінила своє рішення і залишила Зайченка головою «Укренерго» – ЗМІ
Наглядова рада «Укренерго» змінила своє рішення і погодилась залишити головою компанії Віталія Зайченка, якому минулого тижня висловила недовіру. Про це повідомляють «РБК-України» та «Економічна правда».
За даними медіа, відповідне рішення наглядова рада ухвалила після декількох днів консультацій з акціонером – Міністерством енергетики України.
Правління компанії залишається в тому ж складі, що і було, а головою правління залишається Зайченко.
За інформацією джерел, після наказу Міненерго про необхідність прийняття рішень Наглядовою радою не online, а виключно в Києві, яке було прийнято минулої п’ятниці, у понеділок іноземні члени НР прибули в Київ і почали консультації з представниками акціонера.
Повідомляється, що ці перемовини тривали три дні – до середи включно, до них було залучено і керівництво Мінекономіки.
26 вересня наглядова рада НЕК «Укренерго» звільнила Віталія Зайченка з посади голови правління та призначила Олексія Брехта тимчасово виконуючим обов’язки.
За даними медіа, рішення звільнити голову «Укренерго» ухвалили у відповідь на результати перевірки з боку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Перевірка показала, що двох членів правління – Івана Юрика та Олега Павленка – влітку призначили з порушеннями. Ці порушення вчасно не усунули, тому наглядова рада вирішила звільнити не тільки членів правління, а й Зайченка, до якого «втратили довіру».
Зайченко був звільнений через три місяці після призначення. До цього Олексій Брехт був виконувачем обов’язків голови правління «Укренерго».
Національна комісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 29 вересня заявила, що «Укренерго» зобов’язане повідомляти НКРЕКП про будь-які зміни, що можуть вплинути на його незалежність, але компанія цього не зробила. Також, на думку НКРЕКП, те, що усі члени правління були звільнені, створило небезпечний управлінський вакуум у компанії та поставило під сумнів її здатність забезпечувати ефективне керівництво системою передачі.
Крим: активіст розповів про посилення уваги силовиків РФ до місць компактного проживання кримських татар
Російська прокуратура та поліція в анексованому Криму з вересня посилюють свою увагу до місць компактного проживання кримських татар – про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії на умовах анонімності повідомив активіст, який проживає в мікрорайоні компактного проживання кримських татар Сарису в Білогірську.
За його словами, на місцевих інформаційних стендах почали з’являтися оголошення про необхідність здати будь-які вибухові речовини, а дільничні стали регулярно обходити будинки – «ставлять запитання, шукають балакучих, намагаються їх вербувати».
«Коли вдруге до мене прийшов дільничний, то я запитав його, чому така підвищена активність, той відповів, що, мовляв, за даними, що надійшли до них від «старших братів» (так у Росії поліція називає ФСБ – ред.), у Криму до зими планується українськими спецслужбами проведення операцій з підриву об’єктів критичної інфраструктури. Коли запитав його, до чого тут кримські татари, той нічого виразного не відповів, обмежившись натяком, що всі знають політичну орієнтованість більшості кримськотатарського народу», – розповів співрозмовник Крим.Реалії.