MAX і VPN: як Росія будує цифрову ізоляцію в окупації
1 жовтня виповнився місяць відтоді, як в Росії почали діяти штрафи за пошук «екстремістської інформації» в інтернеті та рекламу VPN-сервісів. Дія цього закону поширюється й на захоплені РФ території України, зокрема, на півдні. Паралельно російська влада продовжує навʼязувати людям в окупації власний месенджер MAX. Що відомо про нові штрафи та чим загрожує використання нового месенджера, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Ідея запровадити відповідальність за пошук «екстремістської інформації» викликала обурення навіть в колі російських пропагандистів. Головна редакторка RT Маргарита Симоньян запитувала, «як тепер можна розслідувати діяльність організацій, які влада визнала екстремістськими, якщо буде заборонено читати їхні ресурси». Утім, наприкінці липня Державна дума Росії проголосувала за новий пакет обмежень.
Із 1 вересня за пошук «екстремістських матеріалів та отримання доступу до них» передбачений штраф – до 5 тисяч російських рублів, це приблизно $61. Логіку запропонованого покарання в Держдумі пояснював очільник російського Міністерства цифрового розвитку Максут Шадаєв.
Далі читайте тут
ЗМІ: у Копенгагені лідери ЄС не домовилися про передачу Україні заморожених російських активів
На зустрічі у Копенгагені лідери ЄС не змогли досягти прогресу в обговоренні використання заморожених у Європі російських активів на суму 140 мільярдів євро для допомоги Україні, повідомляє видання Financial Times.
Бельгія вимагає розділити ризики з іншими країнами Євросоюзу та забезпечити правовий захист на випадок позовів з боку Москви. Франція та Люксембург також висловили побоювання щодо правових наслідків.
Інші лідери загалом погодилися із принципом використання коштів, але доручили Єврокомісії опрацювати юридичні та фінансові деталі. За даними Financial Times, масштаб цієї роботи робить малоймовірним подання готової пропозиції вже до наступного саміту у Брюсселі за три тижні.
Паралельно питання передачі російських активів обговорювалося на онлайн-зустрічі міністрів фінансів «Групи семи». Представники країн ЄС в об’єднанні намагалися переконати партнерів також підключитись до ініціативи. Politico зазначає, що Європейський Центрбанк побоюється падіння довіри до євро, але кроки на зустріч з боку США та Японії могли б пом’якшити наслідки.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав ідею передачі Україні 140 мільярдів євро через механізм безкупонних облігацій та репараційного кредиту.
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
Читайте також: Нова ідея використання російських заморожених активів Україною. У чому дилема ЄС?
Лідери ЄС обговорювали ідею надання Україні репараційного кредиту, що буде фінансуватися за рахунок заморожених російських активів. Ідея надання Україні кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією.
ПАРЄ створить платформу для діалогу з росіянами, які визнають суверенітет України та працюють над «зміною режиму» в Росії
Парламентська асамблея Ради Європи вирішила створити платформу для діалогу з «російськими демократичними силами у вигнанні».
Як повідомляє пресслужба ПАРЄ, одноголосно схваливши резолюцію на основі звіту Ееріка-Нійлеса Кросса (Естонія, ALDE), Асамблея заявила, що учасниками платформи будуть «особи найвищих моральних якостей», які, серед інших умов, поділяють цінності Ради Європи, беззастережно визнають суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України та працюють над «зміною режиму» в Росії.
Зазначається, що учасники платформи – склад якої ще визначитимуть на основі низки критеріїв – зможуть проводити двосторонній обмін з Асамблеєю з питань, що становлять спільний інтерес. Вони також зможуть відвідувати засідання окремих комітетів під час сесій.
Парламентарі заявили, що нова платформа, серед іншого, допоможе зміцнити потенціал російських демократичних сил «досягти сталих демократичних змін у Росії та допомогти досягти міцного та справедливого миру в Україні, а також забезпечити відповідальність російських суб'єктів за скоєні міжнародні злочини».
У ПАРЄ заявили, що шанують відданість «тих російських правозахисників, демократичних сил, вільних ЗМІ та незалежного громадянського суспільства, які протистоять тоталітарному та неоімперіалістичному російському режиму, борються за демократію, права людини та верховенство права, а також підтримують Україну, іноді ризикуючи своїм життям та свободою».
Однак, як зазначила асамблея, на відміну від білоруських демократичних сил, «російські демократичні сили не мають єдиної, об’єднаної політичної структури». ПАРЄ закликала російські групи та ініціативи у вигнанні об’єднати зусилля для «відстоювання демократичних змін у Росії, викриття злочинів російського режиму та підтримки українців».
Зеленський закликав партнерів «продумати», як знищити всю інфраструктуру РФ для торгівлі нафтою
Торгівлю нафтою з Росії треба зупинити, заявив президент Володимир Зеленський 2 жовтня на саміті Європейської політичної спільноти в Копенгагені.
У своєму виступі він закликав «терміново» ухвалити 19-й пакет санкцій проти Росії.
«Нам також треба серйозно продумати, як реально знищити всю російську інфраструктуру торгівлі нафтою, адже саме вона живить їхню воєнну машину. Зараз ми бачимо, що Росія продовжує використовувати танкери попри накладені на них санкції. Це треба зупинити», – заявив він.
Президент вказав на потребу в додаткових санкціях проти капітанів та екіпажів суден тіньового флоту Росії та власників відповідних компаній. Також, вважає він, необхідно розглянути можливість санкцій проти російських нафтових терміналів і решти паливної інфраструктури вглибині Росії.
На думку Зеленського, Європа має підтримати заклик президента Сполучених Штатів Дональда Трампа припинити купівлю російської нафти:
«Йти проти США – це недалекоглядно, і в Угорщині мають це чітко усвідомити. Енергоносії зі США та інших країн-партнерів можуть заповнити дефіцит на європейському ринку».
Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявляв, що його країна продовжить купувати російську нафту, попри заклики США, тому що нібито не має альтернативи.
«Ця війна не лише про Україну, йдеться про Європу» – лідери ЄС відповіли Орбану
Лідери двох європейських країн відповіли угорському прем’єру Віктору Орбану, який 2 жовтня на полях саміту Європейської політичної спільноти відмовився визнавати Росію найбільшою загрозою Європі.
«Віктор Орбан вважає, що війни немає. Я вважаю, що війна є. Справжнє питання не в тому, чи є війна, чи немає. Справжнє питання – хто в цій війні на чиєму боці? Бо війна – це чорне й біле. Коли є війна, як війна між Росією та Україною, питання звучить: на чиєму ти боці? І ми знаємо, на чиєму боці Польща, ми знаємо, на чиєму боці НАТО, Європа, і, на жаль, ми, мабуть, знаємо, на чиєму боці Віктор Орбан», – заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, прямо не назвавши Росію.
Господарка саміту, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наголосила, що «тепер усім має бути зрозуміло: Росія не зупиниться, доки її не змусимо», і ця держава «становить загрозу не лише для України, а й для всіх нас».
«Я знаю, що для декого з вас загроза з боку Росії є дуже очевидною та безпосередньою. Для інших вона досі здається віддаленішою. Але ніхто з нас більше не може бути наївним. Ця війна ніколи не була лише про Україну. Йдеться про Європу», – відзначила лідерка Данії.
Раніше 2 жовтня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав найбільшою небезпекою «економічну стагнацію та втрату конкурентоспроможності», а на уточнювальне запитання, чи можна назвати такою загрозою Росію, Орбан заперечив: «Ні. Ми сильніші за Росію».
Угорщина блокує прогрес України на шляху до ЄС, зокрема відкриття першого переговорного кластера «Основи». Прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який раніше висловлював претензії до України через недостатній, як він вважав, захист нацменшин, зокрема угорської, згодом почав пояснювати це тим, що країна – у стані війни.
5 вересня голова угорського МЗС Петер Сійярто заявив, що Угорщина не змінює свою позицію щодо вступу України до Європейського Союзу. Він сказав про це після того, як президент України Володимир Зеленський вказав на «сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі» і що це «треба почути й іншим великим друзям Росії».
Росія: суд ув’язнив жителя Костроми на 8 років за «виправдання» вбивства генерала Кирилова
Другий Західний окружний військовий суд у Москві призначив 36-річному жителю Костроми Євгену Шульзі вісім років колонії загального режиму за звинуваченням у виправданні тероризму та закликах до «екстремістської діяльності», передають російські медіа з посиланням на ФСБ 2 жовтня.
За версією слідства, Шульга нібито виправдовував підрив, внаслідок якого загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил РФ генерал Ігор Кирилов, а також інші «терористичні акції та атаки БПЛА на територію Росії, вчинені українською стороною».
Чоловіка також вважають причетним до дописів, які «виправдовують терористичні акти, вчинені українськими спецслужбами, і закликають до збройних нападів на військовослужбовців міністерства оборони та ФСВП».
Шульгу затримали у Костромі. У березні 2025 року його включили до реєстру «терористів та екстремістів» Росфінмоніторингу. Його позиція щодо обвинувачень невідома.
Ігоря Кирилова та його помічника Іллю Полікарпова вбили 17 грудня 2024 року в Москві. За підозрою у його вбивстві затримали громадянина Узбекистану та двох уродженців Інгушетії. За версією слідства, узбекистанець нібито розмістив бомбу на самокаті, припаркованому біля під’їзду будинку, де жив генерал, а також орендував машину каршерингу, де встановив камеру спостереження за Кириловим.
Джерело у Службі безпеки України повідомило Радіо Свобода, що вибух, внаслідок якого загинув Кирилов, був спецоперацією СБУ. Офіційно в Службі безпеки про це не заявляли.
НАТО назвало дату наступної зустрічі у форматі «Рамштайн»
Наступна зустріч Контактної групи з оборони України відбудеться в штабквартирі НАТО 15 жовтня, повідомляє пресслужба Північноатлантичного альянсу в четвер.
«У середу, 15 жовтня 2025 року, Велика Британія та Німеччина скликають Контактну групу з питань оборони України в штабквартирі НАТО», – йдеться в повідомленні.
Порядок денний зустрічі НАТО наразі не наводить.
Попереднє, 30-те засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» пройшло в Лондоні 9 вересня. Більшість учасників приєдналися онлайн. Український міністр був у столиці Британії особисто. Також особисто в зустрічі брали участь міністри оборони Німеччини Борис Пісторіус і Великої Британії Джон Гілі, а також генсекретар НАТО Марк Рютте.
До Контакної групи входять близько 50 країн, які координують надання військової підтримки Україні. Відкриваючи засідання, міністри оборони Великої Британії й Німеччини, оголосили про нові ініціативи з військової допомоги Україні.
Дрони-порушники «можуть бути знищені» – Макрон
Європейські країни НАТО дали «справедливу відповідь» на появу дронів у своєму повітряному просторі, заявив президент Франції Емманюель Макрон на полях саміту Євроспільноти в Копенгагені 2 жовтня.
Такою відповіддю, на думку французького лідера, є застосування статті 4 НАТО, «більше координації, а також додаткові спроможності: ми направили деякі додаткові Rafale і так далі».
«Також дуже важливо довести до кінця розслідування того, що сталося в Данії, і щодо деяких із цих випадків, бо дуже важливо з’ясувати все до кінця. Я вважаю, що головна відповідь має полягати в більшій непередбачуваності та більшій стратегічній невизначеності. Водночас важливо донести чітке послання: дрони, які порушуватимуть нашу територію, беруть на себе великий ризик. Вони можуть бути знищені — крапка. І ми не тут для того, щоб попереджати наперед. Ми зробимо те, що маємо зробити, щоб зберегти нашу повітряну цілісність і нашу територіальну цілісність», – наголосив Макрон.
Він також назвав ключовим стримування будь-якої агресії, в тому числі і з застосуванням літаків.
«Щодо літаків, у нас є процес під координацією НАТО, і я вважаю, що цей процес також створить більшу непередбачуваність. Стримування має бути ключовим для збереження нашої послідовності. Але послання, яке дуже важливо донести з цієї зустрічі, – ми готові і ми в змозі зберегти наше повітряну та територіальну цілісність. Ми готові на східному фланзі НАТО, і в той самий час, і на додаток до цього, без зменшення цієї відданості, ми надаємо гарантії безпеки для України», – додав президент Франції.
Раніше 2 жовтня в Копенгагені прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала «трохи дивним», що Україна в стані війни пропонує Данії допомогу на тлі атак дронів.
Президент України Володимир Зеленський заявив наприкінці вересня, що українські військові розпочали розгортання в Данії місії для поширення українського досвіду захисту від дронів. За його словами, військові прибули для участі у спільних із партнерами навчаннях, які можуть стати основою для нової системи протидії російським і будь-яким іншим дронам.
«Український досвід – найбільш актуальний зараз у Європі, і саме наш досвід, наші фахівці, наші технології можуть стати ключовим елементом майбутньої європейської «Стіни дронів» – масштабного проєкту, який гарантуватиме безпеку в небі», – написав він у телеграмі.
У вересні кілька європейських країн НАТО, в тому числі Данія, зазнали атак дронів. Наймасованішим був наліт на Польщу, в повітряний простір якої близько 20 дронів увійшли в ніч проти 10 вересня.
«Укренерго»: через атаки РФ є знеструмлення, найскладніша ситуація – на Сумщині й Чернігівщині
Через удари російських дронів в кількох областях України на ранок 2 жовтня є знеструмлені споживачі, повідомляє оператор енергосистеми «Укренерго».
«Найскладніша ситуація на Сумщині та Чернігівщині. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене обладнання. Аварійно-відновлювальні роботи уже розпочались. В пріоритеті – заживлення критичної інфраструктури і комунально-побутових споживачів», – йдеться в повідомленні.
Компанія фіксує зростання споживання електроенергії – на ранок четверга воно було на 2,1% вищим, ніж в цей же час напередодні. Причиною називають утримання хмарної погоди з опадами майже по всій Україні, а також суттєве зниження температури у більшості регіонів:
«Це зумовлює низьку ефективність роботи побутових сонячних електростанцій та відповідне зростання рівня енергоспоживання із загальної мережі».
«Укренерго» вказує на збереження потреби в ощадливому споживанні електроенергії. Компанія просить не вмикати кілька потужних електроприладів одночасно у з 10 години до 22:00.
Напередодні російські війська атакували енергетичну інфраструктуру на Київщині. Внаслідок удару БПЛА без електропостачання залишилися жителі Київської та Чернігівської областей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Усе залежить від його рішення» – Зеленський про Трампа і далекобійну зброю
Президент України Володимир Зеленський знову підтвердив, що порушував питання про надання ЗСУ далекобійної зброї на переговорах із лідером США Дональдом Трампом. Про це він сказав у розмові з журналістами на полях саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені 2 жовтня.
«Ми говорили зі Сполученими Штатами. Ми дуже вдячні президенту Трампу за цей діалог. Минулого разу ми мали дуже хорошу зустріч, дуже продуктивний діалог. І ми говорили про далекобійні ракети, далекобійну зброю, я маю на увазі, ми говорили про це, тож побачимо. Усе залежить від його рішення», – сказав глава української держави, додавши, що «це має велике значення».
Зеленський також назвав найважливішим питанням те, що «сьогодні Європа справді стикається з цим «дроновим стресом».
«Україна має відповідний досвід у цьому через війну, можливо, найбільший у світі саме через це, найбільший у світі. І, звичайно, ми не залишимося осторонь. І, безумовно, ми будемо підтримувати Данію, адже вони – наші справжні друзі», – сказав президент України.
Раніше прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала «трохи дивним», що Україна в стані війни пропонує Данії допомогу на тлі атак дронів.
Також перед початком саміту в Копенгагені агенція Reuters та видання The Wall Street Journal із посиланням на джерела в американській владі повідомили, що Сполучені Штати нададуть Україні розвідувальні дані для далекобійних ударів по енергетичній інфраструктурі в Росії.
Це відбувається на тлі повідомлень, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість надання Києву далекобійної зброї, яка дозволить вражати більше цілей на території Росії. Також ідеться, що американські високопосадовці просять союзників по НАТО надати аналогічну підтримку.
Між підтримкою і «втомою»: як чеські вибори можуть змінити долю українських біженців?
3-4 жовтня у Чехії відбудуться парламентські вибори, результати яких можуть суттєво вплинути на майбутнє понад 390 тисяч українських біженців у країні. За даними соціологічних опитувань, 52% чехів підтримують перебування українців у країні, проте зростає і «втома від біженців», а також риторика про «економічний тягар» від українців. Як наслідок, політичні сили, які використовують антиукраїнську риторику, лідирують у рейтингах. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» проаналізував, що вибори у Чехії можуть означати для українських біженців.
Міненерго не виключає можливість ядерної та радіаційної аварії на ЗАЕС через знеструмлення
Відсутність електропостачання на окупованій армією Росії Запорізькій атомній електростанції створює ризики виникнення ядерної та радіаційної аварії, повідомили в Міністерстві енергетики Україні у відповіді на запит проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
У міністерстві нагадали, що до початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Запорізька атомна електростанція мала з’єднання з 10 повітряними лініями електропередачі, що забезпечували стабільне та гарантоване електропостачання для власних потреб станції та відпуск електроенергії в енергосистему. Внаслідок військових дій та пошкоджень інфраструктури більшість цих ліній було пошкоджено і до вересня 2025 року в роботі залишалося лише дві лінії, зазначили у відомстві.
«7 травня 2025 року внаслідок бойових дій була відключена одна лінія електропостачання, а 23 вересня 2025-го було відключено останню діючу лінію. Таким чином, станція повністю втратила зовнішнє електропостачання з Об’єднаною енергосистемою України», – сказано у відповіді Міненерго.
У результаті Запорізька АЕС восьмий день поспіль перебуває в режимі живлення від резервних дизель-генераторів. У відомстві називають такий режим роботи «безпрецедентним, оскільки проєктом станції не передбачалося тривале функціонування систем безпеки виключно за рахунок дизель-генераторів». Відтак немає достовірних даних про гарантовану тривалість їх безперервної роботи та показники надійності при такому навантаженні.
«Ситуацію додатково ускладнює поступова деградація обладнання, а також неможливість проведення необхідних планових ремонтів і регламентних робіт. Це суттєво підвищує ризики відмови дизель-генераторів і, відповідно, створює загрозу зупинки систем охолодження ядерного палива та відключення критично важливих систем безпеки, що може призвести до розвитку ядерної та радіаційної аварії. Потенційні наслідки виходу з ладу систем безпеки на ЗАЕС матимуть транскордонний характер та становлять небезпеку не лише для України, але й для багатьох європейських країн», – заявили в Міненерго.
В міністерстві також повідомили, що російська сторона неодноразово декларувала наміри підключити Запорізьку АЕС до енергосистеми РФ.
«За наявною інформацією, відповідні дії або вже здійснюються, або перебувають на стадії реалізації. Втім, вони не повинні відбуватися, оскільки безпосередньо впливають на ядерну та радіаційну безпеку. Будь-яке втручання у роботу станції без легітимного українського контролю створює додаткові ризики аварійних ситуацій. Крім того, це є грубим порушенням суверенітету України, норм міжнародного права та принципів ядерної безпеки, адже Запорізька АЕС є власністю України і повинна функціонувати виключно в складі Об’єднаної енергосистеми України та під легітимним українським контролем», – йдеться у відповіді на запит.
«Енергоатом» раніше заявив про десятий блекаут на окупованій РФ Запорізькій АЕС – 23 вересня о 16:56 була відключена остання лінія електропередачі, через яку АЕС отримувала живлення від української енергосистеми.
Представники МАГАТЕ на ЗАЕС підтвердили, що аварійні дизельні генератори почали працювати для забезпечення станції електроенергією.
В «Укренерго» заявили, що 23 вересня внаслідок чергової провокації з боку російських військових було пошкоджено лінію електропередачі, яка живила ЗАЕС від української енергосистеми. У компанії стверджують, що на контрольованій Україною території ця лінія є справною, і жодних технічних перешкод для її використання не існує.
Натомість російська сторона каже, що зовнішнє електроживлення припинилося нібито через вогневу дію з боку ЗСУ.
Окупована Росією ЗАЕС повідомила команду МАГАТЕ, що на об’єкті все ще є запаси палива, розраховані на понад 10 днів роботи, а регулярні зовнішні поставки підтримуватимуть цей рівень.
У заяві МАГАТЕ зазначається, що, зі свого боку, Україна заявила про готовність відремонтувати резервну лінію електропередач 330 кВ, яка була відключена з початку травня, але військова ситуація поки що також не дозволяє цього зробити.
Президент Володимир Зеленський назвав критичною ситуацію на окупованій Росією Запорізькій атомній електростанції, що залишилася без електропостачання через російські обстріли.
Орбан відмовився називати Росію найбільшою загрозою для Європи
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не став називати Росію найбільшою загрозою для Європи. Про це голова угорського уряду сказав 2 жовтня в Копенгагені, відповідаючи на запитання журналістів перед початком саміту Євроспільноти.
«Справжня небезпека, знаєте, – це економічна стагнація та втрата конкурентоспроможності, ось у чому небезпека».
На уточнювальне запитання, чи можна назвати такою загрозою Росію, Орбан заперечив: «Ні. Ми сильніші за Росію. Зробіть порівняння і ґрунтуйте свою думку на фактах. У нас понад 400 мільйонів людей, так? У Росії – 130 з чимось. Подивіться на європейський ВВП – він ось такий, а Росії – ось такий. Ми витрачаємо, разом 27 (країн), більше на військові видатки, ніж росіяни. То чому ми боїмося? Ми сильніші за них», – наголосив угорський лідер.
Також Орбан вступив у непряму дискусію з данською колегою Метте Фредеріксен щодо вступу України до ЄС та НАТО.
«Ми хочемо стратегічного партнерства з Україною. Членство означатиме, що війна увійде до ЄС. ЄС мав би платити Україні гроші. Нам це не подобається. Тож членство – це забагато. Стратегічне партнерство зі справедливою угодою щодо економіки, енергетики, безпеки – це нормально», – твердить Віктор Орбан (цитата за DK).
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен сказала, що прагнула б членства України в НАТО, оскільки «тоді, я думаю, у нас не було б такої війни, як зараз».
«Якщо ми не можемо цього досягти, наступним найкращим варіантом буде членство в ЄС. Поки що Угорщина блокує. І з цим не так легко впоратися, бо це право, яке держави-члени мають», – наголосила Фредеріксен.
Угорщина блокує прогрес України на шляху до ЄС, зокрема відкриття першого переговорного кластера «Основи». Прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який раніше висловлював претензії до України через недостатній, як він вважав, захист нацменшин, зокрема угорської, згодом почав пояснювати це тим, що країна – у стані війни.
5 вересня голова угорського МЗС Петер Сійярто заявив, що Угорщина не змінює свою позицію щодо вступу України до Європейського Союзу. Він сказав про це після того, як президент України Володимир Зеленський вказав на «сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі» і що це «треба почути й іншим великим друзям Росії».
Свириденко: уряд розширює грошову допомогу дітям, які повернулися після депортації до Росії
Кабінет міністрів ухвалив низку рішень щодо підтримки дітей, повідомляє прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 2 жовтня.
Зокрема, Кабмін запускає проєкт «Сімейна домівка» для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, для яких «найважче знайти нову родину». Йдеться про підлітків, дітей з інвалідністю чи багатодітних груп братів і сестер. За словами Свириденко, для таких дітей планують забезпечити простір адаптації між інтернатом і самостійним життям, наближений до сімейних умов.
Уряд також підвищує виплати батькам-вихователям та прийомним батькам у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях.
«Розширюємо підтримку для дітей, повернених з окупації чи примусової депортації Росією. Тепер право на допомогу у розмірі 50 тисяч грн матимуть не лише діти до 18 років, а й молоді люди віком 18–23 роки, які під час депортації були неповнолітніми», – повідомила Свириденко.
Вона назвала допомогу важливим кроком для адаптації й реінтеграції молодих людей після повернення до України.
Уряд також надав молодим людям до 23 років, які виросли без батьківського піклування, право отримувати безоплатну вторинну правничу допомогу.
Прем’єрка також звітувала про затвердження єдиного порядку медогляду для потенційних усиновлювачів.
За даними президента Володимира Зеленського, на 23 вересня завдяки ініціативі Bring Kids Back UA та пітримці партнерів 1 625 дітей, вивезених Росією, вдалося повернути до України.
Комітет захисту журналістів закликав звільнити затриману в РФ журналістку, яка писала для Радіо Свобода
Комітет захисту журналістів закликав владу Росії припинити кримінальне переслідування заарештованої в Красноярську журналістки Світлани Хустик і негайно звільнити її з-під варти.
Проти Хустик, яка співпрацювала в тому числі і з Радіо Свобода (от одна з її робіт), було висунуте звинувачення в поширенні так званих фейків про російську армію.
«Кримінальна справа проти Світлани Хустик – ще одне свідчення того, що російська влада без жодного сорому кидає журналістів у в’язниці за їхню роботу», – заявила координаторка програм Комітету захисту журналістів у Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд. Вона закликала звільнити Хустик і всіх позбавлених волі в Росії журналістів, у тому числі Ніку Новак, яка співпрацювала з проєктом Радіо Свобода Сибір.Реалії, а нині перебуває в колонії.
За версією слідства, в травні 2023 року Світлана Хустик написала для видання, оголошеного «іноземним агентом», матеріал із «наперед помилковою інформацією» про дії російських військових під час війни в Україні. Слідство заявило, що Хустик співпрацювала з Радіо Свобода, зокрема з проєктом Сибір.Реалії.
Як підтвердила під час судового засідання Хустик, вона співпрацювала з Радіо Свобода до 2023 року, тобто до того моменту, як медіаорганізація була визнана російською владою небажаною. Матеріали Світлани Хустик публікували як лояльні до російської влади видання «Комсомольская правда», «Аргументы и факты», так і незалежні «Такие дела», «Сноб» та інші.
Красноярський суд заарештував Світлану Хустик на два місяці. Справа проти неї кваліфікується за статтею про недостовірні відомості про армію, опубліковані «з корисливих спонукань та за мотивами політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті чи ворожнечі». Покарання за такою статтею може становити до 10 років. Фейками про армію російські слідчі органи та суди можуть вважати будь-які висловлювання про війну в Україні, що суперечать офіційній позиції міністерства оборони.
Комітет захисту журналістів – незалежна неурядова організація зі штаб-квартирою у Нью-Йорку.
Умєров повідомив про переговори в США щодо «дронової угоди»
Делегація Ради національної безпеки і оборони разом із Міністерством оборони відвідала Сполучені Штати для обговорення угоди щодо безпілотників, повідомив секретар РНБО Рустем Умєров 2 жовтня.
За його словами, переговори є продовженням домовленостей президентів України та Сполучених Штатів:
«Ключове питання – реалізація президентської ініціативи «Drone Deal». Головна мета візиту української команди – технічні перемовини для підготовки підписання угоди з купівлі українських дронів. Реалізація якої передбачає також можливість створення спільних українсько-американських виробництв».
Умєров додав, що делегація України мала низку зустрічей із посадовцями Пентагону, Конгресу та військовими. Під час них обговорювали можливість поглиблення стратегічного співробітництва та заповнення надлишкової спроможності українських підприємств-виробників дронів через продаж частини виробів, а також їх подальшої спільної модернізації та розробки нових платформ.
«Україна сьогодні є світовим лідером у дронових технологіях, і наш досвід викликає високий інтерес серед союзників. Йдеться не лише про повітряні системи, а й про морські дрони та наземні роботизовані комплекси, у розробці й застосуванні яких Україна має унікальний практичний досвід», – прокоментував Умєров.
Він зазначив, що сторони окремо зупинилися на механізмі PURL, який дозволяє фінансувати закупівлі американського озброєння коштом країн Європи. Переговори стосувалися планів постачання на 2026 рік і потенціалу для збільшення обсягів.
Президент Володимир Зеленський 29 вересня заявив, що Україна планує експортувати деякі види зброї, які має в надлишку, щоб отримати додаткові кошти на «дефіцитні речі».
На початку вересня президент заявляв, що майже 60% зброї, яку використовують українські військові, – це українська зброя.
У липні виконавчий директор Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Гончаров заявив в інтерв’ю «Укрінформу», що експорт може бути добрим стимулом для збільшення, модернізації, відновлення виробництва після російських атак.
«Не буде хліба – не буде країни». Як українські фермери працюють біля лінії фронту
Російська армія продовжує атакувати Україну безпілотниками та ракетами. В таких умовах доводиться працювати українським фермерам, які намагаються врятувати свій урожай поруч із лінією фронту.
Журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, поговорили із фермерами.
Фредеріксен назвала «трохи дивним», що Україна в стані війни пропонує Данії допомогу
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала «трохи дивним» те, що Україна, яка перебуває в стані війни з Росією, пропонує її країні допомогу в ситуації, що склалася. Про це голова данського уряду сказала 2 жовтня після короткої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, який прибув до Копенгагена для участі в саміті Євроспільноти.
«Ми обговорили кілька речей, але особливо питання дронів. Україна допомагає Європі та Данії, і ми маємо намір активізувати співпрацю. Технології розвиваються так швидко. Основою гібридної війни є, серед іншого, дрони… Трохи дивно, що у нас є країна, яка веде війну, яка пропонує Данії допомогу, бо ми перебуваємо під гібридною атакою. Ми повинні використовувати всі знання, які накопичила Україна, для захисту Європи», – сказала Метте Фредеріксен (цитата за DK).
Президент України Володимир Зеленський заявив наприкінці вересня, що українські військові розпочали розгортання в Данії місії для поширення українського досвіду захисту від дронів. За його словами, військові прибули для участі у спільних із партнерами навчаннях, які можуть стати основою для нової системи протидії російським і будь-яким іншим дронам.
«Український досвід – найбільш актуальний зараз у Європі, і саме наш досвід, наші фахівці, наші технології можуть стати ключовим елементом майбутньої європейської «Стіни дронів» – масштабного проєкту, який гарантуватиме безпеку в небі», – написав він у телеграмі.
У вересні кілька європейських країн НАТО, в тому числі Данія, зазнали атак дронів. Наймасованішим був наліт на Польщу, в повітряний простір якої близько 20 дронів увійшли в ніч проти 10 вересня.
Російські обстріли: влада 6 прифронтових областей повідомляє про постраждалих за добу
Через російські обстріли напередодні є постраждалі в низці прифронтових областей, повідомляє місцева влада. За даними голови Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, армія РФ атакувала 30 населених пунктів, в тому числі Херсон.
Пошкоджень зазнали критична та соціальна інфраструктура, житлові квартали, багатоповерхівка, приватні будинки, приватний автомобіль та мопед.
«Через російську агресію дві людини загинули, ще чотири – дістали поранення», – заявив Прокудін.
Голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив про російські удари по шести населених пунктах регіону протягом доби:
«Внаслідок обстрілу в м. Балаклія загинула 88-річна жінка, постраждали 15 людей, зокрема гострої реакції на стрес зазнала 4-річна дівчинка».
Пошкодження та руйнування об’єктів цивільної інфраструктури зафіксовані в Куп’янському та Ізюмському районах.
Протягом доби внаслідок російських обстрілів постраждали четверо жителів Донецької області, заявив голова області Вадим Філашкін. За даними ОВА, поранені зазнали троє жителів Дружківки і один цивільний у Олексієво-Дружківці.
Голова Одеської області Олег Кіпер повідомив про нічну повітряну атаку Росії, через яку зазнав пошкоджень об’єкт транспортної інфраструктури.
«На жаль, один працівник отримав уламкові поранення. Йому надано медичну допомогу. Також пошкоджено дах та скління приватного будинку, постраждала ще одна людина», – заявив він.
У області зафіксували перебої з електропостачанням, на ранок без світла залишаються 46,6 тисяч споживачів.
Читайте також: У Повітряних силах попередили, що нічна атака РФ триває і зранку
Через російську атаку на Васильківський район у Запорізькій області поранений 73-річний чоловік, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
Загалом російські війська завдали 587 ударів по 13 населених пунктах Запорізької області. ОВА отримала 13 повідомлень про пошкодження будинків та господарчих споруд.
Також кілька людей постраждали в Сумській області, повідомляє обласна військова адміністрація:
- у Сумській громаді через атаку БпЛА поранена 52-річна жінка
- у Бездрицькій громаді удар дрона поранив 66-річну жінку
- у Шалигинській громаді через удар FPV-дроном поранено 55-річного чоловіка
Загалом протягом попередньої доби російські війська здійснили 118 обстрілів по 43 населених пунктах в 21 територіальній громаді області. Найбільше обстрілів зафіксовано у Сумському, Шосткинському, Конотопському районах.
У Дніпропетровській області російські атаки спричинили пошкодження в Нікопольському та Синельниківському районах, заявив очільник області Сергій Лисак. За його даними, ніхто з цивільних не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Повітряних силах попередили, що нічна атака РФ триває і зранку
У Повітряних силах ЗСУ повідомили про результати роботи проти російських дронів у ніч на 2 жовтня, але наголосили, що повітряна атака триває і в ранкові години – «в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА».
Уночі сили РФ атакували Україну 86 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера і безпілотниками інших типів із чотирьох напрямків у Росії, вказано в повідомленні.
«За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 53 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 31 ударного БпЛА на шести локаціях», – інформують українські військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.